09 вересня 2025 року справа №320/48328/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживаючого по АДРЕСА_1 , у призначенні дострокової пенсії згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» протиправними;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживаючого по АДРЕСА_1 , достроково пенсії за віком, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22.06.2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправно відмовило у призначенні дострокової пенсії за віком, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22.06.2023 року, оскільки на думку позивача подані ним документи у повній мірі підтверджують його участь у бойових діях, однак надати довідку згідно з додатком 2 Порядку №637 у позивача не має можливості, так як військова частина № НОМЕР_2 , у якій позивач проходив військову службу у період з 27.10.1982 по 25.01.1985, знаходиться на території російської федерації.
Ухвалою судді від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у визначений судом строк відзив на позов не подало
Ухвалою суду від 11.09.2024 залучено до участі у справі якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позов не визнало, просило у його задоволенні відмовити повністю, надало до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначило, що для призначення пенсії за віком, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» позивачем не було додано до заяви про призначення пенсії довідки згідно з додатком 2 Порядку №637 про безпосередню участь у бойових діях.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 19.06.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно із п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за правилами екстериторіальності за результатами розгляду вищезазначеної заяви позивача прийняло рішення від 26.06.2023 №262440019155, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 01.01.2004.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено наступні види пенсійних виплат, що призначаються в солідарній системі:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Водночас за змістом п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Суд зауважує, що досягнення ОСОБА_1 необхідного пенсійного віку (55 років) та наявність у останнього необхідного страхового стажу у 25 років (25 років 4 місяці) не є спірним у даній справі.
Відповідно до ст. 4 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 5 Закону № 3551, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Осіб, які належать до учасників бойових дій, визначає ст. 6 Закону № 3551.
Згідно з абз. 2 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551 учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Так, положеннями пп. 6 п. 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:
військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, яких визнано особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення (далі - безпосередня участь в АТО/ООС) або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в АТО/ООС:
виписка з акта огляду МСЕК про групу та причину інвалідності;
документи про проходження військової служби (служби);
довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій);
посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни (за наявності).
Згідно з абз. 1 п. 2.12 розділу II Порядку 22-1 за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, приймаються посвідчення: учасника війни; учасника бойових дій; особи з інвалідністю внаслідок війни; «Постраждалий учасник Революції Гідності» (в період до видачі посвідчення - довідка, видана структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання); члена сім'ї загиблого, довідка члена сім'ї загиблого, яка видається матері (або іншому повнолітньому члену сім'ї загиблої особи чи опікуну) на дитину загиблої особи, зазначеної у пункті 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до досягнення нею 16-річного віку; документи, що підтверджують наявність заслуг, передбачених статтею 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Як встановлено судом та не є спірним у справі, до заяви про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій позивачем додавалось посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 (дублікат).
Водночас єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на умовах п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV в обох випадках його звернення слугувало ненадання довідки військового комісаріату про період (періоди) проходження військової служби й участі в бойових діях згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу №637 від 12.08.1993.
В контексті наведеного, суд зазначає, що п. 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що для підтвердження військової служби, […] приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, […]; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).
Відповідно до затвердженої додатком 2 до Порядку № 637 форми довідки, вона видається особам, які проходили військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях). Ця довідка містить підтвердження, що зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відтак, зі змісту додатку №2 до Порядку №637 вбачається, що така довідка подається особою не для вирішення питання про призначення пенсії учаснику бойових дій, а для зарахування до його загального страхового стажу періоду участі в бойових діях з розрахунку один місяць служби за три місяці, тобто в пільговому обчисленні.
У даному ж випадку в аспекті ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підтвердженню для призначення пенсії, насамперед, підлягають не обставини тривалості участі військовослужбовця у бойових діях, а сам факт такої участі.
Разом з тим, факт участі позивача у бойових діях уже був встановлений державою під час вирішення питання про наявність підстав для видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 21.04.1998.
Питання про те, який документ є необхідним і достатнім для встановлення спеціального статусу особи для дострокового призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, було предметом вирішення Верховним Судом в постановах від 09.06.2021 у справі № 340/576/19, від 17.01.2023 у справі № 580/8208/21.
У постанові від 09.06.2021 у справі № 340/576/19 Верховний Суд навів такі висновки: « 20. Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1, пунктом 2.1 якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії. 21. Так, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV). 22. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що документом, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є 1) посвідчення учасника бойових дій; або 2) довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення. 23. Виключенням з цього правила встановлено для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та яким також необхідно також подати документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413. 24. Отже, положення підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій».
У постанові від 17.01.2023 у справі № 580/8208/21 Верховний Суд навів висновок, подібний тому, що викладений в постанові від 09.06.2021 у справі №340/576/19.
Вищевказані висновки зроблені Верховним Судом на підставі аналізу норм пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 в редакції, яка була чинною до 10.12.2021.
На підставі Постанови правління ПФУ №33-1 пункт 2.1 Порядку № 22-1 доповнений підпунктом 6, який визначає документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, а п. 2.12 Порядку № 22-1 викладений в новій редакції і визначає документи, які засвідчують особливий статус, в тому числі учасника бойових дій.
Проаналізувавши зміст норм пп. 6 п. 2.1 Порядку № 22-1 в редакції, чинній з 10.12.2021, в порівнянні з пп. 5 п. 2.1 Порядку № 22-1 в редакції, чинній до 10.12.2021, суд дійшов висновку, що перелік документів, що засвідчують спеціальний статус особи як учасника бойових дій, принципових змін не зазнав, а тому підхід, застосований Верховним Судом до спірних правовідносин у справах №340/576/19 та № 580/8208/21, може бути застосований і при розгляді цієї справи.
Суд із матеріалів справи встановив, що разом з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 надав посвідчення учасника бойових дій, яке посвідчує спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
При цьому згадані в пп. 6 п. 2.1 Порядку № 22-1 документи (посвідчення учасника бойових дій, довідка згідно з додатком 2 до Порядку № 637, довідка згідно з додатком 6 до Порядку № 413) необхідно розглядати як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Відтак, за встановлених фактичних обставин та з огляду на правове регулювання спірних правовідносин, фактично ОСОБА_1 не мав надавати довідку за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку №637, оскільки на підтвердження свого спеціального статусу, необхідного для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, він надав посвідчення учасника бойових дій, чого цілком достатньо.
При цьому, як вже було зазначено судом, факт участі позивача у бойових діях встановлений державою під час вирішення питання про наявність підстав для видачі йому посвідчення учасника бойових дій.
Слід зазначити, що належність ОСОБА_1 до особи, яка має статус учасника бойових дій не є предметом спору у цій справі, посвідчення позивача не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку.
З огляду на викладене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 26.06.2023 №262440019155.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Таким чином, суд, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, на підставі ст. 9 КАС України, тому суд дійшов висновку зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, повторно розглянути його заяву від 19.06.2023 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення щодо призначення йому пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає частково обґрунтованими, в зв'язку із чим адміністративний позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 26.06.2023 №262440019155 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 19.06.2023 та прийняти рішення щодо призначення пенсії за віком згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10).
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код: 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.