10 вересня 2025 р. Справа № 120/4226/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
31.03.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Вітера С.В., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач-1) та військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.03.2025 № 325 "Про призов та відправку військовозобов'язаних під час проведення мобілізації" щодо солдата ОСОБА_1 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу цієї військової частини.
Ухвалою суду від 07.04.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, водночас представнику позивача встановлено 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, а саме зазначення обов'язкових реквізитів сторін (зазначення повної поштової адреси одного з відповідачів - військової частини НОМЕР_1 ) та виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України і надання суду копії оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.03.2025 № 325 чи витягу з нього. Водночас судом залишено без задоволення подане представником позивача клопотання про витребування доказів у відповідачів, в тому числі оскаржуваного наказу (витягу з нього).
10.04.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, якою уточнено адресу місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 . Також представником позивача надано відповідні докази на підтвердження правильності відомостей щодо місцезнаходження цього відповідача. Утім, решти недоліків позовної заяви усунуто не було.
Відтак ухвалою суду від 11.04.2025 представнику позивача продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою суду від 07.04.2025 на 10 календарних днів з дня отримання копії ухвали.
14.04.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази надіслання адвокатських запитів до Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_3 про отримання необхідних для справи документів, в тому числі оскаржуваного наказу (витягу з нього). Водночас представник позивача просив суд врахувати, що на цей момент вже минув передбачений законом строк для розгляду відповідних адвокатських запитів, однак відповідей на них не отримано, що свідчить про неможливість самостійного надання суду оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень та окремих доказів, необхідних для розгляду справи, З наведених причин представник позивача просив суд витребувати такі рішення і докази у відповідачів.
Ухвалою суду від 22.04.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином завірені копії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.03.2025 № 325 в частині, що стосується солдата ОСОБА_1 та усіх документів, що стали підставою для його прийняття, а також відомості щодо перебування позивача на військовому обліку та актуальні військово-облікові дані на момент прийняття вказаного наказу. Крім того, витребувано з військової частини НОМЕР_1 належним чином завірену копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини та витяг з особової справи позивача, що містить основні відомості про його призов, зарахування та проходження військової служби.
24.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 позов заперечує та зазначає, що позивач не навів жодного доводу щодо неправомірності дій з боку військової частини НОМЕР_1 , а сама військова частина не здійснює відбір та призов військовозобов'язаних, її функції обмежуються виключно прийомом особового складу, належним чином призваного територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
22.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача-1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позов заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивач не перебував на військовому обліку до моменту призову, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників із відміткою "не прив'язаний до військкомату", у зв'язку з чим його бронювання як керівника критично важливого підприємства не було здійснено засобами Порталу "Дія". Окрім цього, відсутні будь-які докази надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, в установленому законом порядку.
Одночасно представником відповідача подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву та поновлення такого строку.
Ухвалою суду від 10.09.2025 зазначене клопотання задоволено.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та оцінивши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив, що ОСОБА_1 з 22.05.2021 є єдиним учасником (засновником) та директором ТОВ "ПРО ТРЕЙДІНГ ГРУП".
Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 07.03.2025 ТОВ "ПРО ТРЕЙДІНГ ГРУП" визначено критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
15.11.2024 між ДЗ Держспецзв'язку та ТОВ "ПРО ТРЕЙДІНГ ГРУП" укладено договір № 773-1710/12/Д25 на закупівлю 600 комплектів квадрокоптерів Autel Evo Max 4Т, на загальну суму 117 425 700,00 грн, кінцевий строк поставки товару - до 20.03.2025.
Оскільки поставки товару за вказаним договором не були здійснені у визначений договором строк, позивач звернувся до Департаменту забезпечення державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України із листом щодо обставин, які перешкоджають виконанню взятих на товариство зобов'язань.
Листом Департаменту від 04.02.2025 № 13/15-260/2025 ТОВ "ПРО ТРЕЙДІНГ ГРУП" повідомлено про необхідність надання документального підтвердження зазначених обставин та попереджено про можливість застосування штрафних санкцій у разі невиконання вимог договору.
Надалі листом від 20.03.2025 № 13/15-550/2025 ТОВ "ПРО ТРЕЙДІНГ ГРУП" додатково поінформовано про відсутність правових підстав для звільнення його від відповідальності за порушення строків поставки товару та наголошено на обов'язку вжити всіх заходів для якнайшвидшого виконання договірних зобов'язань.
21.03.2025 ОСОБА_1 , рухаючись автомобілем із міста Києва до міста Вінниці, був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час перевірки документів позивачем були надані витяг із системи "Резерв+", посвідчення водія та документи, що підтверджують статус ТОВ "ПРО ТРЕЙДІНГ ГРУП" як критично важливого підприємства.
У цей же день позивач пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду № 73/1269 від 21.03.2025 та довідкою військово-лікарської комісії № 73/1269 від 21.03.2025, відповідно до яких був визнаний придатним до військової служби. При цьому позивач відмовився від ознайомлення з рішенням ВЛК, що зафіксовано у протоколі відкритої відмови військовозобов'язаного від 21.03.2025.
21.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано наказ № 325 "Про призов та відправку військовозобов'язаних під час проведення мобілізації" щодо солдата ОСОБА_1
22.03.2025 наказом військової частини НОМЕР_1 позивача зараховано до списків особового складу цієї частини та на всі види забезпечення.
Не погодившись із означеними рішеннями відповідачів, позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 год 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації, який після цього неодноразово продовжувався та безперервно діє дотепер.
Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" № 69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію; мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII "Про оборону України" особливий період ? період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі ? Закон № 2232-ХІІ у відповідній редакції).
За статтею 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі ? Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього ж Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України ? у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства ? у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники ? особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники ? особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці ? особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані ? особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти ? особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
За положеннями ч. 10 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі ? підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі ? Закон № 3543-ХІІ).
Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України ? за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України ? за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України ? за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ? за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Частиною 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України ? відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ? відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави, за якими військовозобов'язаним передбачено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Так, згідно з приписами ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які, зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 24 Закону № 3543-XII бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Водночас статтею 25 Закону № 3543-ХІІ унормовано, що бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов'язаних може також здійснюватися за списком військовозобов'язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.
Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (далі ?- Порядок № 76), визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 76 цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 76 бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі ? список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ? за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі ? відстрочка).
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: шість місяців ? для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах третьому-п'ятому пункту 1 цього Порядку.
За змістом пунктів 5, 6, 9, 10 Порядку № 76 кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов'язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов'язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.
Підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). В обґрунтуванні зазначається: інформація про відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
Орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
З метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання. Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.
За результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 нього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Пунктом 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі ? Порядок № 1487), визначено, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі ? система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В силу вимог пункту 17 Порядку № 1487 військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Пункт 79 Порядку встановлює, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки серед іншого:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; тощо.
Пунктами 80-81 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов'язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов'язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.
В той же час додатком № 2 до Порядку № 1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі ? Правила), пунктом 1 яких передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку за місцем роботи (навчання) ? в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
- не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника);
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Системний аналіз вищенаведених правових норм дає можливість зробити такі ключові висновки у контексті спірних правовідносин:
- однією із законних підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на певний (визначений) строк є бронювання військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; при цьому порядок бронювання за цією підставою визначається Кабінетом Міністрів України;
- заброньовані у встановленому законодавством порядку військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на весь період наданої відстрочки та можуть проходити військову службу лише у добровільному порядку;
- рішення про бронювання приймається Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які подаються підприємствами, визнаними критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- не лише у військовозобов'язаного громадянина є обов'язок щодо повідомлення органів ТЦК про відповідне бронювання, а й органи ТЦК зобов'язані перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , хоча і є єдиним учасником та директором ТОВ "ПРО ТРЕЙДІНГ ГРУП", яке наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 07.03.2025 визначене критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, однак у встановленому законом порядку не був заброньований на період мобілізації та воєнного часу.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на 21.03.2025 позивач не перебував на військовому обліку, про що у витягу з Єдиного державного реєстру призовників зазначалося "не прив'язаний до військкомату". Саме ця обставина унеможливила включення його до списків військовозобов'язаних, які подаються для бронювання, та відповідно отримання відстрочки у встановленому порядку. Лише після того, як ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив взяття позивача на облік і видав наказ про призов, інформація в електронних сервісах, зокрема у системі "Резерв+", була технічно оновлена. Однак це відображає новий стан обліку і не підтверджує наявність у позивача права на бронювання чи відстрочку на момент призову.
Посилання позивача на те, що очолюване ним підприємство відноситься до критично важливих саме по собі не створює права на індивідуальну відстрочку.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" відстрочка надається виключно за умови належного оформлення бронювання конкретної особи та ухвалення відповідного рішення Міністерством економіки. Утім, доказів такого рішення чи включення позивача до списків для бронювання на момент прийняття спірних наказів суду не надано.
Не можуть бути прийняті й доводи позивача щодо неправомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_3 . Як убачається з матеріалів справи, 21.03.2025 позивач пройшов ВЛК, за результатами якої визнаний придатним до військової служби. Незгода позивача з цим рішенням, яка зафіксована у протоколі відмови від підпису, не спростовує його юридичної сили. При цьому необхідно зазначити, що рішення ВЛК позивачем у визначеному законодавством порядку не оскаржувалося, доказів щодо цього суду не надано.
Отже, на підставі висновку ВЛК та за відсутності факту офіційного бронювання, відповідачем-1 щодо позивача правомірно видано наказ № 325 "Про призов та відправку військовозобов'язаних під час проведення мобілізації".
Військова частина НОМЕР_1 , у свою чергу, діяла у межах своїх функцій, зарахувавши позивача на підставі наказу ТЦК до списків особового складу.
Доводи позивача про те, що його призов унеможливлює виконання договірних зобов'язань підприємства на надану судом правову оцінку не впливають, оскільки закон не передбачає звільнення від призову на військову службу з таких підстав.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення були прийняті суб'єктами владних повноважень на законних підставах, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, тобто правомірно. Твердження представника позивача щодо їх протиправності під час розгляду справи не підтвердилися та спростовані відповідачами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач втрачає право на відшкодування понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );
2) представник позивача: адвокат Вітер Сергій Вікторович (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 /адреса для листування: а/с 11, м. Київ, 02163);
3) відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 );
4) відповідач-2: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).
Повне рішення суду складено 10.09.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович