Справа № 752/7084/25
Провадження №: 1-кс/752/7305/25
29 серпня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000596 від 05 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 ч. 2 ст. 361 КК України,
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 27 серпня 2025 року звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на нежитлові приміщення загальною площею 88,3 кв.м., в тому числі 1-поверх - 43,4 кв.м., напівпідвал 44,9 кв.м. по АДРЕСА_1, ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ 01.3053321.5041530.20240206.40.7198.19, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3144727380000, що на праві власності належить ТОВ «ІНВЕСТ КОМПАНІ 2025» (код ЄДРПОУ 45791546), шляхом заборони розпорядження та відчуження.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000596 від 05 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 ч. 2 ст. 361 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Київською міською прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території міста Києва діє група осіб, які підробляють офіційні документи - довіреності, договори купівлі-продажу, дарування, заповіти, а також підшукують осіб похилого віку, до яких входять у довіру, домовляються з приватним нотаріусом щодо посвідчення заповітів, після посвідчення яких через малий відрізок часу заповідач помирає, та члени вказаної групи переоформлюють нерухоме майно померлих на себе чи своїх родичів, або підставних осіб та в подальшому майно, а отримані кошти розподіляють між учасниками групи.
Під розслідування зазначеного провадження встановлено додатковий епізод злочинної діяльності вказаної групи осіб, а саме заволодіння нежитловими приміщеннями загальною площею 88,3 кв.м., в тому числі 1-поверх - 43,4 кв.м., напівпідвал 44,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ 01.3053321.5041530.20240206.40.7198.19, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3144727380000.
Так, вказані нежитлові приміщення належали на праві власності Спільному Українсько-російському підприємству «Прусідо» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 20.02.1996 за № Г-1240.
21.05.2025 групою невстановлених осіб приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 подано підроблені правовстановлюючі документи від імені ОСОБА_6 , який на той час перебував за межами України та не міг фізично бути присутній у вказаного приватного нотаріуса. Так, приватним нотаріусом ОСОБА_5 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості щодо набуття права власності на нежитлові приміщення загальною площею 88,3 кв.м., в тому числі 1-поверх - 43,4 кв.м., напівпідвал 44, 9 кв.м. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 згідно підробленого договору купівлі-продажу від 14.12.2010, нібито посвідченого нотаріусом ОСОБА_7 .
Надалі, 11.06.2025 приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 подано підроблені документи від імені ОСОБА_6 , а саме акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ІНВЕСТ КОМПАНІ 2025», код ЄДРПОУ 45791546, згідно якого вищезазначені нежитлові приміщення передано ОСОБА_6 до статутного капіталу ТОВ «ІНВЕСТ КОМПАНІ 2025».
Згідно даних про перетин державного кордону України ОСОБА_6 20.05.2019 виїхав за межі України та до теперішнього часу не повертався та не міг підписувати будь-які нотаріальні документи щодо передачі нежитлових приміщень.
Таким чином, група осіб, використовуючи підроблені документи, шахрайським шляхом заволоділи нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1.
Згідно з Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в теперішній час нежитлові приміщення загальною площею 88,3 кв.м., в тому числі 1-поверх - 43,4 кв.м., напівпідвал 44,9 кв.м. по АДРЕСА_1 на праві власності належить ТОВ «ІНВЕСТ КОМПАНІ 2025» (код ЄДРПОУ 45791546).
14.08.2025 постановою слідчого вказане нерухоме майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
У зв'язку із вищевикладеним, з метою забезпечення збереження речового доказу, недопущення його використання, псування, перетворення, відчуження, у сторони обвинувачення, виникла необхідність накласти арешт на предмет злочину, нежитлові приміщення загальною площею 88,3 кв.м., в тому числі 1-поверх - 43,4 кв.м., напівпідвал 44,9 кв.м. по АДРЕСА_1 на праві власності належить ТОВ «ІНВЕСТ КОМПАНІ 2025» (код ЄДРПОУ 45791546), оскільки їх подальше відчуження унеможливить відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до моменту закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, для виконання можливих рішень суду в частині забезпечення цивільного позову, повернення права власності на нерухомість законним володільцям, а також враховуючи те, що зазначені об'єкт нерухомого майна є предметом злочину, який вчиняється, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вищезазначене майно.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути за його відсутності.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Постановою слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 від 14 серпня 2025 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні №42023100000000596 від 05 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 ч. 2 ст. 361 КК України речовим доказом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, із врахуванням вимог ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Так, на думку слідчого судді, прокурором доведено правову підставу для арешту майна, надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, дослідивши надані до клопотання матеріали, враховуючи, відповідно до вимог ст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, арешт зазначеного майна є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Як вбачається із мотивування накладення арешту, в клопотанні прокурора у встановленому порядку було наведено достатні обґрунтування необхідності арешту майна, що зумовлений потребами досудового розслідування у збереженні речових доказів, що виправдовує втручання у права та інтереси власника.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309, 372, ст. 392, ст. 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000596 від 05 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 ч. 2 ст. 361 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, шляхом заборони відчуження та розпорядження а саме:
- нежитлові приміщення загальною площею 88,3 кв.м., в тому числі 1-поверх - 43,4 кв.м., напівпідвал 44,9 кв.м. по АДРЕСА_1, ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ 01.3053321.5041530.20240206.40.7198.19, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3144727380000, що на праві власності належить ТОВ «ІНВЕСТ КОМПАНІ 2025» (код ЄДРПОУ 45791546).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1