Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5948/25
Номер провадження 1-кп/711/470/25
10 вересня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025250310001270 від 09.04.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не є, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
із участю в судовому розгляді:
обвинуваченого - ОСОБА_5
ОСОБА_5 , 08.04.2025, близько 22 год. 45 хв., перебуваючи біля під'їзду № 1, що за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс останньому один удар предметом з колюче-ріжучими властивостями, ймовірно ножем, в область грудної клітки зліва, чим спричинив ОСОБА_7 , тілесні ушкодження у вигляді рани лівої половини грудної клітки, яка проникає в плевральну порожнину, з ушкодженням легені та попаданням крові і повітря в плевральну порожнину, які, відповідно до висновку експерта № 02-01/414 від 13.06.2025, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено у обвинуваченні, але від детальних показів відмовився у відповідності до ст.63 Конституції України.
Суд вважає, що пред'явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
До початку судового засідання потерпілий надав до суду заяву про проведення подальшого судового засідання без його участі та претензій до обвинуваченого не має.
Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з'ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належно повідомленого потерпілого.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, вислухавши думку прокурора, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, який відповідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, маючого на утриманні малолітню дитину, не є особою з інвалідністю, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря психіатра м. Черкаси не одержує, по місцю проживання характеризується посередньо, вину визнав, щиро розкаявся, висловивши щирий жаль з приводу свого вчинку та осудив свою поведінку.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає з'явлення зі зізнанням, щире каяття.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінював свої дії та готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів та з урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробовуванням, згідно ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов'язки відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 в процесі досудового розслідування запобіжний захід обирався, а саме:
09.04.2025 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду
м. Черкаси відносно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 07.06.2025.
01.05.2025 ухвалою Черкаського апеляційного суду частково скасовано ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.06.2025.
04.06.2025 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду
м. Черкаси відносно підозрюваного продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.07.2025.
В подальшому строк дії запобіжного заходу закінчився та судом не обирався.
В разі скасування іспитового строку та направлення для відбуття покарання підлягає до зараховуванню у відповідності до ст.72 КК України, строк попереднього ув'язнення в період з 10.04.2025 року по 01.05.20025 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі; та період перебування під домашнім цілодобовим арештом в період з 01.05.20025 року по 10.07.2025 року включно з розрахунку 3 дні цілодобового домашнього арешту дорівнюють одному дню позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 325, 349, 368-371, 374,615 КПК України, суд-
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.121 КК України - у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з визначенням іспитового строку 2 (два) роки з покладанням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Згідно з положеннями п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази, а саме:
Недопалок умовно № 1 марки «Lucky Strike», що поміщений до паперового конверту; недопалок умовно № 2 марки «Sobranie», що поміщено до паперового конверту; змив бурого кольору, що поміщено до паперового конверт - передано на зберігання до кімнати речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - знищити після вступу вироку в законну силу;
куртка (бушлат), піксельного кольору, з плямами речовини бурого кольору, що поміщена до картонної коробки; штани камуфляжного кольору оливи зі слідами речовини бурого кольору; пара черевиків кольору олива, розмір 44, зі слідами речовини бурого кольору, які поміщено до картонної коробки- передано на зберігання до кімнати речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - повернути ОСОБА_7 після вступу вироку в законну силу;
Військовий квиток № НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_7 ; гаманець чорного кольору, марки «Neri Karra», в якому наявні грошові купюри номіналом 20 грн. та 50 грн; порожній без сім-карти сім-холдер на номер НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_3 , що поміщено до сейф-пакету PSP 3215374 - передано потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання - залишити останньому за алежністю;.
Труси чорні з синьою вставкою; пара шкарпеток чорного кольору; футболка чорного кольору з малюнком та написом «Marwel» 31 слідами речовини бурого кольору, які поміщено до картонної коробки - передано на зберігання до кімнати речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - знищити після вступу вироку в законну силу;
Оптичний носій інформації, а саме DVD-R диск, вилучений на підставі постанови про знаття показань від 09.04.2025 - приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
Особисті речі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note 10» IMEI НОМЕР_4 , НОМЕР_5 з SIM картою з номером НОМЕР_6 , грошові кошти номіналом 1000 грн., зарядний пристрій, пристрій для куріння, 3 упакування з написом: HEETS - передано ОСОБА_5 на відповідальне зберігання - залишити останньому за належністю;
Оптичний носій інформації, а саме DVD-R диск, вилучений на підставі постанови про знаття показань від 10.04.2025 - приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
Медична карта стаціонарного хворого № 6982 з КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - повернуто в лікувальний заклад - залишити останнім за належністю.
Належним чином завірена копія карти виїзду швидкої медичної допомоги № 678 від 08.04.2025, належним чином завірена копія картки виклику швидкої медичної допомоги № 678 від 08.04.2025, електронного носія інформації - оптичного диску для лазерних систем зчитування - диску DVD-R об'ємом 4.7 GB, на якому знаходяться копії аудіо-повідомлень на спеціальну лінію «103» від 08.04.2025, вилучених 06 червня 2025 року з КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ЧОР» - приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
Оптичний носій інформації, а саме запис аудіоповідомлення на «102» - приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1