Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/327/23
номер провадження 2/695/113/25
30 липня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Землянухіної Є.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди, -
31.01.2023 р. до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди, в якому позивач просив:
- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», код ЄДРПОУ - 31650052, на користь ОСОБА_1 - 1689,17 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 - 213 070,43 грн.
Позов обгрунтований тим, що 01.02.2020 близько 17 години 30 хвилин водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ-111730», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходячись на правому узбіччі 108 км автодороги Бориспіль - Запоріжжя, в порушення вимог пунктів 2.3.6), 10.1 та 10.7.д) та вимог дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, розпочинаючи рух у напрямку м. Бориспіль, виконуючи маневр розвороту ліворуч, була не уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не переконавшись, що це буде безпечно для інших учасників руху, пересікла дорожню розмітку 1.1, та допустила зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалась в правій смузі руху вказаної автодороги зі сторони м. Запоріжжя в напрямку м. Бориспіль.
Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ- 2101», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
По вищевказаному факту 02.02.2020 відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020250150000141, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
03.06.2021 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 02.02.2020 №12020250150000141, ОСОБА_2 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
За результатами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 02.02.2020 №12020250150000141, 24.09.2021 обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 скеровано до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Автомобіль «ВАЗ-111730», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Страхова Компанія «ВУСО», страховий поліс № 116275480.
Станом на 01.02.2020 року ОСОБА_1 знаходився за місцем свого проживання. Пройшовши реабілітацію після поранення, яке отримав в зоні проведення антитерористичної операції під час бойового завдання при несенні служби в Збройних силах України, мав повернутись до військової частини для несення подальшої служби. 01.02.2020 близько 17 години 00 хвилин, знаходячись за місцем проживання Позивач завантажив речі в автомобіль «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить його матері ОСОБА_3 , та на вказаному автомобілі остання повинна була відвезти Позивача до м. Київ, звідки він повинен був дістатись до військової частини, де проходив військову службу. Завантаживши речі, в автомобілі «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вони розмістились наступним чином: ОСОБА_3 за кермом автомобіля, на передньому пасажирському сидінні - ОСОБА_1 . Так, рухаючись по автодорозі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, зі сторони м. Золотоноша у напрямку м. Бориспіль, знаходячись на 108 км вказаної автодороги, потрапили в дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем «ВАЗ- 111730», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , яка в порушення вимог пунктів 2.3.6), 10.1 та 10.7.д) та вимог дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, розпочинаючи рух у напрямку м. Бориспіль, виконуючи маневр розвороту ліворуч, була не уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не переконавшись, що це буде безпечно для інших учасників руху, пересікла дорожню розмітку 1.1, та допустила зіткнення з автомобілем, в якому рухався Позивач.
Унаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої великогомілкової кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Після даної пригоди Позивач тривалий час лікувався та за станом здоров'я не зміг продовжити контракт зі служби в Збройних силах України.
Вимоги про відшкодування матеріальної шкоди:
Транспортні витрати, пов'язані з лікуванням та викликами під час досудового розслідування складають 9 771 грн 43 коп.
Витрати, пов'язані з лікуванням під час перебування в медичному закладі м. Золотоноша Черкаської області, складають 1689 грн 17 коп.
Витрати, пов'язані з харчуванням та перебуванням під час медичних обстежень та лікування поза межами території Черкаської області (регіону проживання Позивача) Позивача та його матері, яка доглядала за останнім, становлять 3299,00 грн.
Загальний розмір матеріальної шкоди становить: 14 759,60 грн.
Факт заподіяння матеріальних збитків позивача підтверджується фіскальними чеками, квитанціями про оплату послуг, довідками про медичні огляди, товарними чеками, копії яких додаються до позовної заяви як додатки, оригінали зберігаються в сторони позивача.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася з вини відповідача ОСОБА_2 , позивачу було завдано не лише матеріальних збитків, а й моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, які потерпілий зазнав унаслідок отриманих тілесних ушкоджень, у вигляді закритого перелому лівої великогомілкової кістки та їх лікуванні. Лікування наслідків вказаних тілесних ушкоджень проводилось тривалий час. У зв'язку з неможливістю нормально пересуватись, через отриману травму ноги, Позивач був змушений звертатись за допомогою до інших людей, зокрема до його матері ОСОБА_3 , яка весь час його реабілітації допомагала позивачу та забезпечувала його транспортом. Окрім того, через вказані травми Позивач не зміг своєчасно повернутись на службу до Збройних сил України, через що з ним не продовжили контракт та він фактично залишився без роботи, на якій характеризувався лише з позитивної сторони, про що свідчать його нагороди та подяки.
Всі ці обставини значною мірою вплинули на психоемоційний стан Позивача.
Зазначені обставини мали значний вплив на життя Цивільного позивача. Позивач, згідно пояснень односельчан характеризується з позитивної сторони, є позитивним, доброзичливим, привітним та енергійним чоловіком, приймав активну участь в житті села, мав багато друзів та охоче з усіма спілкувався. Однак після вказаної дорожньо-транспортної пригоди став сумним, замкнутим у собі, став менше спілкуватись з оточуючими.
Враховуючи глибину своїх фізичних і душевних страждань та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості свої моральні страждання позивач оцінює в сумі 200 000,00 грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи становить орієнтовно 30 000 грн., і були 05.06.2024 р. збільшені до 50000,00 грн.
Ухвалою судді від 09.02.2023 р. було відкрито провадження в справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
20.12.2022 р. від сторони відповідача надійшов відзив про часткове визнання позовних вимог. Відповідачка визнала 7000,00 грн. моральної шкоди, у решті заявлених вимог просила відмовити. У відзиві зазначено, що цивільно-правова відповідальність відповідачки була застрахована на момент ДТП, тому позовна вимога про відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням, харчуванням та проживанням у випадку доведення вини відповідачки має пред'являтись саме до страхової компанії.
Щодо позовних вимог про відшкодування транспортних витрат, пов'язаних з лікуванням та викликами під час досудового розслідування, витрат, пов'язаних із харчуванням та перебуванням за межами Черкаської області, які пред'явлені до відповідачки, сторона відповідача вважає, що такі вимоги не підлягають до задоволення, оскільки до позову не додано належним чином завірених та читабельних копій товарних чеків, адже з наданих їх копій не можливо зрозуміти ні сум, ні дат здійснення платежів, також не надано рекомендацій лікарів щодо необхідності перебування за межами Черкаської області для проходження лікування. А огляд травматолога від 10.03.2020 року відбувався у В/ч НОМЕР_4 , яка знаходиться в АДРЕСА_1 , так як ОСОБА_1 був на той час військовослужбовцем та відбувається за рахунок держави.
Позивач у своєму позові обґрунтовує заподіяння йому моральної шкоди душевними стражданнями внаслідок отриманих травм, також позивач указує, що він не зміг своєчасно повернутись на службу до ЗСУ, через що з ним не продовжили контракт, тому він залишився без роботи та оцінює моральні страждання в розмірі 200 000 грн. Проте позивачем не доведено той факт, що саме травма, отримана внаслідок ДТП, стала підставою для його звільнення з лав ЗСУ.
Щодо самого розміру моральної шкоди в сумі 200 000 грн., то вказаний розмір ніяким чином не вмотивований та не зрозуміло чому саме такий розмір зможе компенсувати моральні страждання позивача. Тим більше, що позивач не заявляє вимог про відшкодування моральної шкоди до іншого відповідача ПрАТ СК «Вусо», хоча відшкодування моральної шкоди за рахунок страхувальника так само передбачено чинним законодавством
Ухвалою суду від 26.09.2024 р. підготовче провадження в справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача - Черниченко Є.М. у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі. Вказав, що під час розгляду кримінального провадження була призначена судово-психологічна експертиза, яка підтверджує отримання позивачем у результаті ДТП моральних страждань, що свідчить про завдану моральну шкоду. Витрати на лікування, підтверджені чеками, позивач просив стягнути зі страхової компанії. Витрати, пов'язані з транспортуванням та харчуванням підлягають стягненню з відповідачки. Матері позивача було необхідно перебувати з сином, оскільки через отримані травми він був обмежений в пересуванні та потребував сторонньої допомоги. Представник вказав, що позивач не має довідки про те, що він потребував стороннього догляду.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Побиванець Ю.В. позов визнали частково, а саме в частині 7000,00 грн. моральної шкоди. Представник відповідача зауважив, що чеки, додані позивачем на підтвердження витрат - неналежної якості, нечитабельні, тому неможливо встановити чи стосуються вони обставин кримінального провадження. Лікування позивач проходив у військовому госпіталі, тому витрати, понесені на лікування, не підлягають відшкодуванню, бо вони здійснювалися за рахунок держави. Витрати на проживання та харчування матері позивача є необгрунтованими, бо відсутні докази, що позивач потребував стороннього догляду. Щодо моральної шкоди, то висновок експерта, наданий стороною позивача, підтверджує її наявність, натомість її розмір встановити неможливо. Доказів, які б свідчили, що звільнення позивача з військової служби пов'язане з ДТП, позивачем не надано. Відповідачка вважає, що 7000,00 грн. буде достатньо для компенсації понесених позивачем страждань.
Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.03.2024 р. по справі №695/2845/21, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження №12020250150000141 від 02.02.2020 відносно неї, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрито.
У даній ухвалі зазначено:
«У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження №12020250150000141 від 02.02.2020 з обвинувальним актом, відповідно до якого ОСОБА_2 , обвинувачується в тому, що 01.02.2020 близько 17 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ 111730», реєстраційний номер НОМЕР_5 , та рухаючись по автодорозі Бориспіль-Запоріжжя, зі сторони м. Золотоноша, в напрямку с. Софіївка, що знаходиться на території Золотоніського району Черкаської області, в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, перед початком зміни напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхала на смугу зустрічного руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався позаду в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_3 , яка не мала технічної можливості своїми одноособовими діями уникнути зіткнення.
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 05-8-01/71 від 30.03.2020, отримав тілесне ушкодження: закритий перелом лівої великогомілкової кістки, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, в зв'язку з тривалим розладом здоров'я.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «ВАЗ 111730» реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , а саме вимог пунктів 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами та доповненнями, згідно з висновком експерта № 4/772 від 23.12.2020, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження».
Зі змісту ухвали встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та являється потерпілою особою в даному кримінальному провадженні.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 111730», реєстраційний номер НОМЕР_5 , на момент ДТП - 01.02.2020 була застрахована у ПРАТ «СК ВУСО» згідно полісу № 116275480.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 01.01.204 р. №1279/23-23 ОСОБА_1 спричинена моральна шкода за умов ДТП. Означені моральні страждання ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з ситуацією, яка досліджується. Визначення моральної шкоди, її змісту та грошового еквіваленту по відношенню до потерпілого без визначення особи (осіб), які завдали моральних страждань ОСОБА_1 , всебічної правової оцінки їх дій, не є можливим.
Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та довідкою-характеристикою №709/02-44 від 28.07.2020 р. стверджено, що ОСОБА_1 після ДТП став замкнутий в собі, перестав спілкуватися.
Із довідки ВЧ НОМЕР_6 від 20.10.2020 р. №1349 та наказу командира ВЧ НОМЕР_6 від 14.01.2020 р. №99, вбачається, що ОСОБА_1 14.01.2020 р. отримав поранення в результаті бойових дій.
10.03.2020 р. ОСОБА_1 було проведено огляд травматолога в/ч НОМЕР_7 , під час якого встановлено діагноз: консолідуючий закритий перелом (01.02.2020) та рекомендовано: госпіталізація в травматологічному відділенні в/ч НОМЕР_7 .
Із копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_8 вбачається, що відповідачка являється особою з інвалідністю 2-ї групи.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За приписами ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною першою статті 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому особа, яка заявляє вимоги щодо відшкодування майнової шкоди доводить лише факти заподіяння такої шкоди.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачкою виникли цивільні правовідносини у сфері відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. І в межах цих правовідносин виник спір щодо права позивача отримати відшкодування майнової та моральної шкоди, яких він зазнав у зв'язку з завданням кримінальним правопорушенням шкоди його здоров'ю.
Судом установлено та не оспорено стороною відповідача, що позивач дійсно отримав тілесні ушкодження саме від неправомірних дій відповідачки; протиправність яких встановлена ухвалою суду, що набрала законної сили; позивач поніс витрати на лікування. Між діями ОСОБА_2 та шкодою, яку отримав ОСОБА_1 існує безпосередній причинний зв'язок.
Стаття 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 111730», реєстраційний номер НОМЕР_5 , на момент ДТП - 01.02.2020 була застрахована у ПРАТ «СК ВУСО» згідно полісу № 116275480.
Стороною позивача не доведено та не стверджено належними доказами походження та понесення витрат на транспортування та харчування. Необхідність супроводу та потребування стороннього догляду позивача, не доведено. Тому витрати, пов'язані з харчуванням та перебуванням позивача та його матері, яка здійснювала догляд під час медичних обстежень, лікування за межами свого регіону, необгрунтовані та не доведені. Також не доведені витрати на поїздки за викликами під час досудового розслідування
Із матеріалів справи вбачається, що документально підтверджений розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню саме з ПРАТ «СК ВУСО» на користь позивача становить 180,00 грн. (витрати на рентгенплівку в сумі 85 грн. та 95 грн.), інша частина витрат на медикаменти, заявлена позивачем, належним чином не обгрунтована, оскільки відсутні докази призначення їх лікарем та придбання позивачем к період його лікування та реабілітації.
Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. За статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення (ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997).
Достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є визнаний судом факт порушення права (справедлива сатисфакція потерпілій стороні, справи «Савула проти України», №12868/05, рішення від 10.12.2009; «Войтенко проти України», № 18966/02, рішення від 29.06.2004). Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Враховуючи, що внаслідок неправомірних дій відповідачки ОСОБА_2 , позивач зазнав моральних страждань, які полягають в переживаннях внаслідок вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, погіршення його стану здоров'я, що спричинило душевні хвилювання, стрес та переживання, необхідність контролю стану здоров'я за наслідками отриманих травм, докладання додаткових зусиль та витрачання коштів для організації свого життя, позивачу були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, та виходячи з міркувань розумності та справедливості, суд вважає, що обгрунтованою та співмірною заподіяній шкоді буде сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_8 вбачається, що відповідачка являється особою з інвалідністю 2-ї групи.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог до відповідачів ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», у розмірі 180,00 грн (11%), суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь держави судовий збір в сумі 13,00 грн., оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, був звільнений від сплати судового збору.
Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 180 (сто вісімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
У решті вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь держави судовий збір у сумі 13,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Ю. Степченко
Повний текст рішення виготовлений 08 серпня 2025 року.