Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/327/23
номер провадження 2-др/695/10/25
13 серпня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченко М.Ю.
за участю секретаря с/з Землянухіної Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Черниченка Євгена Миколайовича про винесення додаткового рішення та відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди, -
04.08.2025 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява представника позивача позивача ОСОБА_1 - адвоката Черниченка Євгена Миколайовича про винесення додаткового рішення та відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування.
Заява обгрунтована тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2025 року в справі № 695/327/23 частково задоволено позовні вимоги.
Стороною позивача в позовній заяві було повідомлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат орієнтовно 30000 грн., які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи
05.06.2024 р. позивач заявив про збільшення попередньої (орієнтовної) суми судових витрат до 50000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору від 02.12.2021 р., копію додаткової угоди від 31.07.2025 р. до договору, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2025 р.
Представник позивача просить покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 37500,00 грн. Заявлений розмір витрат позивач вважає співмірним як складності справи, так і виконаних адвокатом робіт.
У відповідності до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області №695/327/23 від 31.07.2025 р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди задоволено частково та ухвалено:
«Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 180 (сто вісімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
У решті вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь держави судовий збір у сумі 13,00 грн.».
Вище вказаним судовим рішенням не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.
Представник позивача у судовому засіданні до ухвалення рішення в цій справі та до закінчення судових дебатів, заявив про намір подати докази розміру витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На виконання вимог ст.137 ЦПК України представником позивача подано заяву щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Заявником подано до суду договір №001/20-к/1 про надання правової допомоги від 02.12.2021, додаткову угоду від 31.07.2025 р. до договору №001/20-к/1 про надання правової допомоги від 02.12.2021, акт приймання-передачі наданих послуг до договору №001/20-к/1 про надання правової допомоги від 02.12.2021 на суму 37500,00 грн., який містить детальний опис наданих послуг.
13.08.2025 р. від ПрАТ «СК «ВУСО» до суду надійшло клопотання про зменшення розміру правової допомоги, який не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості. Позивачем було заявлено вимогу до ПрАТ «СК «ВУСО» у розмірі 1689,17 грн., разом з тим позивач просить стягнути правову допомогу більше 18750,00 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Витрати на правову допомогу перевищують ціну заявлених вимог до страхової компанії майже на 200%. З огляду на критерій пропорційності та розумності ПрАТ «СК «ВУСО» вважає, що обгрунтованим є розмір витрат на правничу допомогу, який складає 50,00 грн.
13.08.2025 р. від представника відповідачки - адвоката Побиванця Ю.В. надійшла в якій він просив здійснити розподіл витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Суд виходить з того, що виконання адвокатом вказаних робіт за договором про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивача.
Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Зі змісту рішення суду вбачається, що позов задоволено частково: вимоги до відповідача ОСОБА_2 на 25%, вимоги до ПрАТ «СК «ВУСО» - на 11%.
Проаналізувавши договір про надання правничої допомоги акт виконаних робіт, поданий адвокатом, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, враховуючи обсяг складених адвокатом у рамках даної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, беручи до уваги, що позов задоволено частково, суд вважає, що наявні підстави для часткового відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, що буде відповідати пропорційно задоволеним вимогам, а саме з відповідача ОСОБА_2 25%, що становить 9375,00 грн., з ПрАТ «СК «ВУСО» 11% - 4125,00 грн.
Враховуючи викладене, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Черниченка Євгена Миколайовича про винесення додаткового рішення та відшкодування судових витрату справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справі №695/327/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 9375,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на ОСОБА_1 4125,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
У решті заявлених вимог - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів у порядку, встановленому чинним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Ю. Степченко