Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/595/25
10 вересня 2025 року селище Народичі
Суддя Народицького районного суду Житомирської області Дубовик П.В., розглянувши матеріали цивільної справи №284/595/25 за заявоюОСОБА_1 , заінтересована особа Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про оголошення фізичної особи померлою,
ОСОБА_1 звернулась до Народицького районного суду Житомирської області з заявою, в якій просить оголосити померлим сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мотивуючи свої вимоги тим, що останній проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , 05.10.2022 зник безвісти під час штурмових дій зі сторони противника - збройних сил російської федерації, у районі н.п. Миколаївка Друга, Бахмутського району, Донецької області, захищаючи волю та незалежність України, і до теперішнього часу місцезнаходження сина не відоме.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 вказана справа була передана для розгляду головуючому судді Дубовику П.В.
Оглянувши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно ч.1 ст.305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вбачається, що заявник ОСОБА_1 та фізична особа, місцеперебування якої невідоме ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо наявності майна у ОСОБА_2 та його місцезнаходження жодних відостей суду не надано.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Крім цього, суддя звертає увагу на наступне.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Преамбула Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві … керується законом, що приймається парламентом" (Zand v. Austria № 7360/76); фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).
Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
У пункті 64 рішення у справі "Jorgic проти Німеччини" від 12.07.2007 року ЄСПЛ вказав, що справу перш за все слід розглянути за статтею 6 § 1 Конвенції щодо того, чи був заявник засуджений "судом, встановленим законом". Суд зазначає, що цей вислів віддзеркалює принцип верховенства права, котрий є невід'ємною частиною системи захисту, запровадженої Конвенцією і її Протоколами. "Закон", у розумінні статті 6 § 1, включає, зокрема, законодавство щодо встановлення і компетенції судових органів (див.,interalia,Lavents проти Латвії, № 58442/00, § 114, 28 листопада 2002 р.). Отже, якщо суд не має юрисдикції судити відповідно до чинних положень національного права, він не є "встановленим законом" у розумінні статті 6 § 1 (для порівняння, Coлmeта Інші проти Бельгії, №№ 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 і 33210/96, §§ 99 і 107-08, ECHR 2000-VII).
Таким чином, виходячи з аналізу ЦПК України, ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку, що цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою не підсудна Народицькому районному суду Житомирської області, оскільки він не є судом, встановленим законом та повноважним судом на розгляд цієї справи, так як місце проживання позивача та відповідача по справі зареєстроване по АДРЕСА_1 , тобто згідно ст.ст.27,28,305 ЦПК України дана справа підсудна Соснівському районному суду м.Черкаси, відповідно подальший розгляд справи Народицьким районним судом та ухвалення судового рішення у цій справі порушуватиме права заявниці на розгляд справи повноважним та встановленим законом судом, що буде відповідно до правил п.1 ч.3 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що цивільна справа №284/595/25 підлягає передачі до Соснівського районного суду м.Черкаси.
Керуючись саттями 27,28,31,260,261,305 ЦПК України, суддя,
Цивільну справу №284/595/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про оголошення фізичної особи померлою передати на розгляд Соснівського районного суду м.Черкаси.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу складено 10.09.2025.
Суддя: