Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/801/25
Провадження № 2/935/255/25
Іменем України
18 серпня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:головуючого - судді Василенка Р.О., із секретарем - Криворучко Я.І., за участю відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна колишнього подружжя,
Позивач звернулася з позовом про поділ спільного майна подружжя у якому з урахуванням заяви про уточнення(зменшення) позовних вимог просить суд:
- визнати транспортний засіб: легковий автомобіль TOYOTA Avensis, 2007 року 305 ho випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
- визнати за ОСОБА_2 , право власності на частину транспортного засобу марки TOYOTA Avensis, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 та стягнути з відповідача ОСОБА_1 , на її користь грошову компенсацію за частину транспортного засобу: легкового автомобіля TOYOTA Avensis, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі 153 557,00 грн. та стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову вказує, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який19 березня2024 року розірвано у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Вказує, що за час спільного проживання придбано автомобіль марки TOYOTA Avensis, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Право власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Вказує, що даний автомобіль придбано за спільні кошти, після розлучення відповідач користується автомобілем. Вони не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна, добровільно вдповідач відмовляється сплатити компенсацію. Вказує, що згідно звіту про оцінку автомобіля, який здійснений на її замовлення, ринкова вартість спірного автомобіля становить 307 114 грн.. Тому просить стягнути на її користь половину вартості автомобіля, який залишити у користування, тому звернулася до суду з даним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином. Надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, підтримує заявлені вимоги і просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову. Вказав, що автомобіль придбаний у шлюбі, однак не погоджується із розміром компенсації. Вказана позивачем вартість автомобіля завищена та не відповідає висновку експертного дослідження, яке отримано ним.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності, в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 19 березня 2024 року Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складено актовий запис №11, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .
Власником автомобіля марки TOYOTA Avensis, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , вказано ОСОБА_1 . Право власності зареєстровано 30.06.2022 року, тобто у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.
Згідно звіту №КТЗ-250312/1 від 12.03.2025 року виконаного ФОП ОСОБА_3 (суб'єктом оціночної діяльності) на замовлення позивача ОСОБА_2 слідує, що ринкова вартість автомобіля марки TOYOTA Avensis, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 станом на 12.03.2025 року становить 307 114 грн.
Згідно висновку експертного дослідження №КД-19/111-25/48014 -АВ складеного експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Алексеєнко Д.В. від 12.08.2025 року слідує, що вартість автомобіля марки TOYOTA Avensis, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 станом на 04.08.2025 року становить 88 800,19 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Аналогічне положення закріплене у статті 368 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до п.п. 22, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так у матеріалах справи наявний наданий на замовлення позивача звіт про проведення оцінки ринкової вартості №КТЗ-250312/1 від 12.03.2025 року складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 згідно висновку якого ринкова вартість спірного автомобіля складає 307 114 грн.
Згідно наданого відповідачем висновку експертного дослідження №КД-19/111-25/48014-АВ складного експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Алекеєнко Д.В. від 12.08.2025 року слідує, що вартість автомобіля марки TOYOTA Avensis, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 станом на 04.08.2025 року становить 88 800,19 грн.
Таким чином має місце суттєва розбіжність у визначеній дійсній ринковій вартості спірного автомобіля, що впливає на розмір компесації.
Відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Відповідно до пп. «ґ» п. 5.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) слідує, що під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
Як вбачається із наданого позивачем звіту від 12.03.2025 року, то суб'єктом оціночної діяльності лише візуально оглянуто спірний автомобіль. Фактично його оцінка (ринкова вартість) здійснювалася з урахуванням технічних характеристик, що містяться у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та шляхом порівняльного аналізу з аналогічними автомобілями, які перебувають у продажі станом на дату формування звіту.
Повний огляд спірного автомобіля та оцінка його технічного стану, пробігу, інших характеристик у даному звіті відсутня. Про це вказує одне і єдине загальне фото автомобіля марки TOYOTA Avensis, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .
На противагу такого звіту відповідачем надано експертне дослідження від 12.08.2025 року ринкової вартості автомобіля марки TOYOTA Avensis, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням факторів, що впливають на зменшення вартості автомобіля за час його експлуатації (18 років). Тобто враховано стан кузовних елементів, обивки салону, зовнішніх елементів, технічний стан, пробіг, що прямо впливає на дійсну ринкову вартість. Застосовано відповідні коєфіцієнти.
Віддтак відсутність у наданому позивачем звіті від 12.03.2025 року повних відомостей щодо стану автомобіля викликають сумніви суду в його правильності в частині дійсної ринкової вартості. Тому висновки такого звіту щодо вартості автомобіля 307 114 грн судом не враховуються і тому він не підлягає застосуванню.
За таких обставин судом при визначенні розміру компенсації на користь позивача з відповідача враховується наданий відповідачем висновок експертного дослідження від 12.08.2025 року, за яким ринкова вартість спірного автомобіля становить 88 800,19 грн. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1/2 частку вартості, яка становить 44 400, 10 грн. і у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 звільнений на від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується наявним пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 , де вказано, що він є особою з інвалідністю 2 групи, тому сплачений позивачем судовий збір частково(пропорційно розміру задоволених вимог) у розмірі 887,67грн. слід компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші витрати позивача (вартість звіту) не підлягають розподілу оскільки такий звіт не враховувався судом.
На підставі викладеного вище і керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Виділити в порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя ОСОБА_1 у власність автомобіль марки Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_5 , 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 та стягнути з останнього на користь ОСОБА_2 44 400 (сорок чотири тисячі) гривень 10 копійок грошової компенсації вартості 1/2 частки вказаного автомобіля.
Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 887,67 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 28.08.2025 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО