Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4070/25
Провадження № 2/279/1847/25
10 вересня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4070/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", в інтересах якого діє представник Усенко М.І., до ОСОБА_1 про стягнення боргу. В обґрунтування позову зазначає, що 29.01.2024 року ТОВ "Мілоан" та відповідачем в електронній формі з дотриманням ст. 11,12 Закону України "Про електронну комерцію" було укладено договір про споживчий кредит №104013301.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. Відповідачу на підставі платіжного доручення, на картковий рахунок, були перераховані кредитні кошти в сумі 3000 грн.
Відповідач свої кредитні зобов'язання не виконав.
28.05.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" відповідно до чинного законодавства укладено договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т, за умовами якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" отримало право грошової вимоги за кредитним договором №104013301 від 29.01.2024 року.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 10665 грн., з яких : заборгованість за сумою кредиту - 3000 грн.; заборгованість за відсотками - 7155 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 510 грн.
Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №104013301 від 29.01.2024 року у розмірі 10665 грн., понесені судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та суми грн - витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника за правилами спрощеного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.07.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено Відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи не подав.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування. 29.01.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №104013301. Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження умов кредитування.
Відповідно до умов укладеного договору ТОВ "Мілоан" надало відповідачу шляхом безготівкового переказу кредит у розмірі 3000 гривень строком 105 днів, з яких 15 днів пільгового та 90 днів поточного періоду. Рекомендований термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії з надання кредиту та процентів за користування кредитом: 13.02.2024 рік. Дата остаточеного погашення заборгованості: 13.05.2024 року. Комісія за надання кредиту становить 510 грн., яка нараховується за ставкою 17,0 відсотків (%) від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом 945 грн., які нараховуються за ставкою 2,10 відсотків (%) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування протягом пільгового періоду та 6210 грн., які нараховуються за стандартною ставкою 2,30 відсотків (%) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування протягом поточного періоду.
Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується підтверджується платіжним дорученням №81723764 від 29.01.2024 року про перерахування коштів згідно договору №104013301, кредитними коштами скористався, свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконав.
28.05.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладений договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) за плату ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаним в реєстрі боржників.
04.02.2025 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено додаткову угоду №1 до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024 року, згідно якої внесені зміни в реєстр боржників.
З витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №99-МЛ від 28.05.2024 року (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 04.02.2025 року), ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №104013301 від 13.05.2024 року у сумі 10665 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за сумою виданного кредиту; 7155 грн. - заборгованість за відсотками; 510 грн. - заборгованість за комісією, що також підтверджується і відомостями про щоденні нарахування та погашення наданими ТОВ "Мілоан" за кредитним договором №104013301.
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" є належним позивачем у справі.
Після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснював жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
Позивач, до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості, що була визначена первісним кредитором (кредитодавцем ТОВ "Лінеура Україна") не змінював.
Факт укладання договору про споживчий кредит №104013301 від 29.01.2024 року та отримання кредиту в розмірі 3000,00 грн. відповідачем не заперечується.Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи відповідачем не оспорена та не спростована.Відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання договору, а саме відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію особи, заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорта, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив дані про роботу та дані про доходи/ витрати, контактних даних на сайті первісного кредитору, та шляхом введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписав договір із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому йому були перераховані грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними умовами договору та що йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Доказів того, що волевиявлення відповідача при укладані договору про споживчий кредит було обмеженим та не відповідало його внутрішній волі до суду надано не було. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ч.1,2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями частини 1 статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом Украiни "Про електронну комерцію" та Законом України "Про споживче кредитування".
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору на таких умовах шляхом його підписання.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеним договором сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав та не сплатив грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, належних доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості не надав.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, уклавши з позивачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, користуючись наданими йому кредитними коштами та достовірно знаючи про умови кредитування, порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення коштів.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останнім добровільно, вимога позивача щодо стягнення заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №104013301 від 29.01.2024 рокув сумі 32262,90 грн.
Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст.13 ЦПК України, щодо розгляду справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог не стягує з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, оскільки в позовних вимогах позивач не визначив суму, яка підлягає остаточному стягненню.
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", заборгованість за договором про споживчий кредит №104013301 від 29.01.2024 року у сумі 10665 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн., а всього: 13087 (тринадцять тисяч вісімдесят сім) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, кв. 28, код ЄДРПОУ: 35234236;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ