04.09.2025 Справа №607/18117/25 Провадження №3/607/6797/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 27.07.2025 близько 00:25 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме, принижував, висловлював словесні образи, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю, чим порушив вимоги пункту 3.14 статті 1 Закону України «Про протидію та запобігання домашньому насильству» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилася, не повідомила про причини неявки, що не перешкоджає розгляду справи.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала пояснення, які надані у заяві, разом із тим, просила не карати ОСОБА_1 , оскільки пробачила його.
Розглянувши справу, доходжу такого висновку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши надані докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні психологічного насильства, з обставинами, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №735458, доведена наданими суду доказами, а саме: заявою та поясненнями ОСОБА_2 , яка повідомила про факти домашнього насильства, відеозаписами нагрудних камер.
Частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, на переконання судді, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення є доведеною поза розумним сумнівом.
Разом із тим, відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу порушника, який згідно даних з протоколу вперше притягується до адміністративної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, потерпіла просить не притягувати його до адміністративної відповідальності, оскільки не має до нього претензій, те, що дане правопорушення не потягло серйозних наслідків, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності частиною першою статті 173-2 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Керуючись статтею 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по адміністративному матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. М. Позняк