Провадження № 3/470/249/25
Справа № 470/812/25
10 вересня 2025 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А.,
за участю секретаря Обуховської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с.Малево Демидівського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , сапера розмінування 1 відділення розмінування 3 взводу розмінування 3 роти розмінування в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
12 серпня 2025 року близько 15 години 00 хвилин солдат ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану на території Березнегуватської громади Баштанського району Миколаївської області (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану) був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано добровільно пройти освідування на визначення стану алкогольного сп'яніння. Медичний огляд проводився в КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради. За результатами медичного огляду ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, встановлено кількість етанолу у повітрі 1.96 % (позитивно).
ОСОБА_2 в суд не з'явився, надав заяву в якій просив слухати справу за його відсутності. Вину у вчиненні даного правопорушення визнав. (а.с.12 ).
Дослідивши докази у справі, суддя доходить наступного.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положенням ст. 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Так, диспозиція частини 3 статті 172-20 КУпАП, передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою в умовах особливого періоду.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» регламентує, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 (затверджений Законом України від 17 березня 2014 №1126-У11 «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»), на території України почав діяти з 17 березня 2014 року особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це час, період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 7 ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно ч.4 ст.24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними, що містяться в протоколі про військове адміністративне правопорушення № ОДМ/410 від 27 серпня 2025 року., в якому ОСОБА_1 власноручно зазначив, що дійсно 12 серпня 2025 року вживав алкогольні напої. (а.с.1-4); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 12 серпня 2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. (а.с.5); військовим квитком серії НОМЕР_3 (а.с.7-8); випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 2810/386 від 27 серпня 2025 року. (а.с.14); відеозаписом на якому зафіксовано проходження ОСОБА_1 медичного огляду та його результати. (а.с.15).
Таким чином суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення суддя враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Проте згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 27,247, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Штраф сплачувати на розрахунковий рахунок: UA588999980313070106000014424 Миколаїв.ГУК/тг смт.Березнегувате/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ 37992030.
Після сплати штрафу оригінал квитанції надіслати на адресу Березнегуватського районного суду Миколаївської області.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення буде стягнуто подвійний розмір штрафу зазначений у постанові.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяС. А. Луста