Справа № 466/6394/25
Провадження № 2/466/2795/25
(заочне)
02 вересня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Торської І.В.
з участю секретаря судового засідання Вонсович Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
06.08.2024 року представник ТзОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», адвокат Маслюженко М.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість по кредитному договору №Р24.00204.004324195 у розмірі 56 799,22 грн., з яких: заборгованість за основним боргом у розмірі 31 356,08 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 15 272,51 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 148,22 грн., 3% річних у розмірі 2 022,41 грн.; судові витрати у розмірі 2 422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.09.2018 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №Р24.00204.004324195, відповідно до умов якого, відповідач отримав грошові кошти на поточні потреби у сумі 48 322,00 грн. Свої зобов'язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклав з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» договір добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 8 220,76 гривень.
У подальшому Позичальник виконав свої зобовязання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 35 859,63 гривень. Останній платіж проведено 11.09.2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 13.09.2020 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв'язку із зазначеним, станом на 13.09.2020 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: заборгованість за основним боргом в сумі 31 356,08 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 15 272,51 гривень, що разом становить 46 628,59 грн.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23. У пункті 5.4. договору факторингу № 16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно зі законодавством мають на це право. Користуючись цим правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу № 29/12-23. Згідно з п.2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до Друкованого Реєстру Боржників до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Р24.00204.004324195 від 13.09.2018.
Згідно з Довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Р24.00204.004324195 від 13.09.2018, станом на 16.11.2023 заборгованість Боржника/Позичальника становить: заборгованість за основним боргом у сумі 31 356,08 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у сумі 15 272,51 гривень, що разом становить 46 628,59 гривень. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги 16.11.2023. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Враховуючи наведене, а також те, що станом на сьогодні Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 09 липня 2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзив відповідачем до суду подано не було. Також, про розгляд справи, яка призначена на 02.09.2025, ОСОБА_1 був повідомлений шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 13.09.2018 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №Р24.00204.004324195, відповідно до умов якого, відповідач отримав грошові кошти на поточні потреби у сумі 48322,00 грн.
Відповідно до п.п.1.2. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у день підписання цього договору строком на 24 місяці з дня підписання договору, тобто до 13.09.2020 року включно.
Згідно з п.п.1.3 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення кредитного договору становила 15,00% річних.
Акціонерне товариство «Ідея Банк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується ордером-розпорядження та випискою по особовому рахунку.
Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклав з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» договір добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 8 220,76 гривень.
У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 35 859,63 гривень. Останній платіж проведено 11.09.2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 13.09.2020 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу № 16/11-23. У пункті 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно зі законодавством мають на це право. Користуючись цим правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу № 29/12-23. Згідно з п.2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до Друкованого Реєстру Боржників до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Р24.00204.004324195 від 13.09.2018.
Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, позивач вказує, що у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №Р24.00204.004324195 від 13.09.2018, заборгованість Відповідача станом на 16.11.2023 становить: заборгованість за основним боргом у сумі 31 356,08 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у сумі 15 272,51 гривень, що разом складає 46 628,59 гривень.
Крім того, відповідно до розрахунку, поданого представником позивача (за період з 14.09.2020 по 23.02.2022 року), 3 % річних від простроченої суми складає 2 022,41 гривень, а інфляційні втрати 8 148,22 гривні.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1, 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України, визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України. за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.
За положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах N 703/2718/16-ц та N 646/14523/15-ц.
Враховуючи викладені вище норми та обставин справи, суд дійшов до висновку, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно ОСОБА_1 прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов необхідно задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 56 799,22 грн., з яких 31 356,08 грн. - заборгованість за основним боргом; 15 272,51 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 8 148,22 грн. - інфляційні втрати; 2 022,41 грн. - три проценти річних.
Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Так, представник позивача просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У цьому випадку Позивач підтверджує понесення ним витрат на професійну правничу допомогу такими доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «Санфорд Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС», описом послуг та вартість таких від 01.04.2024, актом приймання передачі послуг з правничої допомоги №5 від 05 травня 2025 року, копією ордера серії АЕ №1310920 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП№ 3332 від 28.04.2017.
Відповідач будь-яких доказів неспівмірності витрат на правничу допомогу суду не надав, із заявою про зменшення витрат на правничу допомогу адвокатом до суду не зверталася, а тому витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати пов'язані із поштовим відправлення позову відповідачу.
Відповідно до копії списку поштових відправлень Укрпошти, плата за пересилання відправлення складає 55 гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 351-355 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 56 799,22 грн. (п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень двадцять дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200,00грн. (сім тисяч двісті гривень) та витрати, пов'язані з поштовим відправленням 55,00 грн. (п'ятдесят п'ять гривень 00 коп.).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», місце знаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, код ЄДРПОУ 43575686.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.
Текст рішення складено та підписано 02.09.2025.
Суддя І. В. Торська