Справа № 634/118/25 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/722/25 Зимовський О.С.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
12 серпня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 07 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ,
Постановою судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 07.03.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підстав пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість постанови, яка винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надано належної оцінки та неповно з'ясовано фактичні обставини справи.
Зазначає, що в рапорті поліцейського не зазначені будь-які ознаки алкогольного сп'яніння, що свідчить про відсутність підстав вважати, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 вважає, що у поліцейських були відсутні підстави для проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому його відмова від проходження запропонованого огляду, була правомірною.
Крім того, на відеозаписі не зафіксованого жодних зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння.
Звертає увагу, що постанова судді в частині стягнення з нього суми судового збору винесена в порушення вимог пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він є інвалідом ІІ групи та звільнений від сплати судового збору.
14.07.2025 від ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, де він зазначає про фактичне визнання обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у скоєному щиро розкаюється.
Просить врахувати, що має водійський стаж понад 35 років, має категорії «В», «С», «D», вперше притягається до адміністративної відповідальності, проходив службу в лавах ЗСУ з перших днів збройної агресії рф проти України.
Просить врахувати клопотання відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради, де він працює водієм шкільного автобусу з 2019 року та не позбавляти його права керування транспортними засобами.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Лавров В.В. до апеляційного суду не прибули, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавали, про причини неявки апеляційний суд не повідомили.
Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності учасників провадження.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Визнаючи винним та притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 30.01.2025 о 15:55 в с. Сахновщина по вул. Тарасів шлях, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passan», д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений поліцейськими. Під час спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора або в закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 відмовився.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 234322 від 30.01.2025 за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя надав належну правову оцінку.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та клопотання відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради про призначення адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо застосування адміністративного стягнення.
Отже, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено основне і додаткове стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 07.03.2025 в частині застосованого додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 суми судового збору, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності з 21.10.2024 - строком до 01.11.2025 (а.с. 9).
Таким чином, ОСОБА_1 має пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, судовий збір з нього не стягується згідно Закону України «Про судовий збір».
З врахуванням викладеного, апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 07.03.2025 відповідно до пункту 4 частини 8 статті 294 КУпАП змінює постанову в частині стягнення з ОСОБА_1 суми судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 1, 7, 15, 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 256, 2652, 266-267, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 07 березня 2025 року - змінити, скасувавши її в частині стягнення з ОСОБА_1 суми судового збору у розмірі 605,60 грн.
В іншій частини постанову судді - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна