Справа № 127/23204/25
09 вересня 2025 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,
ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175, ч.5 ст.177 ЦПК України у позовній заяві не зазначено та не додано до неї докази, які їх підтверджують викладені обставини, а саме, що відповідач чинити позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 .
Крім цього, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Таким чином, участь органу опіки та піклування в даній категорії справ є обов'язковою.
Проте позивачем в позовній заяві не зазначено відповідний орган опіки та піклування серед учасників справи.
Також відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно з частиною 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
При цьому, слід зазначити, що надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи та/або його представником є звернення з такими документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет», а для адвокатів обов'язковість цього висвітлена через призму приписів ст. 14 ЦПК України, й в тому числі задля процесуальної визначеності, уникнення розгляду справи у безладний спосіб, на що на однократно звертав увагу Верховний Суд.
Суд зазначає, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Водночас, в порушення вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору, проте долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 17.07.2023. З вказаної копії вбачається, що пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до п. 13. ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, положеннями ст. 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 згаданого Закону та даним переліком не передбачено звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору за вимогами, не пов'язаними зі статусом учасника бойових дій.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що пунктом 13 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про судовий збір», звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Така правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2023 року у справі № 990/76/23.
Оскільки предметом даного позову є вимога про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, суд дійшов висновку, що позов у даній справі не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій, а тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви відсутні.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Позивач в своєму позові заявив вимогу немайнового характеру - усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу слід сплатити 1 211,20 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок отримувача UA318999980313181206000002856.
Позивачу надано 5 днів для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалу надіслано в електронний кабінет позивача.
Позивач отримав ухвалу 01.08.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного документа.
Станом на 09.09.2025 позивач недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 31.07.2025 не усунув.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, враховуючи, що позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, дану позовну заяву з доданими до неї додатками слід повернути позивачу.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353, 354 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - повернути позивачу разом з доданими до неї додатками.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя