Справа № 404/8609/25
Номер провадження 1-кс/404/2832/25
14 серпня 2025 року місто Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №62025150030000171, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Старший слідчий в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025150030000171 від 10.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.11.2020 громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки, термін дії якого на підставі п. 2 ч. 9 ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» продовжено до оголошення демобілізації.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 32-РС від 20.10.2024 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду інструктора 2 навчального взводу 4 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 .
У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 328 від 23.10.2024 старшого солдата ОСОБА_4 з 23.10.2024 зараховано в списки особового складу військової частини НОМЕР_2 , на всі види забезпечення та визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Таким чином, станом на 23.10.2024 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та приступив до виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
При цьому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 372 від 02.12.2024 ОСОБА_4 відряджено до військової частини НОМЕР_3 на 4 доби з «03» грудня до «06» грудня 2024 року з метою організації та забезпечення супроводу особового складу, що проходив навчання.
ОСОБА_4 , 03.12.2024, близько 22:00 год., будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за контрактом на посаді інструктора 2 навчального взводу 4 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №372 від 02.12.2024 відрядженим до військової частини НОМЕР_3 , до якої не вибув та самовільно залишив місце служби - тимчасовий пункт дислокації військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 та, перебуваючи в різних місцях, ухилявся від проходження військової служби до 22.04.2025, коли добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.5 ст.407 КК України.
14.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує матеріалами службового розслідування та доданими до нього матеріалами, показами військовослужбовців, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, та підтримав позицію свого захисника. Виявляє бажання продовжити нести служби в Збройних силах України.
Щодо себе підозрюваний вказав, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,який належить на праві власності його батькам, Неодружений, утриманців не має, з середньою освітою, не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, хронічні хвороби та група інвалідності відсутні. Проживає разом з матір'ю, сестрою та братом. Рухомого, нерухомого майна у власності не має.
Захисник в судовому засіданні вказав щодо клопотання слідчого не підлягає задоволенню. Вказав, що висунута його підзахисному підозра є необґрунтованою. Додав, що ОСОБА_4 добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та подальшому самостійно 22.04.2025 звернувся до третього СВ ТУ ДБР у м. Миколаєві, де виявив бажання проходити подальшу службу в ЗСУ, в результаті чого та з відому слідчого був направлений до в/ч НОМЕР_4 . На думку захисту слідчий мав звернутися до слідчого судді з клопотанням про закриття провадження у справі по даному факту, проте цього в супереч чинного законодавства не зробив. Інкримінуємий його підзахисному злочин наразі не існує. По факту залишення військової частини 01.05.2025 зазначив, що такий злочин ОСОБА_4 органом досудового розслідування не інкриміновано та відомості по даному факту не внесені.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025150030000171 від 10.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
14.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст.5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, протоколами допиту свідків, іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.
Щодо позиції сторони захисту про необгрунтованість підозри, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав та обов'язків відповідно до чинного законодавства».
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Окрім того, варто зазначити, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, не вправі давати оцінку правомірності призову підозрюваного на військову службу, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, має вік 23 роки, хронічні хвороби та група інвалідності відсутня, проживає тривалий час в житлі, належному його батькам, має постійне місце проживання і реєстрації, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Разом з тим, ОСОБА_4 з 04.12.2024 самовільно залишив військову частину. Відповідно до долучених матеріалів пояснення ОСОБА_4 від 22.04.2025 останній зазначив, що бажає проходити військову службу, щиро шкодує та зобов'язується сприяти рослідуванню кримінального провадження. ОСОБА_4 22.04.2025 добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , а 26.04.2025 у супроводженні представників Військової служби правопорядку доставлений до військової частини НОМЕР_4 . Відповідно до доповіді військовї частини НОМЕР_4 01.05.2025 о 20:00 під час проведення вечірньої перевірки наявності особового складу вияалено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_4 . Розшуки, організовані командуванням військової частини, позитивного результату не дали.
Щодо доводів сторони захисту, що прокурор мав би звернутися до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної вдповідальності, а не обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає, що в межах даного кримінального провадження клопотання до суду про звільнення від кримінальної відповідальності не надходило. Факт повторного залишення військової частини НОМЕР_4 свідчить про свідоме ухилення від виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення (п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України). Самовільне залишення військової частини та тривалий час перебування у розшуку, є проявом свідомого ігнорування процесуальних обов'язків підозрюваного.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Визначаючи вид запобіжного заходу слідчий суддя враховує, вимоги ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою. Отже, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_4 .
Крім того, слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_4 , визначити з моменту проголошення цієї ухвали - 19 години 45 хвилин 14.08.2025.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», який відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; в подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України військовий стан продовжувався, який діє і на даний час.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов'язок слідчого судді.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, окрім врахування обставин та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, також враховує особу підозрюваного, його вік, матеріальний стан, міцні соціальні зв'язки підозрюваного. Відтак, відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 840 гривень, що відповідає 30 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст.182 КПК України.
При визначенні суми застави, слідчим суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_4 , визначити з 19-45 год. 14.08.2025 до 19-45 год. 12.10.2025 включно.
Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під-варту в залі судового засідання, негайно.
Визначити розмір застави в сумі 90 840 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 .
З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 до 12.10.2025 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1