10.09.2025
ЄУН 389/2551/25
Провадження №1-кс/389/822/25
10 вересня 2025 року місто Знам'янка
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 заявлене в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2025 за №12025121020000568, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровоград Кіровоградської області, громадянина України, який є керівником ТОВ "Спецмонтаж 2020", має інвалідність ІІ групи з 11.09.2023 встановлену на строк до 01.10.2025, не одружений (зі слів перебуває у фактичних шлюбних відносинах), на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.п.1,5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
Старший слідчий СВ відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , як сторона кримінального провадження, подав до суду дане клопотання, в якому просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 на час досудового розслідування, тобто до 13.10.2025.
Клопотання обгрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2022 приблизно о 23:30 год ОСОБА_4 , з метою вирішити питання щодо зменшення водіями швидкості руху вантажних автомобілів по вул.Іванівській у с.Зелений Гай Суботцівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області, приїхав на власному автомобілі «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 до території ФОП « ОСОБА_8 », розташованої за адресою АДРЕСА_3 , при цьому взяв з собою вибуховий пристрій, який приводився в дію за допомогою засобу підриву, а саме уніфікованого бойового підривача ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2.
Перебуваючи поруч зі вказаною територією, а саме біля автомобіля «DAF 460», д.н.з. НОМЕР_2 , на якому був встановлений напівпричіп «Кrone» д.н.з. НОМЕР_3 , між ОСОБА_4 , який тримав у руках вибуховий пристрій та привів його в бойову готовність, та ОСОБА_9 , поруч із яким перебували ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на вищевказаному ґрунті виникла сварка, під час якої у ОСОБА_4 раптово виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
З метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_4 , перебуваючи поруч з автомобілем «DAF 460», д.н.з. НОМЕР_2 на якому був встановлений напівпричіп «Кrone» д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходився біля території ФОП « ОСОБА_8 » за вищевказаною адресою, намагався кинути вибуховий пристрій поруч з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , при цьому погрожував підірвати останніх та автомобіль, який перебував поруч, однак ОСОБА_9 , шляхом тримання ОСОБА_4 за руки, завадив йому здійснити вказані дії.
В подальшому, продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті двом або більше людям, способом небезпечним для життя багатьох людей, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_4 відходячи від автомобіля «DAF 460», д.н.з. НОМЕР_2 на якому був встановлений напівпричіп «Кrone», д.н.з. НОМЕР_3 , та рухаючись в напрямку свого авто, тримаючи у руці вказаний вибуховий пристрій, який був приведений у бойову готовність, усвідомлюючи, що поряд з ним знаходяться ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кинув у їх напрямку вказаний вибуховий пристрій, після чого відбувся вибух та зазначені особи впали на землю, а ОСОБА_4 на автомобілі «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 з місця скоєння злочину зник.
Унаслідок вибуху потерпілі отримали тілесні ушкодження. Так, ОСОБА_11 , відповідно до довідки виданої приймальним відділенням КНП «КОЛ КОР» від 13.07.2025, отримав тілесні ушкодження у вигляді мінно вибухової травми, множинних сліпих вогнепально - осколкових поранень нижньої третини спини та поперекового ділянки праворуч, правого плечового суглобу, правої кісті, нижньої щелепи з права, нижньої третини обох стегон, верхньої частини обох гомілок, лівої підколінної ямки. ОСОБА_10 , згідно з довідкою виданою приймальним відділенням КНП «ЗМЛ ЗМР» від 13.07.2025, отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних сліпих вогнепально - осколкових поранень тулубу, верхніх та нижніх кінцівок з наявністю сторонніх тіл, в області верхньої третини передньої поверхні правого плеча, передньо - бокової частини черевної стінки з права, правої та лівої кісті, середньої третини задньої поверхні правого стегна. ОСОБА_9 , як свідчить довідка видана приймальним відділенням КНП «ЗМЛ ЗМР» від 13.07.2025, отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних сліпих вогнепально - осколкових поранень тулубу, верхніх та нижніх кінцівок з наявністю сторонніх тіл, в області бокової поверхні правого стегна, середньої третини лівого передпліччя, лівої кісті, передньої поверхні черевної стінки з права.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу направленого на умисне протиправне заподіяння смерті двом або більше людям, способом небезпечним для життя багатьох осіб, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме те, що отримані потерпілими травми не призвели до настання їх смерті.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.15, п.п. 1,5 ч.2 ст.115 КК України.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 13.07.2025 СВ ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2025121020000568, кваліфікація - ч.2 ст.15 п.п.1,5 ч.2 ст.115 КК України.
13.07.2025 о 16:35 год ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 п.п. 1,5 ч.2 ст.115 України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , за невстановлених обставин, виявив 103 патрони калібру 7,62 мм. У цей час у нього виник злочинний умисел на незаконне придбання бойових припасів. Невідкладно, реалізуючи свій злочинний умисел у сфері незаконного поводження з бойовими припасами, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про зовнішній вигляд бойових припасів, їх властивості та цільове призначення, діючи умисно, та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою зберігання переніс 103 патрони калібру 7,62 мм, до житлового будинку за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де залишив зберігати у обраному ним місці, без передбаченого законом дозволу, для подальшого використання на власний розсуд.
Злочинна діяльність ОСОБА_4 припинена 13.07.2025 працівниками відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, які в ході невідкладного обшуку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_4 , у період часу 03 год 53 хв по 05 год 59 хв виявили та вилучили: 103 предмети ззовні схожі на патрони, які відповідно до висновку експертизи зброї №СЕ-19/112-25/10307-БЛ від 16.07.2025 являються боєприпасами - 7,62 мм (7,62х39 мм) проміжними патронами, з яких девяносто вісім - з кулями зі сталевим сердечником, пять - з бронебійно-запалюючими кулями, промислового виготовлення. Надані на дослідження патрони калібру 7,62х39 мм придатні для стрільби.
Таким чином, ОСОБА_4 порушуючи вимоги п.1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затверджено наказом МВС України №622 від 21.08.1998, зберігав за місцем свого проживання 103 патрони калібру 7,62 мм, без передбаченого законом дозволу.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 13.07.2025 СВ ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2025121020000573, кваліфікація - ч.1 ст.263 КК України.
13.07.2025 кримінальні провадження №12025121020000568 та №12025121020000573 об'єднані в одне провадження за №12025121020000568 від 13.07.2025 за ч.2 ст.15, п.п. 1,5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
29.07.2025 о 16:10 год ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується: оглядами місця події проведеними - відкритої ділянки місцевості, а саме відкритої ділянки місцевості, розташованого за адресою АДРЕСА_3 ; проведеним невідкладним обшуком - території домоволодіння та споруд на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 ; лікарськими довідками від 13.07.2025 відповідно до яких на тілі потерпілих виявлені тілесні ушкодження; допитом потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; слідчими експериментами проведеними з потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом впізнання особи за фотознімками; особистим обшуком підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколом впізнання особи за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_9
10.09.2025 спливає строк тримання під вартою ОСОБА_4 , однак закінчити розслідування до вказаного часу не є можливим, так як у кримінальному провадженні, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати та долучити висновок призначених судово-медичних експертиз; допитати підозрюваного ОСОБА_4 , виконати інші слідчі та процесуальні дії, необхідність у яких може виникнути унаслідок проведення вищевказаних слідчих та процесуальних дій; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Провести вказані слідчі дії та експертизи у передбачений законом строк, тобто 2 місяці не представляється можливим у зв'язку з тривалістю експертиз, без яких неможливо завершити досудове розслідування.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.
09.09.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в.о. керівника Знам'янської окружної прокуратури продовжено до трьох місяців, тобто до 13.10.2025.
За вказаного виникла необхідність у продовженні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити вказуючи на його обґрунтованість. Зазначив, що ризики передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на момент застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є достатньо суттєвими і наразі не зменшились. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.
Підозрюваний та його захисники заперечили проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 вказав, що стороною обвинувачення порушено процесуальні строки встановлені кримінальним процесуальним законодавством на вчинення ним відповідних дій, в даному випадку порушення строків звернення до слідчого судді з даним клопотанням - пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження тримання під вартою в частині викладених об'єктивних обставин інкримінованого правопорушення не обґрунтоване як і сама підозра повідомлена ОСОБА_4 за ч.2 ст.15 п.1, 5 ч.2 ст.115 ККУкраїни. Наявність існування наведених у клопотання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не доведена і не обґрунтована. Клопотання не містить навіть натяку про неможливість застосування стосовно ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів. Просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з утриманням під вартою.
Захисник ОСОБА_5 вказав що підозрюваний є інвалідом ІІ групи, має незадовільний стан здоров'я, потребує кваліфікованого лікування, якого в умовах слідчого ізолятора отримати не може. Також адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у певний час доби. На підтвердження стану здоров'я адвокат надав суду ряд медичних документів, які підтверджують, що ОСОБА_4 з певною періодичністю проходить стаціонарне лікування в тому числі з приводу наслідків травм, отриманих під час несення військової служби.
Зрештою, підозрюваний та його захисники просили застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт за місцем проживання підозрюваного, змінивши раніше застосований запобіжний захід. Вказали на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, оскільки він перебуває у фактичних шлюбних відносинах, проживає у власному житлі, є керівником ТОВ "Спецмонтаж 2020", має неповнолітніх дітей. Разом з тим, також вказали на необхідність визначення можливості внесення застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі відмови у зміні запобіжного заходу.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисників та дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1,2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зі змісту ст.197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На стадії досудового розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування і можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або спосіб його виконання.
Реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Інститут зміни запобіжного заходу пов'язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.
Положеннями ч.2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
На думку слідчого судді сукупність наданих слідчим на даному етапі доказів свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених, передбачених ч.2 ст.15 п.п. 1,5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи положення ст.ст.8,9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч.4 ст.153 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121020000568 від 13.07.2025, за ознаками ч.2 ст.15 п.п.1,5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
13.07.2025 о 02:50 год ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 п.1,5 ч.2 ст.115 КК України та в цей же день о 16:35 год повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 п.1,5 ч.2 ст.115 КК України.
29.07.2025 о 16:10 год ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду від 15.07.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 10.09.2025 включно.
Постановою в.о.керівника Знам'янської окружної прокуратури від 09.09.2025 у кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 13.10.2025.
Крім того, слідчим суддею встановлено наявність ризиків передбачених: п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду; ризик незаконно впливати на потерпілих та свідків; ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочинупроти життя та здоров'я особи, а саме у скоєнні закінченого замаху на умисне вбивство двох або більше осіб, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненого способом небезпечним для життя багатьох осіб, яке закон класифікує як особливо тяжкий злочин з прямим умислом, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, а також у вчиненні злочину проти громадської безпеки, який полягає зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, кваліфікується законом як тяжкий злочин за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років. Разом з тим,ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, місце роботи, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, з якими разом не проживає; з його слів певний час перебуває у фактичних шлюбних відносинах; за місцем проживання, а також за місцем проходження служби ОСОБА_4 має позитивну характеристику. Також в судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_4 у період з 03.06.2022 по 04.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України на території Донецької області, має нагороди. Водночас, підозрюваний є інвалідом ІІ групи з 11.09.2023, інвалідність встановлена на строк до 01.10.2025. Травма пов'язана із захистом Батьківщини. За висновками МСЕК йому протипоказано психо-емоційні навантаження.
Аналізуючи наведені обставини, суд вважає, що загадане абзацем вище в сукупності не дає підстав стверджути про наявність у ОСОБА_4 настільки міцних соціальних зв'язків, які б нівелювали ймовірність переховування його від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Висока ймовірність настання ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду доводиться також його поведінкою після вчинення злочину, а саме, що він зник з місця події та був затриманий за іншою адресою.
Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Крім того підозра ОСОБА_4 у тому числі ґрунтується на показаннях потерпілих, а тому є вагомі підстави вважати, що у разі не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній може здійснювати незаконний вплив на них з метою зміни наданих ними показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Окрім того, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні одного зі злочинів вчиненого суспільно небезпечним способом, а саме застосуванні вибухового пристрою стосовно цивільних осіб. Під час проведення невідкладного обшуку в приміщенні його житла було виявлено та вилучено предмети схожі на гранати та предмети схожі на набої та після постановлення слідчим суддею ухвали про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою йому ще оголошено підозру, у вчиненні злочину передбачено за ч.1 ст.263 КК України. Зазначене свідчить, що ОСОБА_4 , може зберігати вогнепальну зброю для відстрілу патронів вилучених під час обшуку, яку не вдалось відшукати та, за допомогою якої він, у разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зможе вчинити нові кримінальні правопорушення.
Наведені вище обставини вказують на те, що заявлені ризики передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є достатньо суттєвими, не зменшились, а завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою наразі неможливе, у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, перелік яких наведений у клопотанні.
Таким чином, на даний час існує об'єктивна потреба у подальшому продовженні дії стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що зумовлюється переліченими ризиками і відсутністю даних, що свідчили б про їх зменшення.
Отже, зважаючи на викладені обставини та з урахуванням даних про особу підозрюваного, приймаючи до уваги те, що строк застосування запобіжного заходу спливає, а досудове розслідування в межах цього строку завершити неможливо з об'єктивних причин, суд з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також задля запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням доведеності обставин, що свідчать про потребу продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, інші більш м'які запобіжні заходи на думку слідчого судді, достатнім чином не забезпечать належного виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Підозрюваним та його захисниками не наведено таких доводів, які б нівелювали існування вказаних вище ризиків, існування яких встановлено слідчим суддею. Доводи сторони захисту щодо відсутності доказів, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК, були предметом оцінки слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та встановлена їх наявність. Нових та суттєвих аргументів, які б не були враховані під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також які б давали підстави для зміни такого запобіжного заходу стороною захисту не наведено.
Відтак і доводи підозрюваного та його захисника щодо необхідності застосування більш м'якого виду запобіжного заходу спростовуються зазначеними вище обставинами.
Доводи захисника про недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.п.1,5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, є безпідставними, оскільки під час судового засідання встановлено, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення. Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя повторює, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Доказів про неможливість утримання ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора суду не надано. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи, періодично проходить лікування як стаціонарно, так і амбулаторно. Інвалідність встановлена строком до 01.10.2025 року. Згідно медичної документації, представленої стороною захисту, стан хворого залишається відносно стабільним впродовж останніх декількох років, потребує спостережння, деякі спеціалісти в червні 2025 року відзначили навіть покращення загального стану здоров'я (а.с.112, зворотній бік).
За інформацією філії ДУ "Центр охорони здоров'я державної кримінально виконавчої служби України" в Черкасіькій області та Кіровоградській областях, в судовому засіданні з'ясовано, що за час перебування в слідчому ізоляторі ОСОБА_4 оглянутий лікарем-терапевтом. Стан його здоров'я задовільний, перебуває на динамічному обліку в лікаря терапевта. Щодо стосується обстеження та підтвердження статусу інвалідів, таке може відбуватись не лише в медичних закладах Полтавської області, а в будь-якому лікувальному закладі на території України. Процедура передбачає подання документів через електронну систему, подальше оцінювання експертною комісією, яка може працювати очно, заочно, дистанційно або виїзною командою. Лікарем Кропивницької міської медичної частини № 14 створено електронні направлення на консультацію ОСОБА_4 до ряду вузькопрофільних спеціалістів. Після проведення обстежень, документи будуть направлені до відповідної експертної комісії, яка визначити дату проведення засідання та його вид.
Суд також відзначає, що подання в суд клопотання про продовження строку тримання під вартою з порушенням стоку передбаченого ч.1 ст.199 КПК України, не є підставою для залишення його без розгляду, повернення, або відмови в його задоволені по суті.
Доводи сторони захисту про не зазначення слідчим у клопотанні аргументів про неможливість застосування стосовно ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів, є слушним, разом з тим, такі аргументи наведені під час судового засідання прокурором та досліджені слідчим суддею.
За викладеного вище, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Суд зауважує, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає реальну небезпеку можливості його ухилення від правосуддя у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
В силу положень ч.4 ст.183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст.177,183,193,194,196,197,199,395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах строку досудового розслідування - до 13.10.2025 включно.
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1