(додаткова)
03 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 466/2799/22
провадження № 61-16756св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів:Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технології для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого», Львівська філія Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - директор Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» Халін Станіслав Васильович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» про ухвалення додаткового судового рішення і виходив з наступного.
Історія справи
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (надалі - УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 березня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним наказ від 08 квітня 2022 року № 110-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого.
Поновлено ОСОБА_1 на цій посаді з 08 квітня 2022 року.
Стягнуто з УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілогона користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 09 квітня 2022 року по 18 листопада 2024 року у розмірі 533 847,09 грн.
Визначено, що з нарахованої заробітної плати підлягають відрахуванню податки та інші платежі. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за один місяць у розмірі 16 707,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
18 грудня 2024 року УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 березня 2024 року.
Постановою Верховного Суду від 12 березня 2025 року касаційну скаргу УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого задоволено. Постанову Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року скасовано, залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 березня 2024 року.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення
28 липня 2025 року УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі щодо розподілу судового збору, сплаченого у суді касаційної інстанції, та стягнути з ОСОБА_1 12 661,74 грн.
Заперечення позивача на заяву проухвалення додаткового судового рішення
12 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшли заперечення ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Куць В. В., на заяву УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого про ухвалення додаткового рішення. Посилаючись на наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору, ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача.
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи, які містяться в «Електронному кабінеті судді» в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, та перевіривши доводи заяви УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілогопро ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення такої заяви та ухвалення додаткового судового рішення у справі.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Згідно з положеннями частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Колегія суддів зауважує, що справа переглядалася в касаційному порядку за скаргою УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, яка при зверненні до суду касаційної інстанції сплатила судовий збір у розмірі 12 661,74 грн, зокрема: 7 117,97 грн згідно з платіжною інструкцією № 858 від 16 грудня 2024 року та 5 543,77 грн згідно з платіжною інструкцією № 900 від 26 грудня 2024 року.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням принципів розподілу судових витрат між сторонами справи за результатами розгляду справи, а також задоволення касаційної скарги
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілогоу повному обсязі зі скасуванням судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, на користь відповідача УкрНДІПВТ
ім. Л. Погорілогопідлягає відшкодуванню судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Водночас, з урахуванням наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», сплачена відповідачем УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілогосума судового збору підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України,в порядку компенсації за рахунок держави, судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, у розмірі 12 661 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят одна) 74 коп. на користь Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (ЄДРПОУ 04604309)
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович