02 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 754/2551/25
провадження № 61-10275зно25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду від участі у розгляді заяв ОСОБА_1 про перегляд ухвал Верховного Суду від 25 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника першого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Офісу Генерального прокурора Зубовського Юрія Анатолійовича про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 08 серпня 2025 року засобами електронного поштового зв'язку подав до Верховного Суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Верховного Суду від 25 липня 2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2025 року та про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 липня 2025 року у цій справі. У тексті цих заяв висловлено недовіру судді Білоконь О. В., Пархоменку П. І., Гудимі Д. А., Сакарі Н. Ю., Зайцеву А. Ю., Краснощокову Є. В., Лідовцю Р. А., Гулейкову І. Ю., Луспенику Д. Д., а також заперечення проти того, щоб вищезгадані судді розглядали та вирішували заяви ОСОБА_1 .
Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01 вересня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Білоконь О. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю.
З урахуванням того, що згідно з протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду судді Верховного Суду Пархоменко П. І., Гудима Д. А., Зайцев А. Ю., Краснощоков Є. В., Лідовець Р. А., Гулейков І. Ю., Луспеник Д. Д. не входять до складу суду, то заяви про відвід указаних суддів належить залишити без розгляду.
У заявах про перегляд судового рішення ОСОБА_1 заявляє відвід суддям Верховного Суду Білоконь О. В., Сакарі Н. Ю. мотивуючи тим, що він указаним суддям не довіряє і це його право, передбачене статтею 21 Конституції України, з яким зобов'язані рахуватися, бо це право вище за рангом виконання, ніж усі статті ЦПК України і це є конституційним принципом верховенства права. ОСОБА_1 у заяві вказує, що буде злочином, якщо знову ці ж судді будуть розглядати і вирішувати ці заяви. Зазначені судді постановляють незаконні ухвали, бо вони постановлені не по суті, а суть викладена у касаційних скаргах і є незмінною і тому цілком природньо цим суддям заявити відвід.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Зі змісту поданих заяв вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу суддів Верховного Суду Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. зводяться до незгоди із судовими рішеннями, якими відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2025 року та повернуто касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 липня 2025 року у цій справі, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи заяв ОСОБА_2 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваних заяв не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що судді Білоконь О. В., Сакара Н. Ю. прямо заінтересовані в результаті розгляду справи.
Інших змістовних доводів та підстав для відводу суддів Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. заявник не наводить.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного СудуПархоменка П. І., Гудими Д. А., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В., Лідовця Р. А., Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д. залишити без розгляду.
Заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. визнати необґрунтованими.
Заяви передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара