Справа № 947/26569/25
Провадження № 1-кс/947/13723/25
10.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), його захисника - адвоката: ОСОБА_6 , перекладача - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000778 від 15.07.2025 року відносно:
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Брешія (Італія), італійця, громадянина Республіки Італія, з вищою освітою, не одруженого, фрілансера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.07.2025 року, точний час та місце не встановлені, ОСОБА_8 вживав спиртні напої після чого, достеменно знаючи, що керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння заборонено, приступив до керування власним автомобілем марки «VOLKSWAGEN GOLF PLUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим грубо порушив вимоги пункту 2.9. а) «Правил дорожнього руху» України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - «Правила»), що зобов'язує водія:
п. 2.9. «Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Увечері цього ж дня, приблизно о 23 годині 10 хвилин, водій Август Бондіо, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (1,03 ‰ етилового спирту в крові), чим позбавив себе можливості адекватно сприймати навколишню дорожню обстановку, своєчасно реагувати на її зміну, контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним, здійснював рух у темний час доби, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вулиці Миколаївська дорога в Пересипському районі міста Одеси, де організований двосторонній рух і проїзна частина має окрім двох основних смуг для руху, ще дві смуги, на яких організований реверсивний рух і по одній смузі для руху маршрутних транспортних засобів, що позначені відповідною горизонтальною дорожньою розміткою, зі сторони вулиці Сортувальна у напрямку вулиці Лиманна, з невстановленою фактичною швидкістю, з увімкненим ближнім світлом фар.
Під'їжджаючи до регульованого пішохідного переходу, що розташований на вулиці Миколаївська дорога, напроти будинку № 247/1, на прямій, рівні ділянці горизонтального профілю, добре освітленій вуличним ліхтарним освітленням, водій Август Бондіо вкрай уважним не був, за дорожньою обстановкою та її зміною постійно не стежив, не переконався, що обрана ним швидкість і прийоми керування забезпечать постійний контроль за траєкторією руху цього автомобіля і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги пунктів: 1.5.; 2.3. б); 8.7.3. е); 12.3. «Правил», що зобов'язують водія:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення:
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;
п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.».
п. 12.9. Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 , або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил;
п. 13.1 «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».
Своїми діями, пов'язаними з порушенням вимог «Правил», водій Август Бондіо, свідомо створив небезпеку як для себе, так і для інших учасників дорожнього руху, чим проявив кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, як наслідку своєї дії, що утворювала реальну загрозу для життя і здоров'я цієї особи, хоча повинен був і міг передбачити ці наслідки, якщо б діяв більш обачливо.
Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, водій ОСОБА_8 , не вжив заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, і, як наслідок, при наближенні до мотоциклу марки «BMW R-18», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який зупинився попереду, у попутному напрямку, у цій же смузі руху, перед регульованим пішохідним переходом, на червоний (забороняючий рух) сигнал світлофора, за відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, проігнорував вимоги цього сигналу, своєчасно не зменшив швидкість руху і допустив наїзд передньою частиною керованого автомобіля марки «VOLKSWAGEN GOLF PLUS» на задню частину мотоциклу марки «BMW R-18», на попутних курсах, що призвело до відкидання мотоциклу вперед, його перекидання і падіння мотоцикліста на дорожнє покриття.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяні тілесні ушкодження, що призвели до його смерті на місці пригоди.
Отже, шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 2.3. б); 2.9. а); 8.7.3. е); 12.3. «Правил дорожнього руху» України, водій ОСОБА_8 гарантовано мав технічну можливість уникнути ДТП і саме його фактичні дії знаходяться у причинному зв'язку з настанням події цієї пригоди та спричиненням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_9 .
15.07.2025 року ОСОБА_10 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
05.09.2025 року ОСОБА_10 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_10 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого спливає 11.09.2025 року.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та матеріали відкриті стороні захисту для ознайомлення, у порядку ст. 290 КПК України.
На теперішній час сторона захисту ознайомлюється із матеріалами кримінального провадження.
Разом з цим, після ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження необхідно виконати вимоги ст. 291 КПК України та направити обвинувальний акт до суду.
Оскільки на теперішній час сторона захисту не ознайомилася з матеріалами кримінального провадження, відповідно до чого направити обвинувальний акт до суду не представляється можливим, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_10 не зменшились та продовжують існувати, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного.
У судовому засіданні -
Прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив його задовольнити, долучив ухвалу Одеського Апеляційного суду, про залишення рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу без змін.
Від захисника підозрюваного ОСОБА_11 надійшли письмові заперечення з додатками, згідно яких вона просила застосувати запобіжний захід домашній арешт.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 підтримав письмові заперечення та зазначив, що підозрюваний тривалий час перебуває в слідчому ізоляторі, де навіть не виходить на прогулянку так як не воліє державною мовою, а також необізнаний з умовами які діють в слідчому ізоляторі. У зв'язку з тим, що на даний час вже досудове розслідування завершено ризики зменшилися, він визнає вину, відшкодовує збитки, просив врахувати всі характеризуючи документи та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 15.07.2025 року ОСОБА_10 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, та повідомлено його про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України. 05.09.2025 року ОСОБА_10 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Так, слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, доданими в обґрунтування клопотання, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 15.07.2025 року, схемою до нього; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_8 , в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду предмету від 15.07.2025 року, згідно якого був оглянутий цифровий носій з відеозаписом обставин ДТП з автомобільного відеореєстратора; показаннями свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 ; показаннями підозрюваного ОСОБА_8 ; залученими до провадження речовими доказами (транспортними засобами-учасниками ДТП та компакт-диском з відеозаписом обставин ДТП); лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 . При цьому сам підозрюваний з підозрою погоджується.
На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані прокурором матеріали на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Крім того, обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_14 підозри перевірялася слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно останнього.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.09.2025 року без визначення розміру застави.
Ухвалою Одеського Апеляційного суду м. Одеси від 27.08.2025 рішення слідчого судді залишено без змін.
05.09.2025 року прокурором у кримінальному провадженні, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, зібрані під час досудового розслідування докази були визнані достатніми для складання обвинувального акту та надано доручення слідчому про повідомлення сторонам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
Підозрюваному у вказаному провадженні, та його захисникам було повідомлено про надання доступу до матеріалів кримінального провадження та можливість ознайомитись з ними.
Отже, оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 спливає 11.09.2025 року, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного не зменшились та продовжують існувати, а закінчити досудове розслідування не видається за можливе у зв'язку із ознайомленням сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, прокурор просить продовжити підозрюваному ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до наступного.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, яке призвело до тяжких наслідків у вигляді загибелі особи, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження продовжує існувати.
Крім того, при встановленні продовження вказаного ризику, слідчий суддя враховує, що підозрюваний є громадянином Республіки Італія, а тому відносно нього не діють обмеження щодо перетину державного кордону України в умовах введеного воєнного стану, що дає йому можливість безперешкодно покинути територію України з метою переховування за кордоном.
Одночасно, слідчий суддя вважає, що в рамках кримінального провадження продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме ризик того, що підозрюваний ОСОБА_8 може незаконного впливати на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, з огляду на те, що йому відомі анкетні дані свідків та враховуючи тяжкість покарання, яке його загрожує він може вдатися до спроб впливу на свідків.
Проте, посилання прокурора на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 такі ризики не були встановлені.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженню завершено 05.09.2025 року та матеріали відкриті сторонам для ознайомлення, про що цього ж дня у порядку ст. 290 КПК України повідомлено підозрюваного та захисників.
Разом з цим, після ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження необхідно виконати вимоги ст. 291 КПК України та направити обвинувальний акт до суду.
Оскільки на теперішній час захисники підозрюваного та підозрюваний не ознайомилися з матеріалами кримінального провадження, а тому закінчити його, тобто направити з обвинувальним актом до суду не представляється можливим.
На підставі чого, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_8 в судовому засіданні встановлено не було з огляду на їх м'якість, а також встановлення в судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Одночасно, слідчий суддя вважає доцільним, відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, з урахуванням того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. ст.177, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 10.10.2025 року, з утриманням в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор".
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1