Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 518/1493/25
Провадження № 1-кп/499/107/25
Іменем України
10 вересня 2025 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 начальник служби у справах дітей Ширяївської селищної ради, обвинуваченого ОСОБА_6 , - захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому закритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області кримінальне провадження №12025162260000340 від 10.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 учень 9 - класу ОЗО «Ширяївський ліцей» у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.162, ч.3 ст.152 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 учень 9 - класу ОЗО «Ширяївський ліцей» у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.152 КК України,-
Ухвалою судді призначено закрите підготовче судове засідання по кримінальному провадженню №12025162260000340 від 10.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.162, ч.3 ст.152 КК України; ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.152 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162, ч.3 ст.152 КК України.
10.06.2025 року о «17» годині «30» хвилин ОСОБА_4 затримано відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
11.06.2025 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК. України, повідомлено ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 12.06.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 09.08.2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 06.08.2025 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 11.09.2025, включно.
Прокурор посилається на наявність обґрунтованих ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дані ризики дають обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 буде перешкоджати виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків, що є підставою для продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу в порядку ч. 1 ст. 178 КПК України прокурор просить суд врахувати те, що докази про вчинення злочину обвинуваченим є вагомими, покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним у вчиненні вказаного злочину передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, задовільний стан здоров'я, відсутність відомостей про наявність тяжких, в тому числі, психічних хвороб, молодий вік.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів обумовлена, тим що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спроби обвинуваченого уникнути відповідальності.
Надалі прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченому ОСОБА_6 строком на 60 (шістдесят) днів.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
10.06.2025 року о «17» годині «30» хвилин ОСОБА_6 затримано відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
11.06.2025 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК. України, повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 12.06.2025 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 09.08.2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 06.08.2025 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 11.09.2025, включно.
Прокурор посилається на наявність обґрунтованих ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дані ризики дають обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 буде перешкоджати виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків, що є підставою для продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу в порядку ч. 1 ст. 178 КПК України прокурор просить суд врахувати те, що докази про вчинення злочину обвинуваченим є вагомими, покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним у вчиненні вказаного злочину передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, задовільний стан здоров'я, відсутність відомостей про наявність тяжких, в тому числі, психічних хвороб, молодий вік.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів обумовлена, тим що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спроби обвинуваченого уникнути відповідальності.
Захисник обвинувачених ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотань прокурора щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вважав за можливе застосувати до обвинувачених цілодобовий домашній арешт, так як вони на досудовому слідстві з'являлись до слідчого, виконували свої обов'язки, мають стійкі соціальні зв'язки.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 начальник служби у справах дітей Ширяївської селищної ради підтримала позицію захисника обвинувачених, але зазначила що обвинувачені можуть не дотримуватись обмежень щодо цілодобового домашнього арешту.
Потерпіла у судове засідання не з'явилась, заяв клопотань не надавала, про причини неявки не повідомляла, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.
Розглянувши заявлені клопотання прокурора та заслухавши думку учасників процесу суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою судом враховується у своїй сукупності пред'явлення особі обвинувачення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин, а також наявність ризиків, які є обґрунтованими :
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому є підстави вважати, що знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальне правопорушення може переховуватися від суду. Крім цього ухвалою слідчого судді Березівського районного суду по справі №494/843/25 від 28.05.2025 року про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, де на ОСОБА_6 покладено зобов'язання не залишати житло в період часу з 19:00 год по 06:00 год. Проте ОСОБА_6 не виконуючи судового рішення, порушуючи заборону залишати житло, вчинив кримінальне правопорушення в нічний час. Таким чином проявляється ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 .
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому є підстави вважати, що знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальне правопорушення може переховуватися від суду. Крім цього ухвалою слідчого судді Березівського районного суду по справі №494/843/25 від 28.05.2025 року про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, де на ОСОБА_4 покладено зобов'язання не залишати житло в період часу з 19:00 год по 06:00 год. Проте ОСОБА_4 не виконуючи судового рішення, порушуючи заборону залишати житло, вчинив кримінальне правопорушення в нічний час. Таким чином проявляється ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні, є обґрунтованим так, як потерпіла та свідки проживають в одній територіальній громаді, знають один одного, а тому обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, шляхом залякування, погроз чи умовляннями може вплинути на потерпілу, свідків для того, щоб останні змінили свої покази у кримінальному провадженні.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні, є обґрунтованим так, як потерпіла та свідки проживають в одній територіальній громаді, знають один одного, а тому обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, шляхом залякування, погроз чи умовляннями може вплинути на потерпілу, свідків для того, щоб останні змінили свої покази у кримінальному провадженні.
Ризики вчинити інше кримінальне правопорушення є обґрунтованим, так як обвинувачений ОСОБА_6 , раніше вчиняв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України, у зв'язку з чим 30.05.2025 року до Ширяївського районного суду Одеської області було скеровано обвинувальний акт.
Ризики вчинити інше кримінальне правопорушення є обґрунтованим, так як обвинувачений ОСОБА_4 , раніше вчиняв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України, у зв'язку з чим 30.05.2025 року до Ширяївського районного суду Одеської області було скеровано обвинувальний акт.
Вказане свідчить про можливість вчинення ОСОБА_6 , нового злочину, та вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказане свідчить про можливість вчинення ОСОБА_4 , нового злочину, та вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України..
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 буде перешкоджати виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків, що є підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 буде перешкоджати виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків, що є підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу суд враховує те, що покарання, яке загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винуватими у вчиненні вказаного злочину, передбачене законом у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, задовільний стан здоров'я, відсутність відомостей про наявність тяжких, в тому числі, психічних хвороб, та молодий вік.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів обумовлена, тим що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спроби обвинуваченого уникнути відповідальності.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід щодо обвинувачених не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розгляду кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Зокрема, у справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000 року, Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».
Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинувачених у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що цей запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинувачених, враховуючи тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченим за інкримінований злочин.
Продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинувачених під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру скоєного, що інкримінується обвинуваченим, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених, а тому продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
При цьому судом враховуються положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, яка встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Обґрунтована підозра у вчинені кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1 (с) Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин, це впливає з рішення Європейського суду з прав людини (К.-Р. проти Німеччини, 27 листопада 1997 р., § 57).
Вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечепорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п.32 Series А, № 182).
Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Летельє проти Франції звернув увагу на те, що тримання особи під вартою може бути виправдано, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Тобто, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Аналогічне ствердження є й у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Прітті проти Сполученного Королівства, де йдеться мова про те, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або, навіть, для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не має.
Продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою та не змінюючи його на менш суворий, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відтак, наявні усі підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів таобвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314,338,369,370 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст.162, ч.3 ст.152 КК України - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 учень 9 - класу ОЗО «Ширяївський ліцей» запобіжний захід у виді тримання під вартою з місцем визначення тримання у Державній Установі "Одеський слідчий ізолятор" м. Одеса на строк 60 днів тобто до 09 листопада 2025 року.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.152 КК України - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 учень 9 - класу ОЗО «Ширяївський ліцей» запобіжний захід у виді тримання під вартою з місцем визначення тримання у Державній Установі "Одеський слідчий ізолятор" м. Одеса на строк 60 днів тобто до 09 листопада 2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, обвинуваченим у той же строк, з дня її отримання.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
СуддяОСОБА_9