Справа № 132/1360/25
3/132/937/25
Іменем України
25 липня 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., при секретарі судового засідання РИБАК І.Ю., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката ЧЕРНІЛЕВСЬКОЇ Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, матеріали, які надійшли з батальйону патрульної з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП документально непідтверджений, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
02.05.2025 року до Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 року визначено склад суду з розгляду даного адміністративного матеріалу, а саме головуючого суддю Сєліна Є.В.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 883955, складеного 25.04.2025 року поліцейським взводу 2 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капралом поліції Вовк В.В., слідує, що водій ОСОБА_1 - 25.04.2025 року о 16год.00хв. рухаючись по автомобільній дорозі М-21, 276км.+800м., в Хмільницькому районі Вінницької області, керуючи автомобілем марки (моделі) «Mercedes-Benz CLS-550», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки (моделі) «KIA Sportage», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », який рухався попереду, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та його захисник - адвокат Чернілевська Р.В. заявила клопотання про призначення у справі судової автотехнічної експертизи.
Постановою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 13.06.2025 року, у справі призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на вирішення яких поставлено наступні питання:
1. Як повинен був діяти водій автомобіля моделі (марки) «Mercedes-Benz CLS-550», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » - ОСОБА_1 , в дорожній обстановці, що склалась відповідно до вимог правил дорожнього руху?
2. Як повинен був діяти водій автомобіля моделі (марки) «KIA Sportage», реєстраційний номер « НОМЕР_2 » - ОСОБА_3 , в дорожній обстановці, що склалась відповідно до вимог правил дорожнього руху?
3. Дії якого водія не відповідають вимогам ПДР України та знаходяться у причинному зв'язку із наслідками?
Згідно висновку експерта № СЕ-19/102-25/13915-ІТ, складеного 26.06.2025 року старшим судовим експертом відділу автотехнічних досліджень Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Грищук О.А.:
1. Варіант 1. У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля Mercedes-Benz CLS-550 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР України. Варіант 2. У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля Mercedes-Benz CLS-550 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.13.1 ПДР України;
2. Варіант 1. У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля KIA Sportage (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 повинна була діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 10.3 ПДР України. Варіант 2. У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля KIA Sportage (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України.
3. Дати відповідь на питання «Дії якого водія не відповідають вимогам ПДР України та знаходяться у причинному зв'язку із наслідками?» не видається за можливе, оскільки з наданих на дослідження матеріалів адміністративної справи не видалось за можливе встановити механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, експерт не зміг встановити: дії якого водія не відповідають вимогам ПДР України та знаходяться у причинному зв'язку із наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Суд також позбавлений можливості встановити механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди через відсутність об'єктивних даних щодо нього.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до пункту 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з частиною другою статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06.12.1998 року, полягає в тому, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У постанові від 21.01.2020 року (справа № 754/17019/17) Верховний Суд зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи висновок експерта від 26.06.2025 року № СЕ-19/102-25/13915-ІТ, згідно якого встановити дії якого водія не відповідають вимогам ПДР України та знаходяться у причинному зв'язку із наслідками дорожньо-транспортної пригоди, виявилось неможливо, беручи до уваги, що всі недоліки і сумніви мають застосовуватись виключно на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням коригувати обвинувачення, а також збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.124, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя