ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про задоволення скарги на дії державного виконавця
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/13689/23
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.
при секретарі судового засідання Жалобі С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали скарги Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес» на дії старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Тетяни Вадимівни у справі №910/13689/23
За позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"
Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма
"Прогрес" (Вул. АВТОЗАВОДСЬКА буд.2, м. Київ, 04074;
ідентифікаційний код: 05311609)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний
інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ"
(вул. ДІЛОВА 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код: 24577572)
про стягнення 6 040 000,00 грн.
Без участі представників учасників справи у зв'язку з їх неявкою
Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ" (далі-відповідач) стягнення 6 040 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем "КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" грошові кошти у розмірі 5 000 000,00 грн., 905 000,00 грн. пені та 88 575,00 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем “Квант-Радіолокація» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/13689/23 - задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/13689/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем “Квант-Радіолокація» на користь Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес» 905 000 грн. пені - скасовано частково; в цій частині прийнято нове рішення суду, яким у задоволенні позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем “Квант-Радіолокація» на користь Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес» пені - відмовлено повністю; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/13689/23 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем “Квант-Радіолокація» на користь Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес» грошових коштів у розмірі 5 000 000 грн. - залишено без змін: судові витрати розподілено заново; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем “Квант-Радіолокація» на користь Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес» 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції; стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем “Квант-Радіолокація» 20 362,50 (двадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 виправлено помилки допущені в наказах Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 та 24.09.2024.
23.06.2025 на вимогу запиту № 910/13689/23/09.1-14/129/25 від 05.06.2025 матеріали справи №910/13689/23 направлені до Північного апеляційного господарського суду.
18.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес» на дії старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Тетяни Вадимівни, в якій скаржник просить:
- Скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78446698, ухвалену старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною.
- Зобов'язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78446698.
- Скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78494597, ухвалену старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною.
- Зобов'язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78494597
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес» на дії старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Тетяни Вадимівни призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2025.
В судове засідання призначене на 29.07.2025 з'явилися представники стягувача (позивача) та боржника (відповідача), надали пояснення по суті скарги. Представник стягувача проси суд скаргу задовольнити. Представник боржника проти задоволення скарги не заперечував.
Протокольною ухвалою суду від 29.07.2025 розгляд скарги у судовому засіданні відкладено до 03.09.2025.
02.09.2025 до суду від представника скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги без участі представника.
У судове засідання 03.09.2025 представники учасників справи не з'явилися.
Статтею 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи те, що матеріали справи є достатніми для розгляду скарги, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі стягувача, державного виконавця та боржника.
Дослідивши матеріали скарги, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення скарги на дії старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Тетяни Вадимівни.
Задовольняючи скаргу, суд виходить з наступних підстав.
Статтями 339-340 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Відповідно до п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).
Законодавцем передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В силу ст.124 Конституції України та ст.241 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України “Про виконавче провадження», який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби та регламентує порядок і особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.
Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Зокрема, згідно положень Закону України “Про виконавче провадження» юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду, є постанова державного виконавця.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.
Звертаючись до суду із скаргою, скаржник мотивує її наступним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/13689/23 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ «НДІ РС «КВАНТ РАДІОЛОКАЦІЯ» на користь ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» грошові кошти у розмірі 5 000 000,00 грн., 905 000,00 грн. пені та 88 575,00 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №910/13689/23 апеляційну скаргу ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/13689/23 - задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/13689/23 в частині стягнення з ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» на користь ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» 905 000 грн. пені - скасовано частково; в цій частині прийнято нове рішення суду, яким у задоволенні позову щодо стягнення з ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» на користь ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» пені - відмовлено повністю; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/13689/23 щодо стягнення з ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» на користь ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» грошових коштів у розмірі 5 000 000,00 грн. - залишено без змін: судові витрати розподілено заново; стягнуто з ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» на користь ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції; стягнуто з ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» на користь ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» 20 362,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою про виправлення помилок в наказі суду Господарського суду міста Києва від 11.06ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» звернулось до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з приводу примусового виконання відповідних виконавчих документів (наказів).
Постановою від 25.06.2025 про відкриття виконавчого провадження старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною після розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу №910/13689/23, виданого 24.09.2024 Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» на користь ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» грошових коштів у розмірі 5 000 000,00 грн. відкрито виконавче провадження №78446698.
Постановою про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78446698 старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною, встановлено, що розділом XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» п. 102 розділу XIII доповнено новим абзацом згідно із Законом №2455-IX від 27.07.2022, яким зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Постановою про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78446698, керуючись п. 13 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №910/13689/23, виданого №910/13689/23, виданого 24.09.2024 Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» на користь ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» грошових коштів у розмірі 5 000 000,00 грн. на період дії воєнного стану.
Постановою від 02.07.2025 про відкриття виконавчого провадження старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною після розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу №910/13689/23, виданого 20.05.2024 Господарським судом міста Києва відкрито виконавче провадження №78494597.
Постановою про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78494597 старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною, встановлено, що розділом XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» п. 102 розділу XIII доповнено новим абзацом згідно із Законом №2455-IX від 27.07.2022, яким зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Постановою про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78494597, керуючись п. 13 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №910/13689/23, виданого 20.05.2024 Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ «НДІ РС «КВАНТ-РАДІОЛОКАЦІЯ» на користь ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції на період дії воєнного стану.
Підставою для винесення зазначених постанов про зупинення вчинення виконавчих дій були положення абзацу 22 п. 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» згідно яких зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Водночас скаржник вказує, що ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» не погоджується з такими процесуальними діями Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що зумовило звернення з цією скаргою до суду, оскільки не було враховано, що зупинення вчинення виконавчих дій не застосовується до правовідносин, коли стягувач і боржник є підприємствами оборонно-промислового комплексу, оскільки такі винятки передбачено абзацом 23 п. 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким положення, передбачені абзацом 22 п. 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Норми ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) містять імперативний припис про те, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародники договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.
Згідно з п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частиною 1 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №800/301/16), тобто, при зверненні до господарського суду зі позовною заявою або скаргою у позовній заяві(скарзі) повинно бути обов'язково вказано підстави такого звернення та, зокрема, яким чином порушено права позивача та яким чином судове рішення повинно відновити або захистити права та законні інтереси заявника.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція з примусового виконання рішення, затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (надалі - Інструкція).
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Підстави зупинення виконавчого провадження передбачені приписами ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, абзацом 22 п. 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Порядок визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану визначений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №101 (надалі - Порядок).
Пунктом 3 вказаного Порядку обумовлено, що перелік підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (надалі - перелік), визначається Мінстратегпромом. Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) №247 від 06.12.2023 «Про включення дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» - державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес», до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану» (копія додається) включено ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.
Вказаний наказ обумовлений тим, що відповідно до п. 9 Порядку визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №101, на підставі заяви Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства Оборони України від 30.11.2023 №220/64/1128 та доданих до неї документів, а також відповідно до рішення від 30.11.2023 №4-12/13, оформленого протоколом засідання робочої групи з включення підприємств до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.
Положеннями абзацу 23 п. 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
У переліку, який визначено абз. 22 п. 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» вказується, що до такого переліку відносяться підприємства оборонно промислового комплексу. Принцип правової визначеності (певності) - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає Європейський Суд з прав людини. Зокрема, у справі «Новік проти України» (заява №48068/06, рішення від 18.12.2008) Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності.
Вимога «якості закону» у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля. Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2020 у справі №904/2404/18, постанові Верховного Суду України від 11.09.2017 у справі №П-136/10 та постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №911/1521/18.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для ухвалення старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78446698 і постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78494597.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»). Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 339 ГПК України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Частиною 1 ст. 3391 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 ст. 340 ГПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, судом встановлено, що постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78446698 і постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78494597 старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Т.В. винесені протиправно, передчасно та за відсутності достатніх на те підстав.
Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (постанова Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 17/116/2011).
У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на те, що старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Т.В. неправомірно зупинено виконавчі провадження №78446698 та №78494597, суд вважає за необхідне зобов'язати ВДВС поновити вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №78446698 та №78494597 з примусового виконання наказів у справі №910/13689/23.
Керуючись статтями 234, 235, 240, 339-343 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес» на дії старшого державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновської Тетяни Вадимівни у справі №910/13689/23 задовольнити.
2. Скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78446698, ухвалену старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною.
3. Зобов'язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78446698.
4. Скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.07.2025 у виконавчому провадженні №78494597, ухвалену старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Терновською Тетяною Вадимівною.
5. Зобов'язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78494597.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.09.2025
Суддя М.О. Лиськов