вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3735/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3735/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 25.06.2025 за вих. №б/н до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення 23.290,70 грн, з яких: 4.248,95 грн трьох процентів річних, 19.041,75 грн інфляційних втрат.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3735/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025.
Ухвалою від 11.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через підсистему “Електронний суд» 22.07.2025 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити у стягненні інфляційних втрат в повному обсязі, а у стягненні 3% річних відмовити в частині стягнення 4.066,42 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 по справі № 904/2639/24 залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025, позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами у розмірі 139.902,96 грн, збір за зберігання вантажів в розмірі 8.150,04 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00грн.
Після набрання судовим рішенням законної сили відповідач у добровільному порядку платіжним дорученням №4500005218 від 13.03.2025 сплатив борг у розмірі 148.053,00 грн, який складається з плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Однак, а думку позивача, неправомірні дії відповідача призвели до порушення з його боку строку виконання грошового зобов'язання за договором, а тому він має сплатити позивачу три проценти річних та інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач заперечує твердження позивача про прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки ототожнення строку підписання накопичувальних карток і строку оплати послуг є помилковим.
Відповідно до п. 4.2 Договору № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 оплата здійснюється шляхом попередньої оплати, а належним виконанням зобов'язання є саме факт зарахування коштів на спеціальний рахунок перевізника. Тобто, зобов'язання вважається виконаним до моменту надання послуг, а не після підписання документів.
Частина 2 ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, стосується нарахування інфляційних втрат та 3% річних лише за умови прострочення виконання грошового зобов'язання, чого у даному випадку не було. Більше того, договір не містить умов щодо строку оплати у разі відмови від підписання документів чи наявності спору щодо обсягу або якості послуг, що додатково унеможливлює прострочення.
Порядок розрахунків, затверджений наказом Мінтрансу № 644 від 21.11.2000, також передбачає попередню оплату за перевезення вантажів. В облікових документах (накопичувальних картках) допускається підпис із застереженнями. У разі виникнення спору списання коштів з особового рахунку не допускається, а спір вирішується в судовому чи претензійному порядку.
У справі № 904/2639/24 суд дійшов висновку, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Тому стягнення здійснювалось у судовому порядку за позовом залізниці.
Рішення, яке набрало законної сили 25.02.2025, було виконане відповідачем 13.03.2025, що свідчить про прострочення в межах 15 днів (з 26.02.2025 по 12.03.2025 включно).
Щодо інфляційних втрат, практика Верховного Суду свідчить, що за прострочення тривалістю >15 днів заборгованість не підлягає компенсації інфляційних втрат. Таким чином, нарахування інфляції є безпідставним.
Нарахування 3% річних також здійснене неправомірно, оскільки за 15 днів сума складає лише 182,53 грн, у той час як позивач заявив 4.248,95 грн. Таким чином, понад 4.066,42 грн були нараховані безпідставно та мають бути відхилені.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: правомірного нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Суд встановив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 у справі № 904/2639/24 встановлені такі обставини.
Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (далі - залізниця) та Приватним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії) було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 (далі - договір від 20.03.2020).
Пунктом 1 договору від 20.03.2020 встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.
Під'їзна колія обслуговується власними локомотивами.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлені на продовженні колії №3 біля вхідного світлофора НІ, на продовженні колії №2 біля вхідного світлофора НІІ.
Пунктами 2, 4 - 7 договору від 20.03.2020 передбачено, що розгорнута довжина під'їзної колії становить 50624,66 погонних метрів.
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
Здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не пізніше, ніж за 2 години до здавання, з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або завантаження форми ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон.
Пунктом 8 договору від 20.03.2020 передбачено, що про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999.
Згідно з пунктами 9-11 договору від 20.03.2020 з під'їзної колії вагони здаються за повідомленнями:
- вагони, навантажені концентратом, залізорудним - цілями маршрутне, сформованим у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів;
- інші - у тій кількості, у якій були передані.
З під'їзної колії ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на станцію Інгулець вагони здаються у кількості не більше 240 осей, максимальною вагою 5100 тон.
Вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.
Середньодобова переробна спроможність по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12год.
Відповідно до пункту 14 договору від 20.03.2020 власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору від 20.03.2020 встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
В пункті 21 договору від 20.03.2020 (в первісній редакції) вказано, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2020 до 31.03.2021 включно.
Додатковою угодою №2 від 13.10.2020 до договору від 20.03.2020 сторони доповнили додаток до договору новим фронтом по станції Промислова.
Додатковою угодою №3 від 24.03.2021 до договору від 20.03.2020 сторони продовжили строк дії договору до 30.09.2021 включно.
Додатковою угодою №4 від 20.09.2021 до договору від 20.03.2020 сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2025 включно.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів припинення чи визнання недійсним договору від 20.03.2020 сторонами суду не надано.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У повідомленні про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1. відправника/одержувача 5347; 2. платника 2558012 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.
Повідомлення підписане електронним підписом старшим інспектором відділу договорів та тарифів служби комерційної роботи та маркетингу РФ "Придніпровська залізниця" Лях Володимиром Вікторовичем 30.06.2020 о 14:20.
Таким чином між АТ “Українська залізниця» (далі - перевізник) та ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - замовник) 30.06.2020 укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі (далі - договір від 30.06.2020).
Згідно з пунктом 1 договору від 30.06.2020 предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Пунктом 1.4 договору від 30.06.2020 встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
В пункті 1.5 договору від 30.06.2020 вказано, що договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Пунктом 1.10 договору від 30.06.2020 передбачено, що договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.
Пунктом 12.1 договору від 30.06.2020 визначено, що договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.
Відповідно до пункту 2.1 договору від 30.06.2020 замовник зобов'язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п. 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п. 2.1.5); у строки, встановлені розд. 4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п.п. 2.1.7).
Згідно з пунктом 2.3 договору від 30.06.2020 перевізник зобов'язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п.п. 2.3.2); складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів (п.п. 2.3.5).
Пунктом 3.4 договору від 30.06.2020 встановлено, що замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях не загального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника.
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п.3.4.2 договору.
Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежить від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23.
На момент виникнення спору між АТ “Українська залізниця» та ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
У березні 2024року за залізничними накладними №№50956, 50957, 50954, 50955, 77525, 623652, 50958, 51031, 14571, 78714, 78787, 78783, 78771, 78779, 78774, 78785, 78786, 78788, 78789, 78792, 78775, 78777, 78772, 78776, 51462, 78782, 51461, 78781, 78784, 78778, 78790, 78773, 78780, 77899, 77531, 77526, 77870, 77524, 77522, 77521, 77523, 78175, 78174, 78192, 78176, 78193, 78191, 00001135, 00001136, 00001133, 51004, 51003, 51002, 77827, 77828, 50960, 50943, 50961, 50962, 77272, 77273, 77276, 77274, 77275, 51147, 77844, 77841, 77840, 77858, 77856, 77857, 51239, 51238, 51237, 51236, 51235, 51234, 51233, 51231, 51230, 51229, 51226, 51225, 51224, 51223, 51222, 51227, 51196, 51228, 51195, 51193, 51192, 51249, 51248, 51247, 51246, 51245, 51244, 78012, 78236, 77992, 77991, 50968, 40778169, 40729311, 40714941, 40778201, 40592552, 40714396, 40714693, 40714909, 40790016, 40782054, 40781858, 40790107, 40792095, 40790065, 40778342, 40799686, 40789927, 40789992, 40845174, 40833352, 40845182, 40845208, 40845216, 40799710, 40799769, 40833329, 40833345, 40845240, 40845273, 40845299, 40845315, 40845323, 40845331, 40845349, 40845356, 40845224, 40845232, 40845364, 40845430, 40846677, 40846669, 40846685, 40846693, 40846727, 40845380, 40845398, 40845406, 40845414, 40845422, 40846974, 40846982, 40846990, 40847006, 40847014, 40847022, 40846917, 40846925, 40846933, 40846966, 40874901, 40874943, 40874950, 40874968, 40874976, 40874984, 40847030, 40874877, 40874885, 40874893, 40875049, 40875056, 40875031, 40875064, 40874992, 40875023, 40875429, 40875452, 40875460, 40875072, 40875528, 40875361, 40875379, 40875387, 40875411, 40875569, 40875577, 46469235, 46481255, 40875536, 40875544, 34813030, 34813055, 34813089, 34813097, 34813139, 34787440, 34814475, 34793174, 34813014, 34813022, 40563710, 40563660, 34814632, 40536385, 40582793, 40582827, 34814483, 34814558, 34814566, 34814624, 40591992, 40592008, 40592552, 40592578, 40592602, 40582835, 40582843, 40582868, 40582991, 40584641, 40608143, 40603383, 40608135, 40608150, 40608168, 40608184, 40608176, 40603185, 40601023, 40603235, 40721953, 40719239, 40709636, 40719155, 40722209, 40722217, 40608192, 40722225, 40608200, 40613549, 40709628, 40727307, 40727356, 40727398, 40730715, 40727505, 40736134, 40722241, 40722308, 40722316, 40722514, 40748949, 40749517, 40749525, 40749541, 40749533, 40750010, 40743858, 40750051, 40743882, 40748857, 40753915, 40756538, 40753865, 40764979, 40764987, 40780801, 40750077, 40750069, 40751489, 40751638, 40751646, 40784563, 40784613, 40784605, 40784654, 40784662, 40784704, 40780975, 40781049, 40784522, 40784555, 40784530, 40784548, 40790123, 40791923, 40791931, 40791949, 40791964, 40791972, 40784720, 40784738, 40784761, 40789984, 40790040, 40792103, 40792079, 40792087, 40792129, 40792137, 40792004, 40791980, 40792012, 40792046, 40792053, 40792061, 40799645, 40799652, 40799660, 40799678, 40792145, 40799694, 40792152, 40792178, 40792186, 40799629, 40799637, 40799785, 40799793, 40799777, 40799801, 40799819, 40799827, 40799702, 40799728, 40799736, 40799744, 40799751, 40799875, 40799884, 40801086, 40801128, 40801102, 40801136, 40799835, 40799843, 40799868, 40799850, 40801201, 40801193, 40801219, 40801227, 40801235, 40801243, 40801144, 40801151, 40801177, 40801169, 40801342, 40801359, 40801367, 40801383, 40801375, 40801292, 40801284, 40801300, 40801318, 40801334, 40801490, 40801458, 40801466, 40801441, 40801474, 40801482, 40801508, 40801391, 40801409, 40801417, 40801425, 40801433, 40801599, 40801581, 40801573, 40803736, 40803744, 40801516, 40801532, 40801524, 40801540, 40801557, 40801565, 40803801, 40803793, 40803819, 40803827, 40803835, 40803868, 40803850, 40803751, 40803769, 40803777, 40803785, 40804114, 40803983, 40804122, 40804080, 40803876, 40804098, 40804106, 40804056, 40804072, 40804064, 40829079, 40829087, 40829095, 40829103, 40829111, 40804130, 40829129, 40804148, 40804155, 40829061, 40829194, 40829210, 40829228, 40829236, 40829244, 40829251, 40829145, 40829152, 40829160, 40829178, 40829301, 40829319, 40829327, 40831356, 40831364, 40831372, 40829269, 40829277, 40829285, 40829293, 40831430, 40831448, 40831463, 40831489, 40831497, 40831513, 40831380, 40831398, 40831406, 40831414, 40831422, 40832115, 40832123, 40832131, 40832149, 40832156, 40832164, 40831521, 40831539, 40832081, 40832099, 40833394, 40833410, 40833337, 40833279, 40833436, 40832172, 40833501, 40833253, 40833261, 46469235, 46469243, 46472650, 46472718, 46472676, 46472809, 40833519, 46343471, 46343695, 46348629, 46485801, 46485793, 46485835, 46485850, 46485876, 46485884, 46472874, 46472866, 46481255, 46485710, 46558797, 46558805, 46558821, 46558854, 46558888, 46558961, 46551032, 46551057, 46551297, 46558755, 46559290, 46559316, 46559324, 46559340, 46559357, 46564068, 46559019, 46559027, 46559258, 46559274, 46564837, 46573176, 46573358, 46573424, 46574091, 46574240, 46564076, 46564738, 46564753, 46564779, 46578704, 46580577, 46580601, 46580593, 46580999, 46581104, 46574489, 46578415, 46578506, 46578670, 46593133, 46594511, 46623013, 46581492, 46614434, 46593125, 46593976, 46586236, 46588471 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» порожні власні вагони, станція призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.
На шляху прямування вагони були затримані по станції Кривий Ріг - Сортувальний за наказами №20 від 18.03.2024, №27 від 20.03.2024, №28 від 21.03.2024, №30 від 22.03.2024, №31 від 23.03.2024, по станції Кривий Ріг - Західний - за наказом №29 від 22.03.2024. Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Інгулець неприйнятих ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» вагонів, що надійшли на його адресу.
На підставі пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (далі - Правила користування вагонами та контейнерами), за фактами затримки станціями Кривий Ріг - Сортувальний, Кривий Ріг - Західний складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №5 від 18.03.2024, №5 від 19.03.2024, №6 від 20.03.2024, №6 від 20.03.2024, №7 від 21.03.2024, №7 від 22.03.2024, №12 від 22.03.2024, №14 від 22.03.2024, №8 від 22.03.2024, №9 від 23.03.2024, №9 від 23.03.2024, №8 від 23.03.2024; акти загальної форми ГУ-23 №15155 від 18.103.2024, №15156 від 20.03.2024, №15157 від 21.103.2024, №12 від 22.03.2024, №15158 від 22.03.2024, №15159 від 23.03.2024.
Відповідно до пункту 5 договору від 20.03.2020 здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець телефоном відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у “Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження» форма ГУ-2.
У книзі повідомлень форми ГУ-2 ст. Інгулець наявні усі записи, як про запланований час подачі вагонів, так і про представників відповідача, що прийняли повідомлення.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам товариства вручено не пізніше двох годин після його отримання згідно з абз.4 п.10 розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами.
Виходячи з положень статей 46, 47, 119 Статуту залізниць, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника нарахована плата за користування спірними вагонами згідно з відомостями плати форми ГУ-46 №22039117, №23039118, №23039120, №23039121, №23039123, №24039124, №24039125, №24039126, №24039128, №25039129, №25039130, №25039131, №25039132, №25039133, №26039141, №26039138, №26039139, №26039140, №28039157, №30039165, №26039137, №11049203 нарахована плата за користування в розмірі 139902грн96коп (з ПДВ) та нарахований збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №25039004, №21039005, №15049024, №13049014, №13049015 в розмірі 8150грн04коп (з ПДВ).
Відповідно до матеріалів справи відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 ГУ-46 №22039117, №23039118, №23039120, №23039121, №23039123, №24039124, №24039125, №24039126, №24039128, №25039129, №25039130, №25039131, №25039132, №25039133, №26039141, №26039138, №26039139, №26039140, №28039157, №30039165, №26039137, №11049203 були підписані відповідачем із запереченнями - вагони прибули в більшій кількості ніж пред'явлені; немає можливості приймати на під'їзні колії ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» порожні вагони через забезпечення порожніми вагонами та перевищення переробної спроможності під'їзних колій, по ст. Інгулець по коліях знаходяться вагони під обробкою; до часу користування не повинен включатись час дії комендантської години……
Як вбачається з матеріалів справи, станціями затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно із Тарифним керівництвом №1 (затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356), розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 у загальній сумі 139902грн96коп та збір за зберігання вантажів в розмірі 8150грн04коп.
Враховуючи, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат») і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог, суд вважає що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами……
Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом та були предметом розгляду у справі №904/2639/24.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 у справі №904/2639/24 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами у розмірі 139.902,96 грн, збір за зберігання вантажів в розмірі 8.150,04 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 у справі № 904/2639/24 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 у справі № 904/2639/24 залишено без змін.
06.03.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025, які набрали законної сили 25.02.2025, видано наказ.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач вказує, що після набрання судовим рішенням законної сили відповідач у добровільному порядку платіжним дорученням №4500005218 від 13.03.2025 сплатив борг у розмірі 148.053,00 грн, який складається з плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач нарахував на заборгованість, яка встановлена судовим рішенням у справі № 904/2639/24, а саме 4.248,95 грн трьох процентів річних, 19.041,75 грн інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 4.248,95 грн трьох процентів річних, 19.041,75 грн інфляційних втрат.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України (який був чинним станом на час виникнення між сторонами спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 у справі №904/2639/24 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» плату за користування вагонами у розмірі 139.902,96 грн, збір за зберігання вантажів в розмірі 8.150,04 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 у справі № 904/2639/24 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 у справі № 904/2639/24 залишено без змін.
06.03.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025, які набрали законної сили 25.02.2025, видано наказ.
Позивач вказує, що після набрання судовим рішенням законної сили відповідач у добровільному порядку платіжним дорученням №4500005218 від 13.03.2025 сплатив борг у розмірі 148.053,00 грн, який складається з плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Таким чином, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024, яке набрало законної сили 25.02.2025.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 26.03.2024 до 23.03.2025 на загальну суму 4.248,95 грн
Позивач нарахував інфляційні втрати за період з березня 2024 року по березень 2025 року на загальну суму 19.041,75 грн.
Відповідач надав свій контррозрахунок, відповідно до якого прострочення існувало в період з 26.02.2025 до 12.03.2025, тобто 15 календарних днів, тобто позивачем надлишково нараховано 3% річних в розмірі 4.066,42 грн (4.248,95-182,53). Інфляційні втрати нарахуванню не підлягають.
Суд зазначає що, оскільки обов'язок з оплати спірних сум за цими документами виник у відповідача з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 року у справі № 904/3639/24, обґрунтованим періодом нарахування інфляційних втрат і 3% річних, з урахуванням меж позовних вимог, є період з 26.02.2025 по 12.03.2025 та з березня по березень 2025 року відповідно.
Оскільки прострочення існувало всього 15 днів (з 26.02.2025 до 12.03.2025) інфляційні втрати за березень 2025 року нарахуванню не підлягають.
Відтак, в частині вимог про стягнення 19.041,75 грн інфляційних втрат слід відмовити.
Здійснивши власний перерахунок трьох процентів річних, суд встановив, що розмір трьох процентів річних за ним складає 182,53 грн.
Відтак, в частині вимог про стягнення 4.066,42 грн трьох процентів річних слід відмовити.
За усталеною судовою практикою, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 904/2543/22, 18.09.2020 у справі №908/1795/19, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними й допустимими доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
При цьому настання строку виконання зобов'язання з оплати послуг не входить до предмета доказування, що зумовлено особливостями нормативного регулювання оплати послуг залізниці.
За вказаних обставин, з огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2025 по справі №904/2639/24/23, яке набрало законної сили 25.02.2025.
Аналогічні висновки викладені у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2025 у справі № 904/1561/25, від 03.12.2024 у справі №904/256/24 (щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат з дня набрання чинності рішенням про стягнення плати за користування вагонами).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належних доказів на підтвердження своїх доводів відповідач суду не надав.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
У справі, що розглядається суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 23,62 грн з урахуванням того, що 0,78% позовних вимог позивача визнано судом такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛ. РУДНА, будинок 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) 182,53 грн (сто вісімдесят дві грн 53 к.) трьох процентів річних, 23,62 грн (двадцять три грн 62 к.) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 4.066,42 грн трьох процентів річних та 19.041,75 грн інфляційних втрат) відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк