вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.09.2025 Справа № 904/2477/25
За позовом: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш», м. Київ
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліор Трейд», м. Дніпро
Про: стягнення 671 315,69 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» (позивач) з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Меліор Трейд» (відповідач) про стягнення 671 315,69 грн. штрафних санкцій (в т.ч.: 263 075,69 грн. - пеня та 408 240,00 грн. - штраф). Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки продукції за договором поставки №53-143-01-25-02586 від 22.01.25р. ( укладеного між сторонами ).
Ухвалою суду від 19.05.25р. відкрито провадження у справі №904/2477/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін, за наявними у ній матеріалами.
ТОВ «Меліор Трейд» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав: відповідач повідомляв позивача листом від 03.02.25 р. про неможливість своєчасної поставки продукції (відповідно до заявок позивача) без порушення технологічного процесу її виготовлення; відповідач здійснив поставку продукції в повному обсязі (з урахуванням заміни неякісної продукції) в строк , передбачений умовами договору; станом на час подачі відзиву на позов позивач не оплатив поставлену відповідачем продукцію. Позивач не дотримався установленим договором досудового порядку урегулювання спору (не звертався до відповідача з претензією), а тому його звернення до суду є передчасним. Позивач нараховує пеню за період з 09.04.25 р. по 05.05.25 р., в той час , як 30.04.25 р. уся продукція була поставлена відповідачем. Відповідач вважає, що пеня повинна розраховуватися з 31.03.25 р. - кінцевого строку поставки продукції за договором. Також вважає, що позивач безпідставно нараховує штраф за прострочення поставки продукції більше ніжна 30 днів, оскільки строк поставки, встановлений договором - до 31.03.25 р., а відповідач поставив продукцію в повному обсязі 30.04.25 р. Окрім того , просить суд, у разі визнання позовних вимог обґрунтованими зменшити розмір штрафних санкцій , що підлягають стягненню, на 99 %, посилаючись на правову позицію ВС , викладену у постановах від 06.11.18р. справі № 913/89/18 , від 04.12.18 р. у справі № 916/65 /18, від 03.07.19 р. у справі № 917/791/18; тощо.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
22.01.25р. між АТ «НАЕК «Енергоатом» особі філії «ВП «Атоменергомаш» (покупець) та ТОВ «Меліор Трейд» (постачальник) укладено договір поставки №53-143-01-25-02586, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити в строк до 30.03.25р. наступну продукцію:
а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цю продукцію ( п.1.1.). Загальна сума договору складає 9 039 600,00 грн. (п.3.1.)
Згідно п.5.1. поставка продукції за цим договором здійснюється до 30.03.25р. партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, строки поставки та місце поставки продукції.
Заявка може бути направлена постачальнику наступними способами (усіма або одним з них - за вибором покупця ): поштою рекомендованим листом або листом з повідомленням про вручення за зазначеною у договорі адресою; електронною поштою за вказаною в договорі адресою (п.5.2.).За пропозицією постачальника строк поставки, визначений відповідно до п.5.1. договору, може бути змінений за згодою покупця шляхом укладання додаткової угоди (п.5.3.)
За порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до п.5.1., 5.5., 5.6. цього договору, та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості ( п.7.2.)
07.02.25 р. позивачем на електронну адресу відповідача було направлено лист-замовлення на поставку продукції та вказано граничний строк поставки по позиціям №1 та №3 - до 28.02.25 р., а по позиції №2 - до 15.02.25 р.
Відповідач поставив частину продукції в порушення строків, зазначених у листі-замовленні від 07.02.25 р. , у зв'язку з чим позивач на підставі приписів п.7.2. договору нарахував та просить стягнути з відповідача 671 315,69 грн. штрафних санкцій (в т.ч.: 263 075,69 грн. - пеня та 408 240,00 грн. - штраф).
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Позивачем надано розрахунок пені та штрафу. Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та штрафу та встановлено, що цей розрахунок здійснено арифметично правильно.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 ЦК України та статті 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно із частиною 3 статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Відповідно до статті 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 ПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Враховуючи вищевикладене, суд надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, приймає до уваги відсутність доказів завдання позивачу збитків, внаслідок допущеного відповідачем порушення, а також заходи які вживались відповідачем для заміни продукції, суд вважає за необхідне зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір пені та штрафу на 50%.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліор Трейд» (49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 22, код ЄДРПОУ 41407811) на користь позивача - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661): 131 537,85 грн. - пені, 204 120,00 грн. - штрафу та 10 069,74 грн. - витрат зі сплати судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 10.09.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.