10.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5060/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 року у справі №904/5060/24 (суддя Ліпинський О.В.)
за зустрічним позовом Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ, м. Нікополь, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС", м. Київ
про стягнення заборгованості в розмірі 1 413 373, 53 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ (далі - відповідач), в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), просило стягнути 5 854 919,05 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 року відкрито провадження у справі №904/5060/24, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання даної ухвали.
06.02.2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, а також звернувся із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС" 1 413 737,53 грн., в тому числі 1 177 999,70 інфляційних втрат, 235 737,83 грн. трьох процентів річних, розрахованих від суми надмірно сплачених коштів.
Крім того, відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву, а також поновлення строку на подачу зустрічного позову у справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 року у справі №904/5060/24 відмовлено в задоволенні клопотання Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову. Зустрічну позовну заяву Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ повернуто заявнику.
Ухвала мотивована тим, що відповідачем хоча і підтверджено існування на певній території обставин, які можуть перешкоджати своєчасному вчиненню процесуальних дій, але не доведено, що такі обставини в дійсності створили перешкоди для подачі відповідачем зустрічного позову та відзиву на позовну заяву.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Нікопольське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ оскаржило її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що висновки господарського суду Дніпропетровської області, наведені в ухвалі від 11.02.2025 року по справі №904/5060/24, є такими, що прийняті без належного дослідження наданих відповідачем доказів та об'єктивних підстав, які вплинули на можливість відповідача своєчасно подати до суду відповідні процесуальні документи.
Нікопольське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ в обґрунтування своєї позиції на поновлення строку на подання відзиву та зустрічної позовної заяви зазначає, що його юридична та фактична адреса знаходиться в зоні проведення активних бойових дій, а саме: вулиця Лісна, 3, місто Нікополь,
Відповідач намагається здійснювати свою діяльність, не враховуючи повітряні тривоги, в умовах цілодобових артилерійських обстрілів та атак безпілотних засобів ураження.
Як доказ наявності вищезазначених фактів (обстрілів), в клопотанні суду першої інстанції було наголошено на загальновідомих фактах про обстріли м. Нікополь, які висвітлюються в засобах масової інформації Дніпропетровської області, а також надано витяг з інформацією із сайту map.ukrainealarm.com, який веде оперативну статистику повітряних тривог по всій території України, включаючи м. Нікополь.
Скаржник вважає, що судом в оскаржуваній ухвалі не було взято до уваги відповідні факти про порушення Інтернет зв'язку на підприємстві відповідача, а також той факт, що не завжди мобільний зв'язок та мобільний Інтернет працює в м. Нікополь, так як причиною таких перебоїв в роботі мобільних гаджетів є той факт, що захисниками ЗСУ при виявлені ворожих БПЛА та дронів камікадзе здійснюється глушіння зв'язку та підміна GPS-координат.
Судом не взято до уваги й того факту, що працівники Нікопольського УЗМДВ під час сигналів "ПОВІТРЯНА ТРИВОГА" та "ЗАГРОЗА АРТОБСТРІЛУ" відповідно до наказів по управлінню з охорони праці, а саме: "Організація безпечних умов праці в умовах воєнного стану та дії працівників під час сигналу "Артилерійський обстріл", "Повітряна тривога" не знаходяться на своїх робочих місцях, а розміщуються з найбільш безпечними умовами для захисту працівників, визначених окремими наказами.
Дані обставини в своїй сукупності стали причиною несвоєчасного ознайомлення з ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 року, від 10.12.2024 року, від 09.01.2024 року.
Скаржник вказує, що тільки 29.01.2025 року відповідач дізнався про справу №904/5060/24 у провадженні господарського суду Дніпропетровської області.
Саме 29.01.2025 року відповідач зміг належним чином зайти в свій особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд" та довідатися про судову справу, при цьому через перебої із електрикою та зв'язком, так і не зміг належним чином ознайомитися із текстом поданих процесуальних документів.
Тому, 31.01.2025 року між Адвокатом об'єднанням "ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН" та Нікопольське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ укладено договір про надання правової допомоги №37/2025 від 31.01.2025 року.
Представник відповідача невідкладно ознайомився з матеріалами справи та підготував відповідні процесуальні документи до суду, які просить суд залучити до справи №904/5060/24.
Саме після ознайомлення із усіма належними документами та узгодженням позиції із клієнтом, адвокатом Кобеляцьким Д.М. було подано ряд процесуальних документів до суду, включаючи й клопотання про поновлення строку на подання відзиву та зустрічної позовної заяви.
Натомість, господарським судом Дніпропетровської області не було враховано об'єктивне місце розташування відповідача та безпекову ситуацію в м. Нікополь, а тому винесено ухвалу від 11.02.2025 року, якою необґрунтовано відмовлено відповідачу в можливості захистити своє право шляхом подання відзиву та зустрічної позовної заяви по справі №904/5060/24.
Вказує, що суд, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, мав враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Скаржник вважає, що з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, враховуючи норми статей 7, 13 ГПК України, а також завдання та основні засади (принципи) господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, суд мав можливість поновити відповідачу пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову у справі.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 року по справі №904/5060/24; поновити Нікопольському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву №904/5060/24; поновити Нікопольському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ пропущений строк для подання зустрічного позову по справі №904/5060/24.
Відповідач за зустрічним позовом відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегією суддів встановлено, що спірним у даному випадку є питання, чи обґрунтовано відмовив суд першої інстанції в поновленні апелянту пропущеного ним строку для подання відзиву на позовну заяву №904/5060/24 та для подання зустрічного позову по справі №904/5060/24.
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 2 статті 119 ГПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Тобто, за змістом частини 1, 2 ст. 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Згідно з частиною 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим за п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Таким чином, строк на подання відзиву встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ (далі - відповідач), в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), просить стягнути 5 854 919,05 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 року відкрито провадження у справі №904/5060/24, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання даної ухвали.
Ухвала суду від 20.11.2024 року надіслана до електронного кабінету відповідача 20.11.2024 року о 18:37 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету (а.с. 34).
Враховуючи приписи п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу у наступний за днем відправлення робочий день - 21.11.2024 року.
Таким чином, відповідач, не пізніше 06.12.2024 року, мав подати суду відзив на позовну заяву, а також, з огляду на положення ч. 1 ст. 180 ГПК України в цей же строк був наділений правом звернутися до суду із зустрічним позовом.
06.02.2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, а також звернувся із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС" 1 413 737,53 грн., в тому числі 1 177 999,70 інфляційних втрат, а також 235 737,83 грн. трьох процентів річних, розрахованих від суми надмірно сплачених коштів.
Крім того, відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву, а також поновлення строку на подачу зустрічного позову у справі.
Клопотання про поновлення процесуального строку мотивовано тим, що за фактичною та юридичною адресою підприємство відповідача знаходиться у місті Нікополь Дніпропетровської області, яке віднесено до територій активних бойових дій.
Відповідач зазначає, що його підприємство здійснює свою діяльність, не враховуючи повітряні тривоги, в умовах цілодобових артилерійських обстрілів та атак безпілотних засобів ураження. В підтвердження зазначених доводів відповідач посилається на інформацію з державних та обласних засобів масової інформації, а також інформацію з сайту map.ukrainealarm.com, який веде оперативну статистику повітряних тривог по всій території України, включаючи м. Нікополь.
Відповідач стверджує, що через постійні ворожі обстріли, руйнування комунікацій водопостачання та електромереж, а також ліній Інтернет зв'язку, мешканці міста Нікополя та безпосередньо працівники підприємства відповідача більшість часу вимушені працювати без світла та швидкісної безперебійної мережі Інтернет зв'язку, в підтвердження чого відповідачем надано відповідь Інтернет-провайдера ПрАТ "ДАТА ГРУП" на звернення Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ №69203 від 05.02.2025 року, в який провайдер підтвердив факт пошкодження інтернет кабелю та відновлення електронної комунікаційної мережі 30.01.2025 року. Крім того, відповідач зазначив, що в період з 12.11.2024 року по 29.11.2024 року керівник Нікопольського УЗМДВ перебував на лікарняному.
За доводами відповідача, наведені вище обставини стали причиною несвоєчасного ознайомлення з ухвалами суду по даній справі, про які останній дізнався лише 29.01.2025 року, і вже 31.05.2025 року уклав договір про надання правової допомоги з АО "ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН", яке підготувало та подало до суду відповідні зави по суті справи.
Отже, для продовження апелянту встановленого судом процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву скаржник мав надати суду відповідне клопотання та подати його до закінчення встановленого судом в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 року про відкриття провадження у справі №904/5060/24 строку, тобто до 06.12.2024 року.
Між тим, матеріали справи свідчать про відсутність таких дій апелянта.
Отже, порушень судом першої інстанції процесуального закону при відмові в задоволенні клопотання Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянта про можливий надмірний формалізм, допущений судом, є необґрунтовані, оскільки приписами ст.119 ГПК України чітко унормовано, який алгоритм дій має вчинити учасник справи та в який строк.
Отже, клопотання відповідача в частині, яка стосується поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву обґрунтовано відхилено судом першої інстанції.
Щодо інших доводів апелянта слід зазначити наступне:
Право на пред'явлення відповідачем зустрічного позову може бути реалізовано у строк, встановлений ГПК України, а саме, в строк для надання відзиву, який є строком встановленим законом, оскільки в нормах ст. ст. 46, 180 ГПК України не йдеться про встановлення строку для подання зустрічного позову судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву (постанови Верховного Суду від 16.09.2024 року у справі № 917/321/24, від 06.12.2023 року у справі № 918/604/23).
Таким чином, процесуальний строк для подачі зустрічного позову може бути поновлений судом за правилами ч. 1 ст. 119 ГПК України.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному вчиненню певної процесуальної дії, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Положення ГПК України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 року у справі № 873/56/22).
Постановою від 25.10.2022 року у справі за № 585/2494/18 Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України", на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану в Україні" із 05:30 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі був продовжений.
Звичайно, введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 року у справі за № 585/2494/18).
Аналізуючи подане клопотання на предмет існування обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно ознайомитися з ухвалою про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем достатньою мірою не підтверджено, що більше двох календарних місяців від дати отримання відповідної ухвали до свого електронного кабінету (21.11.2024 року), він дійсно не мав технічної можливості ознайомитися зі змістом зазначеного процесуального документа суду, а також, не доведено, за яких обставин, такі перешкоди припинили своє існування саме 29.01.2025 року, коли за доводами відповідача він вперше зміг ознайомитися із зазначеною ухвалою суду.
Колегія суддів погоджується з таким твердженням суду і зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт ці доводи не спростовує.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем хоча і підтверджено існування на певній території обставин, які можуть перешкоджати своєчасному вчиненню процесуальних дій, але не доведено, що такі обставини в дійсності створили йому перешкоди для подачі зустрічного позову та відзиву на позовну заяву.
Частиною 6 статті 180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, встановивши необґрунтованість доводів відповідача, наведених ним у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду із зустрічним позовом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність повернення зустрічного позову заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 року у справі №904/5060/24 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А.Верхогляд
Суддя О.Г.Іванов
Суддя А.Є. Чередко