Справа № 452/2273/25
Провадження № 1-кп/452/364/2025
Іменем України
10 вересня 2025 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12025142290000111 від 17 червня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долобів Самбірського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із професійно - технічною освітою, пенсіонера, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 27 червня 2025 року надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142290000111 від 17 червня 2025 року.
Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2025 року у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання 10 вересня 2025 року прибули всі учасники процесу.
У підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з тим, що вони примирилися. Пояснила, що обвинувачений є її чоловіком, у шлюбі перебувають 45 років, мають спільних дітей, просив у неї вибачення за те, що скоїв, вона його пробачила (а.с. 12).
Обвинувачений ОСОБА_5 просив заяву потерпілої задовольнитиу зв'язку з тим, що вони з потерпілою, яка є його дружиною примирилися, він просив у неї пробачення. Щиро розкаявся у вчиненому.
Прокурор ОСОБА_3 вважала, що оскільки обвинувачений примирився з потерпілою, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є правові підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про таке.
Обвинувачений ОСОБА_5 17 червня 2025 року близько 06 години 30 хвилин перебуваючи в приміщенні житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на грунті раптово виниклого конфлікту із дружиною, ОСОБА_4 , застосувавши до останньої фізичне насильство, як форму домашнього насильства згідно статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, передбачаючи суспільно - безпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, умисно наніс декілька ударів правою рукою по лівій руці ОСОБА_4 , внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні лівого плеча в середній третині, синця на задній поверхні лівого передпліччя в верхній третині, ідентичного синця в верхній третині, які згідно висновку судово - медичного експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до статті 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з'ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. У Постанові ВС від 2 липня 2019 року (справа № 515/331/17) зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі.
Отже, для застосування вказаної норми необхідною є сукупність таких умов: 1) особа вчинила злочин уперше; 2) вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину; 3) вчинений злочин не належить до числа корупційних та до правопорушень проти безпеки дорожнього руху; 4) примирення з потерпілим; 5) відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди; 6) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінального провадження за цією нереабілітуючою підставою.
За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Як вбачається з роз'яснень щодо забезпечення правильного й однакового застосування судами кримінального і кримінально-процесуального законодавства, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою провину у вчиненному кримінальному правопорушенні, кримінальним правопорушенням збитків або шкоди потерпілій не заподіяно.
ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався (а.с.18).
Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України є кримінальним проступком.
Дане кримінальне правопорушення не є корупційним, не є правопорушенням проти безпеки дорожнього руху.
Потерпіла ОСОБА_5 суду повідомла, що простила обвинуваченого, претензій до нього не має.
Відтак, суд вважає, що відсутні правові перешкоди щодо звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України у зв'язку з примиренням його з потерпілою.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (Постанова ВП ВС від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17).
Як повідомила в судовому засіданні прокурор по даному кримінальному провадженню процесуальні витрати відсутні; речові докази відсутні.
Доказів протилежного суду не надано.
Враховуючи викладене, суд не вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів.
Запобіжні заходи відносно обвинуваченого не застосовувались, цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 46 КК України, статтями 128, 284, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 125 КК України на підставі статті 46 КК України у зв'язку з його примиренням з потерпілою ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142290000111 від 17 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити.
Процесуальні витрати, речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 10 вересня 2025 року.
Суддя