Справа № 442/5616/25
Провадження №3/442/1645/2025
Іменем України
10 вересня 2025 року
Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП,-
встановив:
На розгляд до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.2 ст.126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до висновку про необхідність повернення адміністративного матеріалу для дооформлення органу, який його склав, з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст.278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вирішує питання стосовно того, чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Перевіривши надані матеріали у порядку, передбаченому ст.278 КУпАП, суд прийшов до висновку про необхідність повернення матеріалів справи.
Так, згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнювати його чи уточнювати.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
Як вбачається із Протоколу серії ЕПР1 №396710 від 19.07.2025р., 19.07.2025р. о 22.45 год., в м.Дрогобичі, по вул.Вячеслава Чорновола,11, Львівської області, ОСОБА_1 керував мотоциклом «Spark» н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34, в ході перевірки документів встановлено, що вищевказаний громадянин не мав права керування таким транспортним засобом, за відсутністю посвідчення водія відповідної категорії, повідомлено родичку, а саме бабцю ОСОБА_2 за мобільним телефоном НОМЕР_2 , чим порушив п.2.1.а ПДР, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
Як вбачається із відеозапису, наданого працівниками поліції (вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП правопорушником ОСОБА_1 ), відсутній файл керування транспортного засобу правопорушником ОСОБА_1 , а саме мотоциклом «Spark» н.з. НОМЕР_1 , а відтак суддя позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення по даній адміністративній справі, що обумовлює повернення даного адміністративного матеріалу на доопрацювання.
Крім того, при матеріалах справи відсутній відомості, які підтверджують факт повідомлення опікуна ( законного представника неповнолітньої особи ОСОБА_1 про факт складання відносно останнього Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396710 від 19.07.2025р.), позаяк із змісту протоколу серії ЕПР1 №396710 від 19.07.2025р. та доданих до нього матеріалів вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент складання протоколу був неповнолітнім.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі "Михайлова проти України" зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Враховуючи наведене, суд, розглядаючи справи на засадах безсторонності та неупередженості, не наділений повноваженнями витребовування додаткових доказів за власною ініціативою.
Зважаючи на викладене, розгляд справи має бути здійснений лише за тими матеріалами, які містяться у справі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11.02.2021 у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді.
Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації відповідної вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов.
З метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, приходжу до висновку, що матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП необхідно повернути до Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, для належного оформлення, позаяк надісланий відеозапис не є повним, оскільки відповідно до п.5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають фінкції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, тощо.
Разом з тим, Протокол відносно ОСОБА_1 був складений без врахування вказаних особливостей провадження у справах щодо неповнолітніх.
Жодних відомостей про присутність законного представника під час процесуального оформлення інкримінованого неповнолітньому ОСОБА_1 правопорушення матеріали справи не містять, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Правовий статус неповнолітніх в Україні визначається Конституцією України, а саме стаття 52 проголошує, що діти рівні у своїх прав незалежно від походження. А також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.
Згідно ч.2 ст.33 ЗУ «Про національну поліцію» Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Статтею 270 КУпАП встановлено, що інтереси неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Згідно положень ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших Законів України.
Також, статтею 1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» покладає здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей, зокрема, на Службу у справах дітей районних державних адміністрацій та кримінальну поліцію у справах дітей відділу поліції, діяльність яких здійснюється на принципах законності, застосування переважно методів виховання і переконання, що передбачають вжиття примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу на поведінку дітей, неприпустимості приниження честі і гідності дітей, жорстокого поводження з ними, тощо.
Неповнолітні є однією з найнезахищеніших верств населення, що обумовлює необхідність створення особливих умов для забезпечення та реалізації їхніх прав.
Міжнародна Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р., що була ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789- XII, містить визначення, відповідно до якого "дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку". При цьому відповідно до законодавства України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою - у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Про вчинення неповнолітнім адміністративного правопорушення уповноваженою на те особою складається протокол.
Протокол про адміністративне правопорушення складається на місці його вчинення. І лише в разі неможливості скласти його на місці, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено до адміністративного будинку органів внутрішніх справ, приміщення громадського пункту охорони порядку, дільничного пункту поліції. Перебування доставленої особи в громадському пункті з охорони громадського порядку не може тривати більш як одну годину згідно з частиною дев'ятою статті 259 КУпАП.
При складанні протоколу неповнолітньому, який притягається до адміністративної відповідальності, мають бути в обов'язковому порядку роз'яснені його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, про що в протоколі робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 63 Конституції України неповнолітній порушник не несе відповідальності за відмову давати пояснення Щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів.
Крім того, про затримання неповнолітнього обов'язково повідомляють його батьків або осіб, які їх замінюють.
У протоколі про адміністративне затримання зазначається час, дата повідомлення, кого повідомлено і в який спосіб. Відповідно до частини першої статті 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше ніж три години.
Особливістю адміністративної відповідальності неповнолітніх також є те, що незалежно від того якою посадовою особою складено протокол, повноваження щодо розгляду всіх справ про адміністративні правопорушення, вчинених неповнолітніми, право застосовувати до неповнолітніх заходи впливу та вирішувати питання про накладення на них адміністративних стягнень, відноситься виключно до компетенції судді районного суду.
Покарання неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень теж є однією з особливостей їх адміністративної відповідальності, про що також свідчить докладно визначений перелік заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх (ст. 24-1 КУпАП) та які не є адміністративними стягненнями. Тільки, у виключних випадках до неповнолітнього порушника з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його особи за вчинення вказаних порушень можуть бути застосовані заходи впливу.
Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Наведені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітнього. Враховуючи викладене вважаю, що матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не можуть бути розглянуті і підлягають поверненню органу, який направив матеріали, для належного оформлення.
При доопрацюванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення необхідно усунути вищенаведені судом недоліки.
Керуючись ст.ст. 256, 268, 278, 283 КпАП, суддя,-
постановив:
Матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП повернути до Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, для належного оформлення.
Звернути увагу керівництва Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській областіна неприпустимість порушення права на захист неповнолітнього при оформленні матеріалів про адміністративні правопорушення та надісланні їх на розгляд суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя