Справа № 509/2877/25
09 вересня 2025 року селище Овідіополь?
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:?
головуючого судді ОСОБА_1 ,?
секретаря судового засідання? ОСОБА_2 ?
прокурора? ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12025163160000108 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Армавір, Октемберянського району, Вірменія, громадянин України, має вищу освіту, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватний підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судим) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України,-?
Історія провадження.
30.05.2025 року до? Овідіопольського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні? відомості про? яке 09.05.2025 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163160000108 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2025 року о 20 годині 36?хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в холі першого поверху будинку АДРЕСА_3 , у ході словесного конфлікту з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшов впритул і правою рукою наніс удар в область обличчя.
Далі, о 20 годині 42?хвилини. знаходячись у шлагбаума, навпроти будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_4 двічі правою рукою наніс два удари ОСОБА_6 по обличчю та через декілька секунд лівою рукою по обличчю, внаслідок чого останній втратив рівновагу і впав вдарившись потиличною частиною голови об тротуар. Далі, ОСОБА_4 знаходячись навпроти ОСОБА_6 двічі по голові наніс удар лівою рукою і двічі правою рукою. В результаті нанесених ударів ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: садно волосяної частини потиличної області в центрі; синці нижнього повіку правого ока та нижнього повіку лівого ока з переходом на виличну ділянку; садно задньої поверхні правого ліктьового суглобу.
Дане тілесне ушкодження виникли від дії тупого (-их) предмета (-ів) чи удару об такий(-і), та за своїм характером і перебігом зазвичай мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм, згідно з п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до ЛЕГКИХ?тілесних?ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, фактичні обставини справи не оспорював, а також підтвердив встановлені обставини справи.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що дійсно близько дев'ятої години вечора 23.04.2025 року, йому поскаржився його син щодо поведінки потерпілого який назвав його нецензурною лайкою, через це у ОСОБА_4 виник конфлікт з потерпілим який переріс у бійку внаслідок якої потерпілому були завдані легкі тілесні ушкодження. Крім того зазначив, що він особисто просив вибачення у потерпілого, та згодом зв'язався з ним по телефону, та пропанував йому компенсацію у розмірі десяти тисяч гривень за завдану йому шкоду.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
В судовому засіданні був допитаний потерпілий який загалом погодився з викладеними в обвинувальному акті обставинами, та пояснив що з обвинуваченим раніше знайомим не був, працював охоронцем в житловому комплексі де мешкає обвинувачений та лише відмовив сину обвинуваченого увімкнути світло на спортивному майданчику, через що згодом до нього підійшов обвинувачений та почав лаятись на нього та бити його. Потерпілий вказав що не розуміє чим він заслужив таке ставлення до себе з боку обвинуваченого, та не вірить в його щире каяття. Також підтвердив що обвинувачений йому пропанував компенсацію завданої шкоди у розмірі 10?000 гривень, однак він від неї відмовився оскільки ще не оцінив розміру заподіяної йому шкоди.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3?ст. 349 КПК України?про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3?ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши потерпілого та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку та кваліфікує його дії за частиною першою статті 125 КК України за ознаками:умисного легкого тілесного ушкодження.
Мотиви призначення покарання.
Суду надані наступні документи, що характеризують особу та впливають на вирішення питань щодо призначення покарання
-інформація щодо відсутності у ОСОБА_4 судимостей;
-копія свідоцтва про одруження та копії свідоцтв про народження дітей що підтверджують сімейний стан обвинуваченого та наявність на його утриманні двох дітей;
-витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань що підтверджує що обвинувачений здійснює підприємницьку діяльність.
-інформація КНП «Одеський обласний клінічний центр психічного здоров'я», згідно із якою обвинувачений на наркологічному обліку не значиться;
-інформація КНП «Одеський обласний клінічний центр психічного здоров'я», згідно із якою обвинувачений за психіатричною допомогою не звертався;
-інформація ІНФОРМАЦІЯ_3 про перебування обвинуваченого на військовому обліку;
- копія характеристики волонтера БО "БФ "УКРАЇНА В НАШИХ СЕРЦЯХ, відповідно якої обвинувачений характеризується позитивно;
-характеристика від сусідів за місцем мешкання обвинуваченого відповідно якої обвинувачений характеризується позитивно;
-копія подяки обвинуваченому від ГО «КАЛИНА»
-копія характеристики РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ВІРМЕНСЬКОЇ АПОСТОЛЬСЬКОЇ ЦЕРКВИ М.ОДЕСА відповідно якої обвинувачений характеризується позитивно;
-копія характеристики ГО «Одеська Обласна Вірменська Громада» відповідно якої обвинувачений характеризується позитивно;
В судових дебатах:
Прокурор?просила призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Потерпілий погодився з позицією прокурора та також просив призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адвокат?просила призначити?мінімальне покарання,передбачене санкцією статті,а саме штраф?в розмірі до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обвинувачений?підтримав позицію свого адвоката просив призначити? штраф?в розмірі до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В своєму останньому слові підтвердив, що визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, та попросив вибачення у потерпілого безпосередньо в судовому засіданні.
Відповідно до частини другої?статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У відповідності до частини першої?статті 65 КК України?суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього?Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього?Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, здійснює підприємницьку діяльність, одружений має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, визнання ним вини у вчиненому кримінальному правопорушенні та його щире каяття, яке окрім вибачень перед потерпілим виразилось у його комунікації з потерпілим щодо відшкодування заподіяної шкоди.
Одночасно Суд враховує, що обставини, які обтяжують покарання, не встановлені судом та посилання на такі обставини відсутні в обвинувальному акті.
Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При обранні конкретного виду покарання суд враховує, що санкцією частини першої статті 125 КК України передбачені такі альтернативні види покарання, як штраф, громадські роботи, виправні роботи.
Враховуючи особу обвинуваченого, який притягається до кримінальної відповідальності вперше та визнав вину в повному обсязі, відсутність обставин, що обтяжують покарання,?характер вчиненого кримінального правопорушення, позиції учасників кримінального провадження, суд вважає, що достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчиненням ним нових злочинів буде призначення покарання у найбільш м'якому виді покарання, а саме у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підстави для застосування більш тяжких видів покарання відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Щодо речових доказів.
В ході досудового розслідування стороною обвинувачення визнано речовим доказом ДВД диск з відеозаписами з камер спостереження с.Лиманка, вул.. Перлинна 3,
Відповідно до частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України?питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:
документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
В зв'язку із викладеним, ДВД диск з відеозаписами з камер спостереження с.Лиманка, вул. Перлинна 3, підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження.
Щодо процесуальних витрат.
Відповідно до обвинувального акта, процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати? ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень);
Речові докази по справі: ДВД диск з відеозаписами з камер спостереження с.Лиманка, вул. Перлинна 3, підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2?ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1