Справа № 598/1359/25
провадження № 2-а/598/19/2025
"08" вересня 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області в складі судді Гудими І.В., розглянувши в письмовому провадженні в місті Збаражі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Радібова Інна Олексіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №3/116 від 08.04.2025 року,
До суду звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Радібова І.О., з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №3/116 від 08.04.2025 року. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08 квітня 2025 року його, згідно із вищевказаною постановою, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, за неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений строк після направлення повістки рекомендованим листом, що кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та стало підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважаючи її незаконною та прийнятою з істотними порушеннями закону. Він зазначає, що повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував. За даними поштового оператора, що підтверджується копією поштового відправлення, долученою на підставі адвокатського запиту, лист із повісткою був повернутий відправникові з відміткою про відсутність адресата. Відмітка проставлена 12.12.2024 року , тоді як прибуття за повісткою було визначене на 08.12.2024 року о 14:00 годині. За таких обставин позивач наголошує, що належного повідомлення не відбулося, а його відсутність у визначений день і час не може кваліфікуватися як умисне невиконання обов'язку. Наділі, 29.03.2025 року без його участі працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №140, а 08.04.2025 року начальником цього органу винесено постанову №3/116, якою його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП України з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн. Копію постанови йому не вручали, а можливості надати пояснення по суті він не мав. 27.06.2025 року позивач отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Після цього, 30.06.2025 року, його представником було подано адвокатський запит. І лише з отриманої відповіді 04.07.2025 року позивач уперше дізнався про існування та зміст оскаржуваної постанови. Крім того, позивач звертає увагу, що у постанові неправильно визначено розмір адміністративного стягнення: замість обчислення у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, як того вимагає закон, у ній зазначено фіксовану суму у гривнях. Також відсутні будь-які докази неможливості отримання відомостей щодо нього з державних реєстрів, держателем яких є держава. З огляду на викладене, позивач вважає, що постанова №3/116 від 08.04.2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того, відповідачу у справі було надано п'ятнадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву на позовну заяву.
Враховуючи те, що відповідачем у встановлений законом строк відзиву до суду не подано, суд вважає за можливе вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши докази по справі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Судом встановлено, що 08 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 полковник ОСОБА_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення №3/116 за частиною 3 статті 210-1 КпАП України (а.с.15).
Згідно вказаної постанови №3/116 по справі про адміністративне правопорушення від 08.04.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що він без поважних причин не прибув 08.12.2024 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. При цьому, повістка про явку ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_3 була направлена засобами поштового зв'язку відповідно до вимог постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року та повернулася в ТЦК та СП з відміткою про вручення відправлення, дата відмітки 12.12.2024 року. На визначену дату ОСОБА_1 не з'явився, будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (три дні від дати прибуття, визначеної у повістці), не надав, чим порушив правила військового обліку.
ОСОБА_1 заперечив обставини, що викладені в оспорюваній постанові, та ствердив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КпАП України, а вищевказана постанова винесена з порушенням його процесуальних прав.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року було запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов та, відповідно до вимог ст.80 КАС України, було зобов'язано відповідача надати докази (копії матеріалів) на підставі яких було винесено вищевказану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Дану ухвалу суду відповідачем було отримано 16.07.2025 року, про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.25). Станом на час вирішення спору відповідачем не було подано до суду відзиву на позов та не було виконано ухвалу суду щодо надання доказів (копій матеріалів) на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положеннями ч.1 ст.210-1 КпАП України визначено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст.210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили факт порушення позивачем вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом суду не надав.
В силу вимог ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
В силу вимог ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач не подав відзив на позов та не надав суду жодних доказів на спростування доводів позивача, незважаючи на обов'язок доведення правомірності оскаржуваної постанови, покладений на нього.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, приймаючи до уваги неподання відповідачем відзиву на позов та доказів, на підтвердження викладеного у постанові №3/116 від 08.04.2025 року, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову за №3/116 від 08.04.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, слід скасувати, а провадженні у справі закрити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 55, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 80, 90, 159, 242-246, 257, 262, 286, 293 КАС України, ч.ч.1, 3 ст.210-1, ст.ст.245, 247, 251, 268, 280 КпАП України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Радібова Інна Олексіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №3/116 від 08 квітня 2025 року задовольнити.
Скасувати постанову №3/116 по справі про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.
Повне рішення суду складено та підписано 08 вересня 2025 року.
СУДДЯ Ігор ГУДИМА