Справа № 489/5576/25
Номер провадження 2/489/2872/25
Іменем України
02 вересня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Кокорєв В. В., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 18110/25-Вх
за позовом про про визнання права власності,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
встановив
Позивачем подано до суду позовну заяву про про визнання права власності.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, в порядку, встановленому ЦПК України, в т. ч. шляхом пред'явлення позовної заяви, форма і зміст якої повинні відповідати вимогам ст. ст. 27, 175, 177 ЦПК України.
За загальними правилами підсудності, визначеними ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як слідує з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.07.2017 було укладено Договір позики, відповідно до якого сторони погодили, що усі спори стосовно цього договору вирішуються у суді за місцем перебування позивача (п. 12 Договору).
Тобто сторони обумовили в Договорі позики підсудність, яка підлягає застосуванню сторонами під час вирішення спорів у суді.
В свою чергу, чинний Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що у справах про розірвання шлюбу, за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них ( стаття 28). Інших випадків, в яких би сторони могли погодити між собою підсудність вирішення справ у суді законодавець не передбачає.
Підсудність справ встановлюється Законом та не може бути змінена сторонами за їх домовленістю. Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст.28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
В даному випадку, застосувати положення ч.8 ст.28 ЦПК України неможливо, оскільки в Договорі позики від 25.07.2017 не вказано місце виконання такого договору.
Оскільки предметом цього позову є визнання права власності на заставлене майно за Договором позики від 25.07.2017, в якому не зазначено місце повернення позики, то на цей позов поширюються загальні правила підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Як вбачається з відповіді №1596093 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач зареєстрованим в Інгульському районі м. Миколаєва не значиться. Відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте знятий з реєстрації 08.11.2023. Тобто вказана адреса є останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.
За таких обставин, відсутні правові підстави для розгляду справи в Інгульському районному суді м. Миколаєва.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене справу необхідно передати для розгляду до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суддя
ухвалив
Позовну заяву про про визнання права власності, позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , направити для розгляду до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. В. Кокорєв