Справа № 317/4500/25
Провадження № 2/317/1819/2025
10 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Мінгазов Р.В., при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
09.09.2025 до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що згідно до відповіді з ЄДДР №1756217 від 10.09.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак відповідно до інформації з про внутрішньо переміщену особі № 1756324 від 10.09.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, та як ВПО стала на облік за адресою: АДРЕСА_2 , тобто на території Хортицького району м. Запоріжжя.
Підсудність даного позову визначається за загальним правилом про територіальну підсудність, встановленим статтею 27 ЦПК України, згідно якої позов до фізичної особи пред'являється в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання або перебування відповідача станом на день відкриття провадження у справі.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів права.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до позовної заяви адресою відповідачки ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з про внутрішньо переміщену особі № 1756324 від 10.09.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , взята на облік як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 ,.
Відповідно до п. 2 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою КМУ від 22.09.2016 року №646, єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб це автоматизований банк відомостей, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які є внутрішньо переміщеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Крім того, у своєму роз'ясненні від 02.09.2022 Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Винятком є встановлення факту смерті.
Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації про те, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, є належним доказом того, що на момент звернення до суду з позовом відповідач, як переміщена особа, фактично проживає на території Хортицького району м. Запоріжжя.
Зі змісту ч. 9 ст. 187 ч. 9 ЦПК України, слідує, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин, судом встановлено, що відповідач не проживає на території, яка територіально належить до територіальної юрисдикції Запорізького районного суду Запорізької області, вказана цивільна справа не підсудна Запорізькому районному суду Запорізької області та відповідно до ч. 1 ст. 27, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України підлягає передачі на розгляд за підсудністю за фактичним та зареєстрованим місцем проживання відповідача, як внутрішньо переміщеної особи до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 259-260, 353, 354 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати для розгляду за підсудністю до Хортицького районного суду м. Запоріжжя, що розташований за адресою: 69000, Закарпатська область, м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, 33.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: Р.В. Мінгазов