05 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/9410/24 пров. № А/857/32852/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року (головуючий суддя: Димарчук Т.М., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» до Волинської митниці про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», 09.09.2024 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000080/1 від 30 квітня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митний орган не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами про наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Також рішення відповідача не містить докладної інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування. Позивач вважає, що надані ним документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів є безпідставною й митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року позов задоволено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вказав, що декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню. Проте, така позиція суду першої інстанції є хибною, оскільки під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено певні розбіжності, які спричинили сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, а саме:
вартість товару згідно інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 26 квітня 2024 року №MRN24PL341010E0104920;
продавець згідно контракту від 07 березня 2024 року №0703pl компанія SETTE GROUP Sp.z o.o. зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року № НОМЕР_1 видане в Німеччині та виписане на Karamolegkos Nektarios. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару;
в інвойсі міститься посилання на специфікацію №4 від 18 квітня 2024 року, тоді як до митної оформлення надано специфікацію №3 від 18 квітня 2024 року;
декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
Позивач, 28.01.2025 подав відзив на апеляційну скаргу, якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 березня 2024 року між ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» та SETTE Group. Sp. Z.o.o (Республіка Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №0703pl відповідно до якого SETTE Group Sp.z.o.o (надалі - продавець) зобов'язувалось поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Ціна контракту встановлюється в Євро. Валютою платежу за цим контрактом є Євро. Загальна сума контракту становить 500000 (п'ятсот тисяч) Євро. Вартість товару визначається згідно специфікацій та інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту.
Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації (а.с.17-21).
18 квітня 2024 року між ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) укладено специфікацію №3 до зовнішньоекономічного контракту №0703pl від 07 березня 2024 року. За умовами специфікації SETTE Group Sp.z.o.o зобов'язалось передати у власність “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» товар - автобус бувший у використанні VAN HOOL TDX21 ALTANO vin № НОМЕР_2 . Ціна транспортного засобу становить 70500,00 Євро, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цій специфікації. Форма оплати - післяплата відстрочка платежу до 18 липня 2024 року. Умови поставки FCA PL Кіеlсе, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (а.с. 22-23).
Відповідно до інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 SETTE Group Sp.z.o.o поставлено автобус VAN HOOL TDX21 ALTANO vin № НОМЕР_2 , згідно з яким ціна товару становить 70500,00 Євро (а.с.26-27).
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 30 квітня 2024 року декларантом ТОВ “777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ » в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205050017051U3 з описом товару "Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником - TDX21 ALTANO, - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_2 , - загальна к-сть місць, включаючи водія - 64, - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, - тип двигуна - дизель, - робочий об'єм циліндрів двигуна 12742 см.куб., - номер двигуна - невизначений, - потужність - 324kw, - колісна формула - 6x2, - календарний рік виготовлення - 2013, - Країна виробництва - (EU). Торгівельна марка "VAN HOOL", де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 70500,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, митну вартість визначено (з урахуванням витрат на транспортування 182,34,Євро) у розмірі 3003801,60 грн (еквівалентно 70682,34 Євро - графа 45 МД) (а.с.39-40).
До митної декларації додавалися такі документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №0703pl від 07 березня 2024 року; рахунок-фактура (інвойс) від 18 квітня 2024 року №3/04/2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AТ0065015 від 26 квітня 2024 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року № НОМЕР_1 ; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №826 від 29 квітня 2024 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 17 квітня 2024 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікацію №3 від 18 квітня 2024 року; договір про надання послуг митного брокера №04/09 від 04 вересня 2020 року; договір про надання послуг №18/04 від 18 квітня 2024 року; калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н; інші некласифіковані документи (фото); копію митної декларації країни відправлення від 26 квітня 2024 року №MRN24PL341010E0104920; сертифікат відповідності UA.014.29343-24 від 29 квітня 2024 року (а.с.17-38).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).
Декларант на вимогу митного органу у заяві від 30 квітня 2024 року б/н повідомив, що інші документи на підтвердження заявленої вартості надаватись не будуть.
30 квітня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000080/1, яким визначила митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 100000,00 Євро (а.с.43-44).
Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані до митного оформлення товару документи, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
вартість товару згідно інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 26 квітня 2024 року №MRN24PL341010E0104920;
продавець згідно контракту від 07 березня 2024 року №0703pl компанія SETTE GROUP Sp.z o.o. зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року № НОМЕР_1 видане в Німеччині, та виписане на Karamolegkos Nektarios. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару;
в інвойсі міститься посилання на специфікацію №4 від 18 квітня 2024 року, тоді як до митної оформлення надано специфікацію №3 від 18 квітня 2024 року;
декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 100000,00 Євро (МД від 22 листопада 2023 року №UA305160/2023/038757).
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000400 від 30 квітня 2024 року (а.с.45-46).
Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за ІМ40ДЕ №24UA205050017129U0 від 30 квітня 2024 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.41-42).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).
Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Волинська митниця, засобами електронного зв'язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
На вимогу митного органу декларантом надіслано повідомлення про відсутність додаткових документів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зовнішньоекономічний контракт - договір купівлі-продажу №0703pl від 07 березня 2024 року та специфікація №3 від 18 квітня 2024 року до зовнішньоекономічного контракту містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 визначає вартість товару 70500,00 Євро.
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Пунктом 5 контракту №0703pl від 07 березня 2024 року сторонами погоджено оплату товару безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації. Відповідно до специфікації №3 від 18 квітня 2024 року форма оплати - післяплата відстрочка платежу до 18 липня 2024 року (а.с.22-23). Відтак, на момент митного оформлення товару - автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574 за МД №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року у позивача був відсутній обов'язок щодо оплати товару, у зв'язку з незакінченням терміну для оплати, та як наслідок надання відповідних платіжних документів митному органу.
Натомість, надана до митного органу та до суду платіжна інструкція в іноземній валюті №14 від 21 червня 2024 року на суму 70500,00 Євро підтверджує оплату вищевказаного транспортного засобу, за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №0703pl від 07 березня 2024 року та транспортний засіб за vin №YS2K6X20001885574 щодо якого була проведена оплата (а.с.29).
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в митній декларації №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року ціна оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 та становить 70500,00 Євро.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 70500,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.
Згідно з пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про надання послуг №18/04 від 18 квітня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (замовник) щодо транспортування автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO vin № НОМЕР_2 на загальну суму 9315,00 грн; акт прийому-передачі №18/04 від 29 квітня 2024 року про надання послуг з транспортування автобуса; калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н, відповідно до яких витрати по доставці транспортного засобу - автобуса VAN HOOL TDX21 ALTANO vin №YS2K6X20001885574 власним ходом за маршрутом: Кіеlсе (Польща) - Ковель (Україна) становлять - 9315,00 грн, в тому числі: Кіеlсе (Польща) - Ягодин (Україна) - 7749,00 грн (вартість транспортування за межами митної території України), Ягодин (Україна) - Ковель (Україна) - 1566,00 грн (вартість транспортування митною територією України). При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 7749,00 грн, що в еквіваленті становить 182,34 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.76-78). Страхування товару за рахунок товариства не здійснювалось. Витрати на навантаження та розвантаження відсутні.
Вказане також спростовує твердження митного органу у спірному рішенні про те, що декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 29 квітня 2024 року б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Крім того, інформація про надані митному органу документи, які підтверджують суму фактично понесених витрат на транспортування міститься в МД 24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року та картці відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000400 від 30 квітня 2024 року.
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року митна вартість товару у розмірі 3003801,60 грн (еквівалентно 70682,34 Євро), включає вартість товару (70500,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України (182,34 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року.
Апеляційний суд вважає безпідставним посилання митного орагну в оскаржуваному рішенні, як на підставу для коригування митної вартості товару, на те, що вартість товару згідно інвойсу від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 не відповідає вартості товару згідно митної декларації країни відправлення від 26 квітня 2024 року №MRN24PL341010E0104920, оскільки в експортній декларації зазначена статистична вартість (митна) товару, яка становить 304956,00 польських злотих, а не ціна товару.
З листів-відповідей митного агента Республіки Польща вбачається, що статистична вартість товару в країні відправлення визначається відповідно до Інструкції щодо заповнення митних декларацій AIS/IMPORT, AES/ECS2, NCTS2 версія 2.5. від 03 березня 2023 року (Варшава, 2023 рік. Підготовлено Митним департаментом Міністерства фінансів). У відповідності до Інструкції щодо заповнення митних декларацій статистичне значення має бути виражене у національній валюті держави-члена, де подається митна декларація. Значення, подані в документах та виражені в іншій валюті (наприклад, у товарній валюті товару), має бути перетворена, Обмінний курс, який застосовується, - це ставка на день прийняття митної декларації відповідно до митних правил ЄС для конвертації валют для митної оцінки (cm. 146 UCC-IA). Відповідно до вищезазначеної Інструкції - статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у той час і в цьому місці де вони залишають територію держави- члена. Відповідно, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і транспортні та страхові витрати, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до місця призначення.
Для митних цілей в Республіці Польща використовується середній курс Євро, який затверджується Національним Банком Польщі на місяць і є відмінним від офіційного курсу Нацбанку Польщі. Курс Євро на момент оформлення товару становив 4,32420. Даний курс підтверджується Середніми ставками для визначення митної вартості (ст. 53 (1) (a) UСC), що застосовується з 01.04.2024 до 30.04.2024. Таблиця №057/A/NBP/2024 від 20.03.2024. Товар поставлявся на умовах FCA Кіеlсе Польща. В експортній декларації №MRN24PL341010E0104920 від 26 квітня 2024 року статистична вартість товару скоригована на умовну суму витрат на транспортування до кордону Європейського Союзу, а саме на суму 100 польських злотих (kod ISTW(+)) відповідно до Інструкції щодо заповнення митних декларацій AIS/IMPORT, AES/ECS2, NCTS2. Статистична вартість використовується лише в країні експорту і жодним чином не впливає на формування складових митної вартості в країні імпорту (а.с.59-60,65-68).
Стосовно посилання митним органом у спірному рішенні на те, що продавець згідно контракту від 07 березня 2024 року №0703рІ компанія SETTE Group. Sp. Z.o.o. зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року № НОМЕР_1 видане в Німеччині та виписане на Karamolegkos Nektarios, суд зазначає, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпоряджання транспортним засобом (Директива Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 “Про реєстраційні документи на транспортні засоби»). Окрім того, у графі С 4 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23 січня 2024 року №GU618104 зазначено, що наявність свідоцтва в особи не підтверджує його права власності на транспортний засіб (а.с.30-36).
Враховуючи вищезазначене, Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу. Окрім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, а тому не може розцінюватися як критерій ризиковості і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості товару.
Щодо посилання у спірному рішенні на те що, в інвойсі від 18 квітня 2024 року №3/04/2024 міститься посилання на специфікацію №4 від 18 квітня 2024 року, тоді як до митного оформлення надано специфікацію №3 від 18 квітня 2024 року, суд зазначає, що продавцем компанією SETTE Group. Sp. Z.o.o. надано лист вибачення у якому зазначено, що правильним номером специфікації є №3 від 18 квітня 2024 року яка і була надана позивачем до митного оформлення, та у якій вказано транспортний засіб автобус VAN HOOL TDX21 ALTANO vin № НОМЕР_2 , що підлягав митному оформленні за МД №24UA205050017051U3 від 30 квітня 2024 року (а.с.63-64).
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Так, зокрема, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТОВ “777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; транспортні документи, що стосуються перевезення товару та інші).
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16 та 13 червня 2019 року у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Отже, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши надані позивачем документи, дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем поданих документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки подані декларантом відповідачу документи надавали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тобто за основним методом, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів підлягає скасуванню.
Таким чином, апеляційна скарга Волинської митниці не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат на користь відповідача не має.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 140/9410/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді З. М. Матковська
В. В. Ніколін