Справа № 560/2989/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
09 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222650006205 від 04.12.2024, №222650006205 від 16.01.2025, зобов'язати зарахувати до стажу державної служби періоди роботи у податкових органах, призначити пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках №330/Л/22-01-10-02-06, №331/Л/22-01-10-02-06 від 26.11.2024, виданих уповноваженим органом.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222650006205 від 04.12.2024, №222650006205 від 16.01.2025, прийняті відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 03.11.1993 по 27.11.1996, з 28.11.1996 по 12.05.1997, з 01.11.2001 по 26.03.2012, з 27.03.2012 по 30.06.2013, з 01.01.2014 по 25.11.2024 до стажу роботи на посадах державної служби, призначити з 27.11.2024 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 №3723-XII, провести нарахування та виплату пенсії, виходячи з розміру заробітної плати, вказаної у довідках №330/Л/22-01-10-02-06, №331/Л/22-01-10-02-06 від 26.11.2024, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що позивачка отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-VІ. Водночас, у призначенні пенсії згідно з Законом України "Про державну службу" відмовлено, оскільки відсутній необхідний для цього страховий стаж.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вказує, що Постановою 823 визначені форми довідок про заробітну плату державних службовців, які видаються для призначення пенсій згідно із пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.10.2022.
27.11.2024 позивачка звернулась із заявою до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області про перерахунок її пенсії у зв'язку з переходом на пенсію за іншим Законом (пенсія за віком згідно з Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ), додавши до заяви довідки про складові заробітної плати №330/Л/22-01-10-02-06, №331/Л/22-01-10-02-06 від 26.11.2024, видані Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.12.2024№222650006205 позивачці відмовлено у такому перерахунку. З тексту рішення встановлено, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, у період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 працювала на посаді головного державного інспектора з питань матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Шепетівської об'єднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області. Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 з 30.11.1994 присвоєне спеціальне звання "Інспектор податкової служби другого рангу", з 13.05.1997 присвоєний 13 ранг державного службовця, з 01.11.2001 присвоєне спеціальне звання інспектора податкової служби першого рангу, з 01.07.2013 - одинадцятий ранг державного службовця, з 01.01.2014 - спеціальне звання "Радник податкової та митної справи третього рангу". Відтак, до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зараховані періоди з 02.01.1996 по 27.11.1996, з 13.05.1997 по 31.01.1999, з 01.08.2005 по 31.12.2005, з 01.12.2006 по 10.01.2010, з 27.03.2012 по 04.04.2016 (10 років 2 місяці 3 дні), що недостатньо для призначення пенсії відповідно до Закону №889. Оскільки у позивачки менше 20 років стажу на посадах державної служби, прийняте рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії.
На виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024, приведено у відповідність відомості про її спеціальний стаж та прийняте нове рішення про відмову в перерахунку №222650006205 від 16.01.2025.
Із тексту рішення встановлено, що оскільки ОСОБА_1 незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 має менше ніж 20 років стажу, прийняте рішення відмовити у проведенні перерахунку.
Зі змісту листа №2200-0306-8/7526 від 23.01.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вбачається, що періоди роботи в органах податкової служби з 03.11.1993 по 27.11.1996, з 28.11.1996 по 12.05.1997, з 01.11.2001 по 26.03.2012, з 27.03.2012 по 30.06.2013, 01.01.2014 по 01.05.2015 не підлягають зарахуванню до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців для визначення права на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки заявниці присвоювались спеціальні звання. За даними трудової книжки від 11.11.1981 НОМЕР_1 стаж на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, станом на 01.05.2016 становить 4 роки 11 місяців 19 днів (13.05.1997 - 31.10.2001, 01.07.2013 - 31.12.2013). Станом на 1 травня 2016 заявниця не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.11.1981 ОСОБА_1 :
- 03.11.1993 - була прийнята державним податковим інспектором у відділ оподаткування державних, спільних та кооперативних підприємств і організацій у порядку переведення з Шепетівського філіалу заводу "Радар";
- 01.01.1994 - переведена на посаду державного податкового інспектора по відділу аудиту юридичних осіб;
- 03.05.1994 - переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу аудиту юридичних осіб;
- 01.10.1994 переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу аудиту юридичних осіб;
- 30.11.1994 - присвоєне спеціальне звання "Інспектор податкової служби другого рангу";
- 12.01.1995 - прийнята присяга державного службовця;
- 12.01.1996 переведена на посаду заступника начальника відділу аудиту юридичних осіб;
- 27.11.1996 - звільнена з роботи;
- 28.11.1996 - прийнята на посаду головного державного податкового інспектора в Державну податкову адміністрацію;
- 13.05.1997 - переведена на посаду головного спеціаліста юридичного відділу, відділу кадрів та спеціальної роботи, присвоєний 13 ранг державного службовця;
- 01.12.1997 - призначена на посаду головного спеціаліста відділу кадрів та спецроботи;
- 01.04.1998 - призначена на посаду головного спеціаліста по роботі з кадрами;
- 01.02.1999 - призначена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу ресурсних та неподаткових платежів місцевих податків та зборів;
- 01.06.2000 - призначена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу правового забезпечення;
- 01.11.2001 - присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби першого рангу;
- 01.08.2003 призначена на посаду СДПІ;
- 01.09.2004 - призначена на посаду ГДПРІ сектору громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи;
- 01.08.2005 - призначена на посаду завідувача сектору зв'язків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи;
- 01.01.2006 - призначена на посаду ГДПІ;
- 01.12.2006 - призначена на посаду завідувача сектору масово - роз'яснювальної роботи та звернень громадян;
- 11.01.2010 - призначена на посаду головного державного податкового інспектора з питань масово - роз'яснювальної роботи та звернень громадян;
- 26.03.2013 - звільнена з посади;
- 27.03.2012 - призначена на посаду завідувача сектору взаємодій із засобами масової інформації;
- 01.07.2013 - присвоєни 11 ранг державного службовця;
- 01.01.2014 - присвоєне спеціальне звання;
- 05.04.2016 - переведена на посаду головного державного інспектора з питань державного забезпечення та розвитку інфраструктури;
- 14.07.2016 - звільнена з посади у порядку переведення;
-15.07.2016 призначена в порядку переведення на посаду головного державного інспектора сектору податків і зборів;
- 19.09.2017 - переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора;
- 09.10.2018 - звільнена з посади в порядку переведення;
- 10.10.2018 - призначена на посаду старшого державного інспектора організаційного забезпечення;
- 12.12.2019 - звільнена з посади;
- 13.12.2019 - призначена в порядку переведення на посаду завідувача сектору забезпечення роботи;
- 13.12.2019 - присвоєний 6 ранг державного службовця;
- 04.09.2020 - переведена на посаду завідувача Шепетівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління;
- 21.12.2020 - звільнена із займаної посади;
- 22.12.2020 - призначена в порядку переведення на посаду завідувача Шепетівського сектору організаційно-розпорядчого управління;
- 09.06.2022 - переведена на посаду завідувача Шепетівського сектору організацій роботи управління організаційної роботи;
- 13.12.2022 - присвоєний 5 ранг державного службовця;
- 08.03.2024 - присвоєний черговий 4 ранг;
- 25.11.2024 - припинено державну службу.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг відповідача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ з 01 травня 2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає такі умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.
Згідно із ч. 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 стажу державної служби, визначеного пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 №283, якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, передбачено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Положеннями пункту 1 Порядку №283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Згідно з п. 4 Порядку №283 передбачено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідно до ч. 17 статті 37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно з п. 342.4 ст.342 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Згідно з ст. 343 Податкового кодексу України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєні спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах повинен зараховуватись до стажу державної служби.
Зі змісту записів трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що вона працювала у податкових органах на різних посадах. У цей період позивачці присвоювались спеціальні звання. Відтак, вказані періоди роботи у органах державної податкової служби підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.01.2025 встановлено, що до стажу державної служби позивачки зараховані лише 4 роки 11 місяців 19 днів (періоди з 13.05.1997 по 31.10.2001, з 01.07.2013 по 31.12.2013). Водночас, як підтверджується письмовими доказами, з 03.11.1993 по 25.11.2024 вона продовжувала працювати на посадах у податкових органах, відтак цей період також повинен бути зарахований до її стажу державної служби.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спірні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є необґрунтованими.
Так, судом встановлено, що стаж державної служби Ляшук Наталії Дмитрівни відповідно до відомостей трудової книжки (в сукупності з тим, що зараховується за цим рішенням) становить понад 10 років станом на 01.05.2016, та понад 20 років незалежно від місця роботи на час досягнення необхідного віку.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачці періоди її роботи в органах податкової служби з 03.11.1993 по 27.11.1996, з 28.11.1996 по 12.05.1997, з 01.11.2001 по 26.03.2012, з 27.03.2012 по 30.06.2013, з 01.01.2014 по 25.11.2024 до стажу роботи на посадах державної служби, призначити пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 №3723-XII, провести нарахування та виплату пенсії з дати звернення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.