Справа № 752/2423/25
Провадження № 2/752/3921/25
05 вересня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Плахотнюк К.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку письмового провадження, без виклику сторін, заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Плахотнюк К.Г. заявлений у справі №752/2423/25 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідльністю " Правова позиція у м .Києві" про захист прав споживача, -
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа №752/2423/25 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідльністю " Правова позиція у м.Києві" про захист прав споживача.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін на підставі ухвали суду від 18.06.2025 року і відповідно ухвалення кінцевого рішення суду згідно вимог ст. 275 ЦПК України має відбутись в межах шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
25.08.2025 року через підсистему «Електронний суд» від позивачки надійшла заява про відвід головуючої судді у справі № 752/2423/25.
01.09.2025 року суддею Плахотнюк К.Г. отримано зазначену вище заяву про відвід, для її вирішення.
В обгрнтування заяви про відвід судді Плахотнюк К.Г. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ " Правова позиція у м .Києві" позивачка посилалася на те, що справу було подано 16.01.2025. Ухвалою від 03.02.2025 суддя залишила позов без руху, всупереч вимогам п. 7 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, оскільки відповідач є юридичною особою, зобов'язаною мати електронний кабінет у системі «Електронний суд», а отже - я, як позивач, була звільнена від обов'язку надсилати матеріали на адресу відповідача поза системою. Стверджувала про затягування процесу та бездіяльність судді протягом п'яти місяців. Крім того, звертала увагу на те, що незважаючи на її неодноразові звернення, жодних дій суддею з лютого по червень не було вчинено. Лише після подання заяви про відвід (15.06.2025), 18.06.2025 суддя відкрила провадження у справі. Крім того, Севене Н.А. зазначила, що нею подана скарга щодо дій судді Плахотнюк К.Г. до Вищої ради Правосуддя, що на думку заявниці свідчить про наявність в останньої конфлікту інтересів, який також ставить під сумнів неупередженість судді під час розгляду її справи, оскільки подальші дії судді можуть бути вмотивовані самозахистом, а не об'єктивністю.
Вирішуючи заяву про відвід суд виходить з такого.
Згідно положень ст. 36 ЦПК України:
1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
При цьому, згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
За умовами частин третьої, четвертої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) зазначено: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі №800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року по справі №9901/673/18.
Окрім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
На думку суду, відвід є необґрунтованим, оскільки наведені позивачкою обставини не свідчать про необ'єктивність чи упередженість судді, а незгода відповідача з процесуальними рішеннями судді, у відповідності до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу судді. Крім того, відсутність будь-яких процесуальних рішень, за результатами поданих ОСОБА_1 заяв про усунення недоліків та поновлення розгляду справи, було зумовлено фактичною відсутністю у розпорядженні головуючого судді зазначених вище заяв.
Щодо заявлених заявницею підстав для відводу головуючого судді Плахотнюк К.Г., а саме наявність конфлікту інтересів, у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 до Вищої ради Правосуддя зі скаргою на дії судді слід зауважити наступне.
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа (стаття 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП із скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в тому числі й обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.
У зв'язку із цим, саме лише подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП не перешкоджає судді продовжувати судовий розгляд та виконувати обов'язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та не спричиняє конфлікту інтересів.
Згідно з нормами ЗУ «Про запобігання корупції» для правильного застосування суддею заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у конкретному випадку необхідно встановлювати дві обов'язкові ознаки, які визначають поняття конфлікту інтересів у їх взаємозвязку: наявність приватного інтересу судді; посадові повноваження судді.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
З огляду на викладене, факт звернення ОСОБА_1 до ВРП не створює конфлікт інтересів, який унеможливлює розгляд справи суддею Плахотнюк К.Г., оскільки не підпадає під поняття конфлікту інтересів, визначеного законом.
При цьому, що право подавати скарги на дії судді до ВРП можна віднести до одного із засобів контролю за діяльністю судді під час здійснення ним правосуддя, і в жодному разі можливість скористатися таким правом не є способом усунення певного судді від здійснення посадових обов'язків у конкретній справі за бажанням конкретних осіб.
За таких обставин, сама по собі скарга до ВРП на дії судді не створює конфлікту інтересів у розумінні чинного законодавства та не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Належних та достовірних доказів на підтвердження особистої упередженості або заінтересованості судді Плахотнюк К.Г. у вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідльністю " Правова позиція у м.Києві" про захист прав споживача суду не надано і таких доказів з матеріалів справи не вбачається.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого скаржником відводу судді Плахотнюк К.Г. від розгляду справи №752/2423/25.
Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Заяву про відвід судді передано судді, який здійснює розгляд справи, відповідно заяву про відвід розглянуто складом суду, який розглядає цивільну справу. Оскільки заяву про відвід визнано необґрунтованою, а до закінчення строку визначеного ст. 275 ЦПК України більше ніж три дні, вирішення питання про відвід судді підлягає переданню судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу та який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 40, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Плахотнюк Катерини Григорівни заявлений у справі №752/2423/25 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідльністю " Правова позиція у м .Києві" про захист прав споживача- визнати необґрунтованою.
Передати заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Плахотнюк Катерини Григорівни заявлений у справі №752/2423/25, для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.Г. Плахотнюк