Справа № 752/7904/25
Провадження № 2/752/5423/25
Іменем України
09 вересня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Слободянюк А.В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває вище вказана цивільна справа, провадження у якій було відкрито за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшли пояснення, в якому останній просить суд здійснювати розгляд справи з повідомленням учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, доходить наступного.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно із ч.ч. 5, 7 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач КП «Київтеплоенерго» просить суд стягнути з відповідачів заборгованість на загальну суму - 96 421, 39 грн.
З огляду на норми закону, з урахуванням характеру правовідносин щодо заявлених позовних вимог, в даному випадку відсутні підстави для розгляду даної категорії справи у спрощеному позовному провадженні з викликом.
В той же час, дана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки відповідачкою не заявлено клопотань, вирішення яких потребує проведення судового засідання за участю сторін.
Також слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у справі докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, безперешкодно могли бути надані учасниками справи до суду в межах розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, суд зазначає, що у відповідності до вимог цивільно-процесуального закону, сторони не були позбавлені можливості самостійно долучати до матеріалів справи висновки експертів або будь-які інші докази, які на їх думку, можуть вплинути на розгляд даної справи по суті, у строки визначені судом або ЦПК України.
Отже, з огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 19, 90, 91, 174, 260, 274, 279, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - Білонога Олександра Олеговича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В Слободянюк