Справа № 709/1201/25
2/709/614/25
(заочне)
09 вересня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Шарої Л.О.,
за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
ТОВ «Споживчий центр» (надалі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 04.10.2024-100001975 від 04.10.2024 у сумі 14849,24 грн, судовий збір у розмірі 2422,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 04.10.2024 між ним та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 04.10.2024-100001975. Відповідно до умов договору відповідачу як позичальнику надано кредит в розмірі 12000,00 грн, строком на 140 днів. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,0 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту 15 % від суми кредиту та дорівнює 1800,00 грн. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідач не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 14849,24 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6431,30 грн, по процентам в розмірі 3977,94 грн, неустойці в розмірі 4400,00 грн. Тому позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості та судовий збір.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
10.07.2025 представник позивача Рассказов Д.І., в інтересах ТОВ «Споживчий Центр» через систему «Електронний Суд» скерував до Чорнобаївського районного суду Черкаської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. 36, 37 ЦПК України, того ж дня було визначено головуючу суддю Шарую Л.О. та передано їй дану справу.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду, відзиву на позовну заяву не подав, жодних заяв чи клопотань до суду не направив, причини неявки суду не відомі.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки судом вживалися вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив протокольну ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Мотивувальна частина рішення
Застосовані норми права.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, вказаний закон не містить заборони щодо встановлення комісії кредитодавця/, котра включається до загальних витрат за споживчим кредитом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Оцінка судом аргументів сторін.
Судом встановлено, що 04.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 04.10.2024-100001975 від 04.10.2024 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та заявки, що є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 9-15).
Відповідно до п. 1.1, 1.15., 2.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
За змістом Заявки відповідач підтвердив, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1, 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/rozkritta-informacii), примірник цього договору, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Підписання вказаних документів здійснено відповідачем одноразовим ідентифікатором Е887, який було відправлено останньому на його фінансовий номер 0638780172.
Відповідно до умов договору відповідачу як позичальнику надано кредит в розмірі 12000,00 грн., строком на 140 днів, дата повернення кредиту 20.02.2025, процентна ставка 1,0 % за 1 день. Також між сторонами узгоджено, що комісія, пов'язана з наданням кредиту становить 15 % від суми кредиту та дорівнює 1800,00 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Ураховуючи положення статей 204, 207, 624, 628, 634, 368, 640 ЦК України, а також правову позицію ВП ВС, висловлену у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, суд дійшов висновку про укладення між позивачем та відповідачем 04.10.2024 кредитного договору № 04.10.2024-100001975.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу 04.10.2024 кредитні кошти в розмірі
12000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 03.07.2025 № 84-0307 (а.с. 20).
Суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази укладення із відповідачем Кредитного договору № 04.10.2024-100001975, виконання позикодавцем умов договору, отримання відповідачем кредитних коштів.
Докази про належне виконання відповідачем взятих на себе згідно з умовами кредитного договору обов'язків матеріали справи не містять.
Щодо строку та підстав нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами, то суд зазначає таке.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Як встановлено судом, сторони у договорі № 30.05.2024-100002386 від 30.05.2024 узгодили строк кредитування 140 днів, отже, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачем протягом 140 днів.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач не перевищував встановлені кредитним договором ставки по відсоткам за наданим кредитом та строк їх нарахування.
Вирішуючи спір щодо підстав та розміру нарахування позивачем комісії, то суд керувався таким.
Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов'язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.
Отже, вказаний закон не містить заборони щодо встановлення комісії кредитодавця/, котра включається до загальних витрат за споживчим кредитом. Але, слід звернути увагу на те, що у кредитному договорі має бути визначено перелік послуг та дій, за які встановлено нарахування комісії
У пропозиції про укладення кредитного договору. заявці кредитного договору та відповіді позичальника про прийнятті пропозиції, які є невід'ємною частиною кредитного договору № 04.10.2024-100001975, сторони узгодили встановлення комісії за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 1800,00 грн.
Суд урахував, що Кредитний договір укладений в електронній формі, тобто про його умови відповідач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов'язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та сплати комісії за надання кредиту. При цьому, відповідач ознайомившись із умовами договору, мав реальну можливість відмовитися від його укладення та на момент підписання не звертався до кредитодавця - ТОВ «Споживчий центр» із заявами про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма його умовами.
Виходячи з оплатного характеру кредитних договорів, суд дійшов висновку, що умови кредитного договору № 04.10.2024-100001975 про сплату відсотків за користування кредитом та сплату комісії за надання кредиту є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов'язків сторін договору, оскільки пункти договорів про розміри відсоткової ставки та комісії погоджено за домовленістю сторін.
Доказів про належне виконання відповідачем взятих на себе згідно з умовами кредитного договору № 04.10.2024-100001975 зобов'язань, повернення суми кредиту, матеріали справи не містять.
Досліджений у судовому засіданні розрахунок заборгованості за кредитним договором № 04.10.2024-100001975 суд вважає вірним (а.с. 21).
Так, у відповідача утворилася заборгованість по кредитному договору № 04.10.2024-100001975, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6431,30 грн, по процентам в розмірі 3977,94 грн, неустойці в розмірі 4400,00 грн
Отже, обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку нарахованій позивачем неустойки за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № 04.10.2024-100001975 від 04.10.2024, суд урахував положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, за змістом якого у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
За цих обставин у стягненні з відповідача нарахованої неустойки в сумі 4400,00 грн слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № СЦ00026153 від 09.07.2025 позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, у розмірі 10409,24 грн (70 %), суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 1695,68 грн.
Покликаючись на положення статей 259,263-265 ЦПК України, суд,
Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського,
133-А, м. Київ, 01032) заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 04.10.2024-100001975 від 04.10.2024 у сумі 10409,24 (десять тисяч чотириста дев'ять гривень
24 копійки) грн, із яких: 6431,30 грн - тіло кредиту, 3977,94 грн - проценти за користування кредитом.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у стягненні із ОСОБА_1 неустойки по Кредитному договору (оферти) № 04.10.2024-100001975 від 04.10.2024 в сумі 4400,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського,
133-А, м. Київ, 01032) понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1695 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять) гривень 68 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Учасники справи:
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.О. Шарая