Справа № 541/2915/25
Номер провадження 2/541/1445/2025
іменем України
08 вересня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Шатілової Л.Г.,
за участі секретаря судового засідання Гуриної В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миргороді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Форвард", уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "Банк Форвард" Караченцев А.Ю. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяна Леонідівна,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жигилій І.Ф. звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 373, вчинений 29.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в загальному розмірі 56992,39 грн. таким , що не підлягає виконанню.
В позові посилається на те, що 15.02.2021 стягувач АТ «Банк Форвард» в особі представника за довіреністю Шилко Р.В. звернувся із заявою про примусове виконання виконавчого напису №373 від 29.01.2021 до приватного виконавця Павелків Т.Л. за результатами розгляду відкрито виконавче провадження від 19.02.2021 за №64592358 про стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису заборгованості за кредитним договором.
Крім того, постановою приватного виконавця від 18.03.2021 року у даному виконавчому провадженні звернено стягнення на пенсію та інші доходи боржника ОСОБА_1 з відрахуванням коштів на погашення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса.
Вважає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням закону, а саме: на підтвердження укладення між позивачем та ПАТ «Банк Форвард» кредитного договору від 15.05.2017 року № 200014900 вбачається, що укладено договір про надання та використання платіжної картки (договір про Картку), в розділі кредитний договір сума кредиту зазначена - 3496,80 грн., строк кредиту - 731 днів, з 15.05.2017 року по 15.05.2019 року, також наявна довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, графік платежів та графік платежів по картці (додаток до договору № 200014900 від 15.05.2017 року), натомість жодного документа, який би підтверджував про перерахування коштів відповідачем, зокрема платіжного доручення (ордеру) про перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 , а також інформації по особовому рахунку боржника в матеріалах виконавчого провадження відсутні, крім того приватному нотаріусу не надано кредитного договору, який відповідно до вимог чинного законодавства повинен бути посвідчений нотаріально, що є грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами і ,як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.
Також, матеріали виконавчого провадження не містять розрахунок заборгованості з істотними умовами по кредиту, в самому виконавчому написі не вказано на підставі чого ПАТ «Банк Форвард» набув право вимоги за даним кредитним договором, оскільки строк, який зазначений у виконавчому написі нотаріуса з якого проводиться стягнення, зазначено період з 05.05.2020 року по 04.06.2020 року нічим не обґрунтовано, оскільки строк кредиту в договорі встановлений з 15.05.2017 року по 15.05.2019 року, а також подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості враховуючи те, що заборгованість за сумою кредиту становить 44986, 43 грн., заборгованість за процентами становить 10905,96 грн., яка не підтверджена належними, допустимими та достатніми доказами та в цілому є безпідставною.
Відповідачем, всупереч вимог закону не було надано документів, які б підтверджували право вимоги до позивача за кредитним договором, нотаріус всупереч вимог закону не перевірив зміст договорів на які відповідач посилався як на підставу виникнення у нього права вимоги до позивача за кредитним договором, та стягнув спірну заборгованість на користь юридичної особи, яка не підтвердила свої повноваження належними та достатніми доказами.
У зв'язку з цим, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зазначив, що виконавчий напис нотаріусом вчинено без законних на те підстав та має для позивача ОСОБА_1 серйозні негативні наслідки, які порушують майнові права, зокрема відкриття виконавчого провадження, арешт рахунків та стягнення заборгованості з основного доходу, а саме пенсійних виплат, які є єдиним джерелом доходу для позивача, тому ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з метою захисту своїх цивільних прав та інтересів.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
05.08.2025 рок від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволені позовних вимог з підстав вказаних у ньому (а.с. 44-48).
Треті особи будь-яких заяв по суті справи до суду не подали.
Позивач в судове засідання не з'явилася, її представник адвокат Жигилій І.Ф. надала клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача (а.с.58-59).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань до суду не надходило (а.с.61).
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог законодавства (а.с.56).
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павелків Т.Л. в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог законодавства (а.с.57).
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Судом встановлено, що 29 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» вчинено виконавчий напис №373 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №200014900 від 15.05.2017 року, укладеного між ПАТ «БАНК ФОРВАРД» , правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД», за період з 05.05.2020 року по 04.06.2020 року, заборгованість в розмірі 55892,39 грн (а.с.21). 19.02.2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною відкрито виконавче провадження ВП №6459235 по виконанню вказаного виконавчого напису №373 від 29.01.2021 (а.с.23-24). У межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. 18.03.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.25-26).
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права, тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості у позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст. ст.50,87,88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного, тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Згідно правової позиції, висловленої у постанові КЦС ВС від 23 січня 2018 року у справі №310/9293/15-ц, правового висновку в постанові ВСУ від 05.07.2017 р. №6-887/цс 17 у разі встановлення судом фактичних обставин, що спростовують безспірність заборгованості, порушення вимог закону про порядок видачі виконавчого напису, підлягає захисту право боржника, що дає підстави задовольнити вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Разом з тим, відповідачем на заперечення доводів позивача не надано, та з матеріалів справи не вбачається, що при зверненні із заявою про вчинення виконавчого напису приватному нотаріусу ним було надано виписку з рахунка боржника, з якої можливо було б встановити та перевірити факт перерахування кредитних коштів на відповідний рахунок, рух коштів по рахунку та користування ними, нарахування заборгованості, здійснення позичальником платежів на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії та відповідний залишок заборгованості за кредитом, що є обов'язковою умовою для одержання виконавчого напису за кредитним договором, саме після обов'язкової перевірки яких нотаріус міг зробити висновок про безспірність боргу у боржника.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що нотаріус при вчиненні спірного напису, переконався належним чином у наявності підстав для звернення до нього відповідачем та безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що вимоги не є безспірними, а тому суд дійшов висновку про те, що у приватного нотаріуса не було правових підстав для вчинення оскаржуваного позивачем виконавчого напису.
Також, відповідно до п. п. 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 622, якою Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» та включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Водночас, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Із наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Крім того, судом не встановлено факт надіслання стягувачем повідомлення - вимоги боржнику про наявність такої заборгованості, яка була подана нотаріусу для вчинення нотаріального напису та отримання її позивачем.
Відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Як передбачено ст. ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що нотаріусом порушено процедуру вчинення виконавчого напису. Оспорюваний виконавчий напис вчинено за договором, за яким стягнення заборгованості не може провадитись у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса за вимогами, що не є безспірними, а відтак вимоги позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та доведеними.
Згідно з ч.1,п.1ч.3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.07.2025 року задоволено клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору у цій справі.
Оскільки судом позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1211,20грн.-за подання до суду позовної заяви, який підлягає стягненню на користь держави.
Керуючись ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат», ст.ст. 4, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 373, вчинений 29.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в загальному розмірі 56992,39 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Жигилій Інна Федорівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.01.2024, адреса Полтавська область, сел.Машівка, вул. Незалежності, 111 каб. 24.
Відповідач: Акціонерне товариство «Банк Форвард» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105, ЄДРПОУ 34186061).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Т.Шевченка, буд. 38, прим. 147, кім. 5, 7).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, (місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 55, оф. 61, 62).
Суддя: Л. Г. Шатілова