09 вересня 2025 р.Справа № 592/8555/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Катрич О.М., вул. Першотравнева, 12, м. Суми, Сумська, 40009, повний текст складено 14.07.25 року по справі № 592/8555/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:
- скасувати постанову інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, лейтенанта поліції Москаленка Володимира Сергійовича серії ЕНА №4701399 від 11.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 КУпАП.
- стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності в вигляді штрафу в розмірі 340 грн. є незаконною. Так, ч.1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення швидкісного режиму, якщо воно було зафіксовано в автоматичному режимі. Інспектор під час розгляду адміністративної справи, визнав, що порушення швидкісного режиму зафіксоване в ручному режимі. Заступник начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, Масючок Т. також визнала, що адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі. А якщо порушення зафіксовано не в автоматичному режимі, то має бути інше покарання, але не штраф. Таке покарання за порушення швидкісного режиму зафіксоване не в автоматичному режимі, не відповідає положенню тієї ж ст.122 КУпАП в частині «Примітка. Суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху…, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі,…" Просить суд скасувати постанову інспектора УПП в Сумській області Москаленко В.С. серії ЕНА №470399 від 11.05.2025, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано постанову інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, лейтенанта поліції Москаленка Володимира Сергійовича серії ЕНА №4701399 від 11.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 КУпАП.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням Позивача було здійснено поліцейськими за допомогою приладу LTI 20/20 ТruCam II (серійний номер ТС008384) відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, при здійсненні працівниками УПП в Сумській області ДПП контролю режиму швидкості руху за допомогою лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів ТruСАМ LTI 20/20 експлуатаційні характеристики якого дозволяють проводити вимірювання шляхом утримування пристрою в руках, що не суперечить вимогам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Представник відповідача вважає, що наведені ним обставини спростовують доводи позивача про наявність у нього сумнівів щодо законності використання засобу вимірювання швидкості «TruCam II ІТІ 20/20 ТС008384» в ручному режимі, який до того ж відповідно до Висновку експерта від 15.12.2023 року та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинне до 12.11.2025 року.
На переконання представника відповідача, використання поліцейськими УПП в Сумській області ДПП приладу TruCam II ITI 20/20 ТС008384 з метою фіксації порушень швидкісного режиму в ручному режимі, не є порушенням вимог чинного законодавства.
Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою по справі про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Сумській області, лейтенантом поліції Москаленко В.С. на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме що 03.05.2025 о 10 год. 18 хв. м. Суми, вул. Харківська, 122, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту» рухався зі швидкістю 74 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 24 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР (а.с. 7).
19.05.2025 заступником начальника управління - начальником відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Сумській області, майором поліції Масючок Т.П. було винесено рішення про залишення постанови ЕНА №4701399 від 11.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.8).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. по справі про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Пункт 12.1 ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Визначення терміну «безпечна швидкість» наведене у п. 1.10 ПДР.
Так, безпечна швидкість - це швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Визначення терміну «дорожня обстановка» наведене у п. 1.10 ПДР.
Так, дорожня обстановка - це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Визначення терміну «населений пункт» наведене у п. 1.10 ПДР.
Населений пункт - це забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49 «Початок населеного пункту», 5.50 «Кінець населеного пункту», 5.51 «Початок населеного пункту», 5.52 «Кінець населеного пункту».
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Факт порушення Позивачем встановленого обмеження руху в населеному пункті зафіксовано приладом ІП 20/20 TruCam II (серійний номер ТС 008384) (відеозапис 1746267508_03200_0503_101828.avi).
Відповідно до Розділу 33 ПДР України дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту» застосовується для позначення місця найменування і початку забудови населеного пункту, в якому діють вимоги ПДР України, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Стосовно доводів Позивача, що фіксація швидкості руху транспортного засобу під керуванням Позивача проводилась поліцейськими УПП в Сумській області ДПП в зоні дії дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», пояснюємо наступне.
Відповідно до Розділу 33 ПДР України дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) електронних засобів.
Відповідно до частин 2 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.
Між тим, прилад TruCam LTI 20/20 не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» ПДР України інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів фіксації саме щодо змонтованої техніки автоматичному режимі.
Варто також зазначити, положеннями Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах будь-яких дорожніх знаків. У той же час Закон не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото-відеофіксації порушень дорожнього руху.
Обставини наявності чи відсутності дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» не дають права водію порушувати швидкісний режим руху.
Отже, наявність дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» не впливає на суть вчиненого Позивачем адміністративного правопорушення.
З відеозапису 1746267508_03200_0503_101828.avi та фотознімку 1746267508_03200_0503_101828_F0025.jpg зафіксованих за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCAM II (серійний номер ТС 008384) зафіксовано, що 03.05.2025 року 10:18:28, Харківська, дистанція 237,4 м, Позивач керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», рухався зі швидкістю 74 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 24 км/год, що зафіксовано на прилад вимірювання швидкості TruCAM ІІ LTI 20/20 ТС 008384.
Під час фіксування перевищення швидкості транспортним засобом Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 лазерний вимірювач TruCAM ІІ LTI 20/20 ТС 008384 було сфокусовано та зафіксовано саме на вказаному транспортному засобі (наведено червоний «+»), інші схожі транспортні засоби відсутні, отже можна зробити висновок, що зафіксована швидкість саме транспортного засобу під керуванням Позивача.
На відеозаписі 1746267508_03200_0503_101828.avi та фотознімку 1746267508_03200_0503_101828_F0025.jpg, зафіксовано, що саме транспортний засіб під керуванням позивача їхав із зазначеною в оскаржуваній постанові швидкістю, а саме 74 км/год, інші схожі транспортні засоби у межах дії радару поруч із транспортним засобом Позивача не рухались. Завдяки відеозапису здійсненого лазерним вимірювачем швидкості LTI 20/20 TruCAM II (серійний номер ТС 008384) можна ідентифікувати, марку та номерний знак транспортного засобу, який рухався в межах населеного пункту м. Суми по вул. Харківська.
Після зупинки старшим лейтенантом поліції Москаленком В.С. було ідентифіковано транспортний засіб та водія, що зафіксовано у винесеній постанові.
На підтвердження того, що 03.05.2025 року позивач рухався в межах населеного пункту м. Суми відповідачем надано копію припису від 05.02.2024 року № 10, відповідно до якого, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху негайно встановити дорожні знаки 5.49 «Початок населеного пункту», 5.50 «Кінець населеного пункту» по вул. Харківська на в'їзд в місто Суми та копію листа Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради від 09.02.2024 року № 336/05.01-18.
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до долученого текстового файлу 1746267508_03200_0503_101828.txt лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCAM II (серійний номер ТС 008384) зазначеного наступне: Serial Number: TC008384; Firmware: 4.7.32 100.200; Date: 03/05/2025; Time: 10:18:28; Operator ID: 0170853; Operator Name: МОСКАЛЕНКО; Street Name: ХАРКІВСЬКА; Street Code: 122; Last Aligned: 11/11/2024 12:08:11 Type: Speed; Measured Speed: 74 км/ч Measured Distance: 237.4 м Speed Limit: 50 км/ч.
Дійсно, позивачем до позовної заяви не надано доказів, які б спростовували вчинене ним адміністративне правопорушення, що зафіксоване на відеозаписі 1746267508_03200_0503_101828.avi та фотознімку 1746267508_03200_0503_101828_F0025.jpg за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam II (серійний номер ТС 008384) та відповідно відображене в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4701399 від 11.05.2025 року.
Позивач не наводить обґрунтованих підстав, за яких вказана постанова в справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.
Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Лазерний вимірювач швидкості ЦТІ 20/20 ТшСАМ II (серійний номер ТС 008384) призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних або ручних (залежно від ступеню участі оператора в процесі роботи вимірювача) дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху. Принцип дії вимірювача засновано на реалізації опосередкованого метода вимірювання швидкості транспортних засобів шляхом вимірювання відстані до транспортного засобу, який рухається, за рівні проміжки часу. Відстань до транспортного засобу пропорційна проміжку часу між випромінюванням вимірювачем лазерного імпульсу та прийом імпульсу, що відбився від транспортного засобу.
У ручному режимі оператор сам обирає транспортний засіб, швидкість руху якого буде виміряна. При цьому можливий режим відеофіксації. У автоматичному режимі за перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів проводиться вимірювання швидкості та фотофіксація. Конструкція вимірювача дозволяє визначити місце його встановлення.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15,5 м до 1200 м.
З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред'явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Слід зазначити, що можливість використання виробу «LTI 20/20 TruCAM II», виробництва Laser Technology Inc., підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 15.12.2023 за № 04/05/02-1179/ВС1. Експертний висновок лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II від 15.12.2023 за № 04/05/02- 1179/ВС1 зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних, копія висновку додається.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32380 від 12.11.2024 року лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II № ТС008384 чинне до 12.11.2025 року відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, копія свідоцтва додається.
Щодо законності застосування приладу ЕТІ 20/20 TruCam II для фіксації правопорушень у ручному режимі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціальне програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як доказ у справі.
Таким чином, доводи апелянта про те, що вимірювання швидкості руху було здійснено приладом TruCam, який знаходився в руках працівника поліції і переміщався у просторі, а не був встановлений стаціонарно, колегією суддів не приймаються, оскільки, як зазначалось в наведених вище нормах, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, а крім основного, ручного режиму, вимірювач TruCam LTI 20/20 також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не обґрунтовано, що тримання відповідачем в руках лазерного TruCam вимірювача LTI 20/20 призвело до неправильного встановлення швидкості руху транспортного засобу позивача.
Отже, відеозапис та фотокартка, зроблені за допомогою приладу ЕТІ 20/20 ТruCam II (серійний номер ТС008384) є належними та допустимими доказами вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Дійсно, відповідно до копії листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року № 22-38/49 та копії листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025 року № 22-38/30 «Вимірювач швидкості автотранспортних засобі лазерний ЕТІ 20/20 ТгиСат» конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення - це експлуатації в ручному режимі за утримання в руках за безпосередньої участі оператора. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТгиСат також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.
Алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху транспортних засобів у межах максимально допустимої похибки, як в ручному, так і в автоматичному режимі + - 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 ком/год, + - 1% в діапазоні від 201 до 320 км/год.
Нахил приладу - не викликає більшу похибку, що передбачено свідоцтвом про повірку та технічною характеристикою приладу. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15,5 м до 1200 м.
Отже, слід вказати, що при здійсненні працівниками поліції контролю режиму швидкості руху за допомогою вимірювача LTI 20/20 ТruCam II (серійний номер ТС008384) експлуатаційні характеристики дозволяють проводити вимірювання шляхом утримування пристрою в руках.
При цьому, максимальна похибка, у тому числі і при такому способі тримання пристрою, становитиме максимум + - 2 км/год.
Отже, зафіксоване перевищення дозволеної швидкості руху Позивачем становить 24 км/год., що перевищує визначений рівень похибки та не обумовлене нею, відповідно колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на некоректне вимірювання працівниками поліції швидкості руху транспортного засобу, що здійснене із застосуванням пристрою, що не був закріплений стаціонарно.
Водночас, в розглядуваному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.
При цьому, приписи ч.2 ст.40 вказаного Закону щодо розміщення інформації на видному місці стосується лише розміщеної автоматичної фототехніки і відеотехніки.
Водночас, будь-яких порушень при використанні приладу TruCam інспектором патрульної поліції, на які посилається позивач, допущено не було.
Колегія суддів також зазначає, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи.
Отже, скаржником доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2025 року по справі № 592/8555/25, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2025 по справі № 592/8555/25 скасувати.
Ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 09.09.2025 року