Апеляційне провадження Справа № 754/8001/25
№ 33/824/4153/2025
08 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Алієвої Д.У.
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Томчука Миколи Володимировича на постану судді Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 310078 від 23 квітня 2025 року, ОСОБА_1 23.04.2025 о 22 годині 37 хвилин в м. Києві по вул. Братиславській 26, повторно протягом року, керував автомобілем Opel Vectra державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи на це відповідного права. Постановою від 21.04.2025 серії ЕНА № 4550841 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з такою постановою судді, захисник ОСОБА_1 адвокат Томчук М.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова винесена внаслідок неповного дослідження матеріалів справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Зазначає, що посилання суду на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена належними доказами не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції про те, що у нього немає з собою посвідчення водія.
Відтак, вважає, що матеріали справи не містять належних доказіва вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а відтак провадження підлягає закриттю у відповідності до ст. 247 КУпАП, за відсутності події адміністративного правопорушення.
В судове засіданні ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно; про причини неявки суду не повідомили. З огляду на наведене, апеляційний суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон направо керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Постановою КМУ від 08.05.1993 №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» в пункті 2 встановлено, що посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС.
Приписами статті 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).
Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до п. 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Таким чином, частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4550841 від 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.
Відеозаписом з бодікамери підтверджуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 310078 від 23 квітня 2025 року.
Таким чином, висновок викладений у постанові судді Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції про те, що у нього немає з собою посвідчення водія, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються переглянутим відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівників поліції щодо відсутності у нього водійського посвідчення.
Інших доводів на спростування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП прямо передбачає наступний склад адміністративного правопорушення: «керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом». За таких умов суб'єктом такого правопорушення є особа, яка на час здійснення керування транспортним засобом вже не має або ніколи не мала права на таке керування.
Чинне адміністративне законодавство розрізняє таких суб'єктів, як осіб, які здійснюють керування транспортним засобом та водія транспортного засобу. Відмінність вказаних суб'єктів полягає в тому, що водій транспортного засобу - це особа, яка здійснює керування таким транспортним засобом на законних підставах, оскільки набула у встановленому законом порядку право керування транспортним засобом. На відміну від водія, суб'єкт, передбачений ч. 2 ст. 126 КУпАП - це особа, яка не має (не набувала) права керування транспортним засобом у встановленому законом порядку. В даному випадку ч. 2 ст. 126 КУпАП є спеціальною нормою, яка врегульовує відповідальність особи, яка здійснює керування транспортним засобом, не отримавши на це відповідного права.
Частина 5 ст. 126 КУпАП є спеціальною нормою, яка передбачає відповідальність особи, яка не має права керування транспортним засобом, однак, здійснює таке керування повторно, протягом року. При цьому, санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює обов'язкове додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 5 до 7 років.
Зважаючи на вищевикладене, особа, яка не має права на керування транспортними засобами, однак повторно протягом року вчинила правопорушення у вигляді такого керування, є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і до такої особи в обов'язковому порядку застосовується накладення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
В той же час, як випливає з положень ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення права керування транспортними засобами застосовується за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, на думку апеляційного суду, відповідає меті адміністративного стягнення, визначеній у ст.23 КУпАП, тобто для виховання особи, яка вчинила адміністративне стягнення, та положенням ст.ст. 33-36 КУпАП щодо правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення та застосоване в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд першої інстанції обгрунтовано врахував безальтернативність санкції вказаної статті в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, а санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає лише один альтернативний вид стягнення - оплатне вилучення транспортного засобу.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б могли стати підставою для скасування постанови суду першої інстанції чи її зміни, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для зміни постанови суду першої інстанції не має, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Томчука Миколи Володимировича - залишити без задоволення.
Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В.В. Саліхов