05 вересня 2025 року м. Київ
Справа № 752/12890/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/12866/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Юзькової О.Л. 19 вересня 2025 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.
Не погодився із вказаним рішенням відповідач, представником за довіреністю - ОСОБА_3 06 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду поштою направлено апеляційну скаргу.
Матеріали справи № 752/12890/21 надійшли до Київського апеляційного суду 11 серпня 2025 року.
Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження не може бути відкрито, виходячи з наступного.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 131-2.
Згідно з ч.3 ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Пунктом 11 Перехідних положень Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно частини 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга подана на судове рішення у справі, що не є малозначною. Апеляційна скарга на рішення від 19 вересня 2025 року підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3. На підтвердження своїх повноважень представником надано копію довіреності, відповідно до якої ОСОБА_1. уповноважує ОСОБА_3. представляти його інтереси, зокрема, в судах.
Однак, в довіреності, виданій на ім'я ОСОБА_3. не зазначено про те, що він є адвокатом, також не долучено до копії довіреності і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Судом апеляційної інстанції було здійснено перевірку ОСОБА_3. в Єдиному реєстрі адвокатів України, з даних якого вбачається, що ОСОБА_3. не є адвокатом.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що особа, яка підписала апеляційну скаргу, не є адвокатом, тобто не має права її підписувати, вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала у відповідності до вимог п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає скаржнику повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст. 356 ЦК України та скаржник має право подати клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, скаржник має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 вересня 2025 року - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук