Справа № 757/32486/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5569/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
07 серпня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вюнсдорф, Німеччина, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року задоволено клопотаннястаршого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу генерального прокурора ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №12024000000001523 від 25.07.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Визначено строк тримання під вартою обраховувати з 10.07.2025 року до 07.09.2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 10 липня 2025 року, справа №757/32486/25-к, провадження 1-кс-28198/25, у кримінальному провадженні №№12024000000001523 від 25.07.2024 року та застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_6 посилається на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Вказує на те, що у суді першої інстанції під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по відношенню до ОСОБА_7 прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не було наведено жодного доказу в їх підтвердження та не було обґрунтовано неможливість застосування більш м'якої міри запобіжного заходу.
Крім того, стороною захисту ставиться під сумнів факт того, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 є обґрунтованим.
Натомість, ОСОБА_7 одружений, має на утриманні мати - інваліда, позитивно характеризується.
Адвокат зазначає, що інкриміновані підозрюваному ОСОБА_7 діяння підпадають під частину першу статті 114-1 КК України, що передбачає санкцію у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років та під частину 3 статті 358 КК України, що передбачає санкцію у вигляді обмеження волі до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Таким чином, вони не є злочинами особливої тяжкості у розумінні ст. 12 КК України.
За обставин відсутності доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим і непропорційним.
Крім цього судом не були враховані його позитивні характеристики, міцні соціальні зв'язки та інші пом'якшуючі обставини.
В поданих доповненнях до апеляційної скарги захисник посилається на те, що ОСОБА_7 є фізичною особою - підприємцем, за період з 2021 по 2024 рік включно його дохід становить: 2021 рік - 946 000 грн.; 2022 рік - 1 361 850 грн.; 2023 рік - 2 206 550 грн.; 2024 рік - 5 424 200 грн., разом 9 938 600 грн.
За першу половину 2025 року його дохід склав 1 236 300 грн.
Зазначене підтверджується деклараціями платника податку.
Крім того, ОСОБА_7 одружений, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та здійснює догляд за матір'ю - ОСОБА_11 , яка має довічну інвалідність 2-ої групи.
Відповідні підтверджуючі документи надавалися в оригіналах до суду першої інстанції під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, їх копії надаються у додатках.
Захисник зазначає, що ОСОБА_7 є єдиною особою, яка може здійснювати догляд за матір'ю, так як є її єдиною дитиною, а із бувшим чоловіком - ОСОБА_12 , ОСОБА_11 припинила будь-які стосунки ще у 2013 році, їх шлюб розірваний.
Крім того, ОСОБА_7 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , зазначений будинок належить йому на праві приватної власності.
Також, підозрюваний має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Захисник посилається на те, що важливою обставиною, яка свідчить про позитивні риси особи ОСОБА_7 , є його активна громадянська позиція, високий рівень патріотизму та постійна допомога підрозділам Збройних Сил України упродовж тривалого часу - з 2022 по 2025 рік.
Це підтверджується численними подяками, отриманими ним від командування бойових підрозділів ЗСУ, зокрема:
- НОМЕР_1 окрема механізована бригада висловила ОСОБА_7 щиру вдячність за турботу, патріотизм, активну життєву позицію та допомогу військовослужбовцям, які виконують завдання з оборони держави. У подяці підкреслено, що завдяки таким громадянам, як він, армія стає сильнішою, а Перемога - ближчою (подяка від 14 липня 2025 року, підпис: командир військової частини НОМЕР_2 , підполковник ОСОБА_13 ).
- Командування військової частини НОМЕР_3 та особовий склад також подякували ОСОБА_7 за розуміння потреб військових, підтримку в боротьбі з ворогом та забезпечення захисників України. Його активна позиція охарактеризована як потужна сила та надійний тил, на який спираються воїни, що зі зброєю в руках відстоюють незалежність держави (підпис: полковник ОСОБА_14 ).
- Військова частина НОМЕР_4 також офіційно подякувала ОСОБА_7 за високий патріотизм, самовідданість, особисту активність і своєчасну допомогу Збройним Силам України під час російсько-української війни. У подяці особливо підкреслено його вагомий внесок у спільну справу наближення перемоги (підпис: полковник ОСОБА_15 , 15 липня 2025 року).
Адвокат вважає, що наведене свідчить не лише про наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків, а й про його моральні якості, високий авторитет у суспільстві та підтримку обороноздатності країни в умовах війни.
За таких обставин, застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необгрунтованим та явно надмірним.
Подібна особа не становить ризику для суспільства, не має наміру ухилятись від правосуддя та, навпаки, послідовно демонструє готовність діяти в інтересах держави.
Урахування таких обставин має істотне значення для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу, оскільки вони свідчать про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, позитивної репутації, постійного місця проживання, легального джерела доходу та постійного заробітку.
Захисник зазначає, що відповідно до змісту повідомлення про підозру від 10 липня 2025 року, ОСОБА_7 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також у підробленні офіційних документів, які видаються установою, і які надають права, з метою використання їх іншими особами та збуті таких документів, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Так, в оскаржуваному рішенні, слідчий суддя зазначає, що перевіряючи сутність підозри, виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання.
Однак, сторона захисту категорично не згодна із зазначеним та вказує, що долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріали (докази) не можуть бути підставою для обґрунтованої підозри.
Апелянт посилається на те, що у повідомленні про підозру відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що ОСОБА_7 діяв умисно з метою перешкоджання діяльності Збройним Силам України. Навіть якщо припустити участь ОСОБА_7 у підробленні документів (що жодним чином не доведено), не встановлено, що він усвідомлював або передбачав, що ці документи будуть використані з метою уникнення військового обов'язку.
Відтак відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Крім того, слідство обґрунтовує наявність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, виключно на підставі листа Генерального штабу Збройних Сил України, в якому дослівно зазначено:
«На нашу думку, протиправні дії осіб, які мають ознаки підроблення довідок... можливо розцінити як такі, що спрямовані на перешкоджання мобілізаційних заходів...»
Зазначене формулювання є оціночним припущенням, із формулюванням ("на нашу думку", "можливо розцінити"), а не встановленим фактом або належним доказом у розумінні ст. 84 КПК України. Генеральний штаб у цьому ж документі прямо вказує, що: «Питання надання роз'яснень застосування та тлумачення законодавства не належить до компетенції Генерального штабу ЗСУ».
Таким чином, дії слідчого, який на підставі лише припущення іншого органу публічної влади, формує обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, є протиправними.
Захисник зазначає, що за приписами частини другої статті 19 Конституції України, встановлено: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України."
У цьому випадку жодна норма закону не надає Генеральному штабу ЗСУ повноважень визначати наявність складу кримінального правопорушення у діях конкретної фізичної особи. Така правова кваліфікація належить винятково до компетенції органу досудового розслідування та суду, за умови дотримання усіх вимог до допустимості доказів.
Отже, використання у підозрі оціночної думки органу, який не має відповідної компетенції, є порушенням вимог Конституції та КПК України, а відтак не може вважатися належним чи допустимим доказом на підтвердження складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Таким чином, підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, є юридично необґрунтованою, оскільки не містить доказів ані об'єктивної, ані суб'єктивної сторони складу цього злочину. Сам факт існування документів медичного характеру та припущення щодо їх можливого використання іншими особами не може автоматично свідчити про перешкоджання діяльності Збройних Сил України з боку ОСОБА_7 .
Також адвокат ОСОБА_6 у скарзі посилається на помилковість висновків слідчого судді про доведеність в ході розгляду клопотання наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку сторони захисту, у суді першої інстанції під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по відношенню до ОСОБА_7 , прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не було наведено жодного доказу в їх підтвердження та не було обґрунтовано неможливість застосування більш м'якої міри запобіжного заходу.
Крім того, стороною захисту ставиться під сумнів факт того, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 є обґрунтованим.
Захисник зауважує, що інкриміновані підозрюваному ОСОБА_7 діяння, підпадають під частину першу статті 114-1 КК України, що передбачає санкцію у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років та під частину 3 статті 358 КК України, що передбачає санкцію у вигляді обмеження волі до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, тобто вони не є злочинами особливої тяжкості у розумінні ст. 12 КК України.
На переконання адвоката ОСОБА_6 за обставин відсутності доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необгрунтованим і непропорційним.
Також захисник посилається на те, що вирішуючи клопотання по суті, слідчий суддя має брати до уваги, окрім наданих органом досудового розслідування матеріалів, документи та відомості, які надані стороною захисту та свідчать про наявність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_7 , що полягає зокрема у наявності у нього дружини та матері-інваліда другої групи, за якою він одноособово доглядає, наявність у нього постійного місця проживання, його майновий стан, наявність у нього легального джерела доходу, а також його позитивну репутацію.
З огляду на викладене, на думку сторони захисту, доводи клопотання слідчого/прокурора, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтверджені належними та об'єктивними даними та прокурором в судовому засіданні не доведені.
Обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави не є співмірним з існуючими ризиками, не відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри.
Скаржник вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби цілком може забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційні скарги з доповненнями і просили їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника з доповненнями підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12024000000001523 від 25.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 409, ст. 336, ч. 2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, організували системну схему виготовлення та збуту підроблених медичних документів, в яких містилася завідомо неправдива інформація про встановлення інвалідності близьким родичам осіб призовного віку або військовослужбовців для подальшого їх використання з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період або ухилення від несення обов'язків військової служби в умовах воєнного стану.
З метою реалізації свого злочинного плану зазначені особи із використанням засобів миттєвого обміну повідомленнями, пропонували громадянам України призовного віку, за грошову винагороду, отримати пакет підроблених документів, використовуючи які останні зможуть ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації або ухилитися від несення обов'язків військової служби в умовах воєнного стану.
Отримавши від таких осіб через засоби миттєвого обміну повідомленнями фотокопії документів, що посвідчують особу, документів, які підтверджують ступінь споріднення з особою, на яку має оформлюватися медичний документ (свідоцтво про народження, реєстраційні дані з ДРАЦС, тощо), ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_16 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовуючи комп'ютерну техніку, офісне програмне забезпечення, друкарські пристрої (принтери), а також електронні зразки (шаблони) справжніх бланків документів медичних установ, виготовляли підроблені офіційні документи медичних закладів. Зокрема, останні виготовляли довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про наявність інвалідності у близького родича, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форми первинної облікової документації № 157-1/о «Виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією»), форма якої визначена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 № 577, а також заключення лікарсько-консультативної комісії про необхідність здійснення догляду за вказаною особою.
У подальшому, ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_16 , отримавши грошову винагороду за виготовлення підроблених медичних документів, відправляли їх замовникам через поштовий сервіс «Нова пошта», використовуючи вигадані анкетні дані.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.11.2024 та у період до 19.11.2024 року, ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_16 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та бажаючи їх настання, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , підробили офіційні документи медичних установ, за допомогою яких військовослужбовці ухилилися від несення обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, а саме:
- Довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія: 12 ААВ № 544728, яка нібито видана Рівненською обласною МСЕК № 2, згідно якої ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_18 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 544724, яка нібито видана Рівненською обласною МСЕК № 2, згідно якої ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_20 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 776352, яка нібито видана Львівською обласною МСЕК № 1, згідно якої ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_22 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 730984, яка нібито видана Харківською обласною МСЕК № 1, згідно якої ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_24 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 813204, яка нібито видана Одеською обласною МСЕК № 1, згідно якої ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_25 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 544762, яка нібито видана Рівненською обласною МСЕК № 2, згідно якої ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_13 . На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_9 ОСОБА_27 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 968463, яка нібито видана Обласною МСЕК № 2 Київської області, згідно якої ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_15 . На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_10 ОСОБА_29 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 544792, яка нібито видана Рівненською обласною МСЕК № 2, згідно якої ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_17 . На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_11 ОСОБА_32 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України.
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 776438, яка нібито видана Обласною МСЕК № 1 Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи, згідно якої ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_19 . На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_12 ОСОБА_35 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України.
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 774406, яка нібито видана Львівською обласною МСЕК № 1, згідно якої ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи. На підставі вказаних документів та рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_13 ОСОБА_37 , останнього звільнено з лав Збройних Сил України.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.10.2024 та у період до 18.11.2024 року, ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_16 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та бажаючи їх настання, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , підробили офіційні документи медичних установ, за допомогою яких військовозобов'язані ухилилися від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме:
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 624806, яка нібито видана обласною МСЕК № 2 м. Хмельницький, згідно якої ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_22 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_40 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 965501, яка нібито видана Обласною МСЕК № 2 Київської області, згідно якої ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останнім довірено виконувати ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_24 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_43 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 965978, яка нібито видана Обласною МСЕК № 2 Київської області, згідно якої ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_26 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_46 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 774852, яка нібито видана Львівською обласною МСЕК №1, згідно якої ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_28 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_49 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 776283, яка нібито видана Львівською обласною МСЕК №1, згідно якої ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_30 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_52 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 544698, яка нібито видана Рівненською обласною МСЕК №2, згідно якої ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_32 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_55 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 544709, яка нібито видана Рівненською обласною МСЕК № 2, згідно якої ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_33 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_58 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 748052, яка нібито видана Кардіохірургічною МСЕК м. Полтава, згідно якої ОСОБА_59 , ІНФОРМАЦІЯ_34 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_35 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_61 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 813235, яка нібито видана Обласною МСЕК № 1 м. Одеса, згідно якої ОСОБА_62 , ІНФОРМАЦІЯ_36 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_63 , ІНФОРМАЦІЯ_37 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_64 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 813243, яка нібито видана Обласною МСЕК № 1 м. Одеса, згідно якої ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_38 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_66 , ІНФОРМАЦІЯ_39 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_67 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- Довідку до акта огляду медико соціальною-експертною комісією серія: 12 ААВ № 968446, яка нібито видана Обласною МСЕК № 2 Київської області, згідно якої ОСОБА_68 , ІНФОРМАЦІЯ_40 , встановлено інвалідність ІІ (другої) групи, та заключення ЛКК, видане нібито Медичним центром «ОМП МЕД», про те, що догляд за останньою довірено виконувати ОСОБА_69 , ІНФОРМАЦІЯ_41 . На підставі вказаних документів та заяви військовозобов'язаного ОСОБА_70 , останній отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Системна протиправна діяльність ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , які упродовж тривалого часу виготовляли та збували підроблені офіційні документи медичного характеру з метою ухилення військовозобов'язаних від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та ухилення військовослужбовців від несення обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, спричинила суттєві негативні наслідки для обороноздатності держави. У результаті використання підроблених офіційних документів, значна кількість осіб призовного віку безпідставно уникнула призову на військову службу у період дії воєнного стану, що перешкодило проведенню мобілізаційних заходів у визначених законом масштабах і строках, що безпосередньо впливає на здатність Збройних Сил України реалізовувати покладені на них функції. Крім того, значна кількість військовослужбовців, використовуючи отримані підроблені офіційні медичні документи, безпідставно звільнилися з військової служби, що значно послабило бойову готовність Збройних Сил України, що має вирішальне значення для забезпечення національної безпеки, збереження суверенітету й територіальної цілісності держави під час збройної агресії з боку Російської Федерації.
10.07.2025 року ОСОБА_7 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень:
- перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України;
- підроблення офіційних документів, які видаються установою, і які надають права, з метою використання їх іншими особами та збуті таких документів, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
10.07.2025 року старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №12024000000001523 від 25.07.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 358 КК України, повністю підтверджується зібраними у даному кримінальному провадженні доказами, а саме:запитом до Генерального штабу ЗСУ; повідомленням на запит від Генерального штабу ЗСУ від 13.05.2025, протоколами огляду від 07.11.2024, 08.11.2024, 03.02.2025, 08.02.2025, 10.12.2024, 15.01.2025, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції від 04.11.2024, 24.10.2024, 30.10.2024, 25.10.2024, 31.10.2024, 04.11.2024, 28.10.2024, 30.10.2024, 17.10.2024, 14.11.2024, 18.11.2024, 15.11.2024, 20.11.2024, 19.11.2024, 25.11.2024, 05.11.2024, 01.11.2024, 11.11.2024, 04.11.2024, 08.11.2024, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю від 21.10.2024, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 07.11.2024, 22.11.2024, 30.10.2024, 11.12.2024, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 01.11.2024, інформацією, яка підтверджує виготовлення та використання підроблених документів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий у клопотанні зазначав, що підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 358 КК України, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому звернутися до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу, у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у тому числі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачене покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому підозрюваний без належного контролю його поведінки може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення. Окрім того, ОСОБА_7 підозрюється у тому числі у підробці офіційних документів, що дає можливість останньому здійснити перетин державного кордону України із використанням підроблених документів та безперешкодно там переховуватись від органу досудового розслідування. Крім цього, ОСОБА_7 є уродженцем міста Вюнсдорф, Німеччина, а тому може мати документи інших країн, які дають право безперешкодного виїзду за межі України.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, не встановлені всі особи, які причетні до його вчинення, місцезнаходження речей і документів, які можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні. У випадку обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_7 , знаючи про місцезнаходження зазначених речей і документів, може їх безперешкодно знищити, сховати або спотворити, а також може попередити інших осіб, які причетні до вчинення даного злочину, про можливу кримінальну відповідальність. Крім цього, під час проведення досудового розслідування не встановлене місцезнаходження обладнання, яке використовувалось підозрюваним під час підробки офіційних документів.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, проявляється у тому, що на даний час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та не встановлено усіх осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, а тому підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на зазначених осіб.
У випадку обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , не пов'язаного з триманням під вартою, останній зможе безперешкодно, в тому числі з використанням засобів мобільного зв'язку, спілкуватися з зазначеними особами та коригувати заходи з уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , з метою перешкодити проведенню слідчих і процесуальних дій, може зловживати процесуальними правами, що може виразитись у невчасній явці для проведення слідчих дій у справі або неявці під приводом територіальної віддаленості від органу досудового розслідування. Також підозрюваний може затягувати з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення чи надання для ознайомлення яких є обов'язковим під час проведення досудового розслідування;
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, полягає у тому, що з врахуванням обставин злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , носять масовий характер. Зокрема, характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у т. ч. шляхом підроблення документів тощо, а також вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, так як на даний час не встановлено усіх осіб, причетних до вчинення вказаного злочину.
В умовах дії правового режиму воєнного стану, запровадженого у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України, державні інституції зобов'язані діяти максимально рішуче з метою недопущення будь-яких загроз, що посягають на основи національної безпеки. Дії, що мають ознаки злочинів, передбачених розділом І Особливої частини КК України (злочини проти основ національної безпеки), в нинішніх умовах мають підвищену суспільну небезпеку, оскільки можуть бути скоординовані з діяльністю держави-агресора або використовуватись для дестабілізації внутрішньої ситуації, послаблення обороноздатності, деморалізації населення чи дискредитації органів державної влади.
У клопотанні слідчий зазначав, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Також слідчий у клопотанні зазначав, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_7 в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я відсутні.
Посилаючись на викладене, слідчий просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року задоволено клопотаннястаршого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу генерального прокурора ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №12024000000001523 від 25.07.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Визначено строк тримання під вартою обраховувати з 10.07.2025 року до 07.09.2025 року включно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується частково, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_71 кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходив з практики Європейського суду з прав людини та вважав, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: повідомленні на запит від Генерального штабу ЗСУ від 13.05.2025 /том 1а. м. 58-66/, протоколах огляду від 07.11.2024, 08.11.2024, 03.02.2025, 08.02.2025, 10.12.2024, 15.01.2025 /том 1а. м. 67-239/, протоколах за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції від 04.11.2024, 24.10.2024, 30.10.2024, 25.10.2024, 31.10.2024, 04.11.2024, 28.10.2024, 30.10.2024, 17.10.2024, 14.11.2024, 18.11.2024, 15.11.2024, 20.11.2024, 19.11.2024, 25.11.2024, 05.11.2024, 01.11.2024, 11.11.2024, 04.11.2024, 08.11.2024 /том 2 а. м. 1-24, 29-46, 55-104, 107-109, 112-121, 146-155, 161-168/, протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю від 21.10.2024 /том 2 а. м. 25-28/, протоколах за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 07.11.2024, 22.11.2024, 30.10.2024, 11.12.2024 /том 2 а. м. 47-54, 105-106, 110-111, 158-160, 171-173/, протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 01.11.2024 /том 2 а. м. 122-145/.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, доведені, з огляду на додані до клопотання докази.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними.
Так, слідчий суддя в ухвалі обґрунтовано вважав доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, зокрема у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, покарання за яке встановлене виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. При цьому наявність у ОСОБА_7 дружини та матері-інваліда, хоч і позитивно характеризує підозрюваного, але не нівелює вказаного ризику, особливо на початковій стадії досудового розслідування тяжкого кримінального правопорушення.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається з того, що на даній стадії провадження існують підстави вважати, що слідством виявлено та зібрано не повний обсяг речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, та про такі предмети, документи, місця їх приховання можуть знати лише особи, які безпосередньо вчиняли інкриміновані діяння.
ОСОБА_7 може знати про достовірне знаходження не вилучених на даний час речей та документів, що можуть бути знаряддями вчинення злочинів, мають значення речових доказів. У зв'язку з вказаним, слідчий суддя вбачає реальні ризики того, що зазначені предмети можуть бути знищені, спотворені тощо, що оцінено в сукупності із даними про особу підозрюваного.
Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, беручи до уваги доводи, наведені у клопотанні, наявний з огляду на те, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення у співучасті, відтак підозрюваний може особисто чи за допомогою інших осіб, причетних до вчинення злочину, незаконно впливати (шляхом залякування, умовляння, пропозиції грошової винагороди, погрозами тощо) на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою примушення їх до зміни наданих раніше показань. При цьому, доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.
Наявний також ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з іншими підозрюваними/співучасниками з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Останні можуть обговорювати спільну версію своєї невинуватості у злочинах, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх причетних до розслідуваних кримінальних правопорушень осіб. Підозрюваний також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може полягати у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
З огляду на відсутність у підозрюваного легального джерела доходу та відповідно стабільного заробітку, інкримінування вчинення у тому числі тяжкого злочину, те, що інкримінована ОСОБА_7 діяльність стосувалась підроблення офіційних документів для уникнення від мобілізації, згідно повідомлення про підозру, здійснювалась протягом певного проміжку часу, на теперішній час воєнний стан Указом Президента України від 15.04.2025 року №235/2025, затвердженим Законом №4356-ІХ від 16.04.2025, з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 продовжено строком на 90 діб, слідчий суддя правильно вважав доведеним наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість продовження протиправної діяльності.
З огляду на конкретний характер інкримінованих дій, протиправна діяльність може бути продовжена ОСОБА_7 і у разі застосування до нього будь-якого іншого запобіжного заходу, в тому числі і цілодобового домашнього арешту, - шляхом використання, як і в попередньо інкримінованій діяльності, засобів зв'язку, та залученням інших осіб.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , їх наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги наявність у провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не вбачає.
На переконання колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 , та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи захисника про недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358 КК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
З наведених підстав, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованих йому злочинів є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Твердження апелянта про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегією суддів не приймаються до уваги та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик у кримінальному провадженні має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК.
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки докази наявності достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Посилання апелянта на характеристики особи підозрюваного не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком слідчого судді про відсутність підстав для визначення застави підозрюваному ОСОБА_7 , та вважає за можливе у даному провадженні, з урахуванням усіх обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України розмір застави.
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Так, не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках, є правом слідчого судді, а не його обов'язком.
Таким чином, із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України вбачається, що законодавець визначив можливість слідчого судді застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави і щодо злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_7 .
Тому колегія суддів вважає за можливе визначити ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що не буде суперечити чинному Кримінально-процесуальному кодексу України.
Так, як убачається з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі «Вренчев проти Сербії» п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа «Ткачов проти України» від 13.12.2007, «Єлоєв проти України» від 06.11.2008).
З плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для обґрунтування тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, отриманню показань («Клоот проти Бельгії» (Clooth v. Belgium), § 44).
На переконання колегії суддів, у поданому клопотанні слідчим та слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не доведено неможливості застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави.
З урахуванням наведеного у сукупності, враховуючи обставини інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та позицію підозрюваного, беручи до уваги процесуальну поведінку підозрюваного, дані про його особу, колегія суддів вважає за можливе у даному випадку визначити підозрюваному розмір застави, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Ураховуючи дані про особу підозрюваного, його репутацію, майновий та сімейний стан, вік та стан здоров'я, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також беручи до уваги ту обставину, що ризики непроцесуальної поведінки підозрюваного продовжують існувати, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_7 , застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень у національній грошовій одиниці, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.
На переконання колегії суддів, такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 07.09.2025 року, із визначенням застави у виді 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень у національній грошовій одиниці, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави, строком до 07.09.2025 року.
Керуючись ст.ст. 176,177, 178, 183, 194, 199, 376, 407, 418, 422КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційні скарги з доповненнями захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу генерального прокурора ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №12024000000001523 від 25.07.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, до 07 вересня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовано запобіжний захід у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити засіб електронного контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 07 вересня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4