Ухвала від 22.07.2025 по справі 757/27266/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/27266/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4795/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надеждівка, Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_9 , поданого за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , в межах кримінального провадження № 12023041730000805 від 26.05.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 08.08.2025 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041730000805 від 26.05.2023 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року, якою задоволено клопотання та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою із покладенням обов'язків на підозрюваного, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_6 посилається на те, щоухвала від 11.06.2025 року є необґрунтованою, містить припущення та не відповідає загальним засадам кримінального провадження.

Посилається на те, що у клопотанні про обрання запобіжного заходу зазначено про встановлення наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування.

Вказаний ризик слідчим обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 може уникнути покарання та підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 13 років з конфіскацією майна.

Однак, загрозу переховування підозрюваного не можна оцінювати виключно на підставі суворості можливого покарання. Її слід оцінювати з посиланням на низку інших доречних чинників, які можуть або підтвердити наявність загрози переховування, або показати, що така загроза є настільки незначною, що вона не може обґрунтувати тримання під вартою до завершення судового процесу.

Ризик переховування слід оцінювати у світлі чинників, які стосуються характеру особи, її моральних якостей, місця проживання, роду занять, майна, сімейних зв'язків та усіх видів зв'язків з країною, у якій вона переслідується у кримінальному порядку.

Загальне посилання на серйозність злочину, у якому обвинувачується заявник, не може вважатися достатнім обґрунтуванням заявлених ризиків (п. 95, п. 99 рішення ЕСПЛ у справі «Пірузян проти Вірменії»).

Захисник зазначає, що у клопотанні слідчий та прокурор посилається на наявність паспорту, однак при обранні іншого запобіжного заходу суд може покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України - здати на зберігання до відповідних органів влади паспорт.

Адвокат зауважує, що жодних належних та допустимих доказів щодо ухилення ОСОБА_7 від слідства слідчим та прокурором не наведено та не підтверджено.

Зазначає про безпідставність посилання у клопотанні на кримінальне провадження № 420221000000000575 від 10.11.2022 року, оскільки ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не має жодного процесуального статусу.

На думку адвоката ОСОБА_6 , посилання на той факт що ОСОБА_7 перебував у розшуку - «Ухилянт», взагалі не узгоджується ні з нормами КПК, ні з нормами діючого законодавства, оскільки в жодному з кримінальних проваджень ОСОБА_7 не оголошувався у розшук, що підтверджується відсутністю фактичних доказів зі сторони слідства або прокурора.

Сам факт перетинів кордонів у минулому не підтверджує наявність відповідного ризику, оскільки вказані події відбулись до отримання статусу підозрюваного, а в цьому статусі жодних доказів ухилення від слідства стороною обвинувачення не наведено.

Апелянт вважає, що ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, взагалі не узгоджується з даним кримінальним провадженням оскільки слідство триває більше двох років.

Долучені до клопотання докази підтверджують проведення безліч слідчих дій, на збирання та отримання доказів, відшукання та вилучення та проведення більше 60 експертних висновків.

Зазначає, що ОСОБА_7 вже більше року не займає жодної посади та не працює на АТ «КТЦ».

Посилається на те, що сторона захисту прохала суд обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а перебування цілодобово за місцем свого проживання так само забезпечать завдання КПК України.

Також скаржник посилається на те, що ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста, у клопотанні слідчий обґрунтовує наявність ризику тим, що ОСОБА_7 має соціальні зв'язки з різними організаціями.

Однак у долучених до клопотання матеріалах відсутні відомості про те, що з часу події кримінального правопорушення ОСОБА_7 або будь-які треті особи від його імені намагались якось зустрітись з свідками або експертами та вмовити їх не давати свідчення або відмовитись від висновку, погрожував чи тиснув на них.

Згідно матеріалів потерпілого у справі взагалі немає.

Пунктом 96 рішення ЄСПЛ у справі «Пірузян проти Вірменії» суд зауважив, що на загрозу перешкоджання обвинуваченим належному ходу провадження не можна посилатися абстрактно, її слід підтвердити фактичними доказами. Однак, посилань на такі підтвердження слідчим та прокурором не наведено.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є необґрунтованим і не відповідає дійсності. Вказані ризики наводяться абстрактно без посилання на фактичні обставини та долучені до клопотання документи.

Доводи щодо зловживання ОСОБА_7 процесуальними правами також не узгоджуються з фактичними обставинами, оскільки під час проведення обшуку останній не перешкоджав, навпаки надавав паролі для всіх електронних носіїв, відчиняв усі двері та жодним чином не перешкоджав роботі слідчих та оперуповноважених.

Щодо наявності іншого кримінального провадження № 1201504073000213 від 04.08.2015 року захисник зазначає, що воно не є предметом розгляду. Так само, безпідставним є посилання на звіт НАК «Нафтогаз України», який начебто зазначає інші злочини, оскільки хочеться нагадати слідству про передбачену Конституцією України презумпцію невинуватості та відсутність у НАК «Нафтогаз України» повноважень щодо притягнення до кримінальної відповідальності, а тому посилання на інше кримінальне провадження є недоречним.

З матеріалів клопотання не вбачається, і органом досудового розслідування не вказано, які ще саме, внаслідок застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 потрібно виконати завдання.

Захисник зазначає про те, що прокурором та слідчим у клопотанні на обґрунтування неможливості запобігання ризиків, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу зазначено, що захід у вигляді домашнього арешту є недоцільним, «оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності». В судовому засіданні прокурор наголосив, що ОСОБА_7 повинен бути ізольований, оскільки прокурору незрозуміло «як він себе буди поводити», тим саме фактично зазначивши мету поданого клопотання, що не узгоджується із діючим законодавством.

Вказує на те, що стороною захисту долучено до справи документи щодо права власності на квартиру в межах АДРЕСА_2 , яка належить тривалий час матері підозрюваного - ОСОБА_10 , що надає можливість застосувати домашній арешт у межах м. Київ (у разі якщо суд вбачає наявність будь-якого з ризиків), тим саме запобігти всім ризикам, переліченим у клопотанні іншим альтернативним запобіжним заходом - домашнім арештом.

Апелянт вказує, що помешкання у межах міста Києва забезпечить можливість підозрюваного в будь-який час прибувати до слідчого або суду під час досудового розслідування, оскільки орган досудового слідства знаходиться у м. Київ.

Крім того, в порушення ст. 184 КПК України судом не надано оцінку клопотанню слідчого в сукупності з іншими обставинами. Так слідчим суддею не прийнято до уваги, що ОСОБА_7 раніше не судимий, на утриманні гр. ОСОБА_7 знаходиться троє неповнолітніх дітей та дружина, що підтверджує кріпкі соціальні зв'язки, має постійне місце мешкання за місцем реєстрації.

Окремо звертає увагу на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 10.06.2025 року, що містить 432 аркуша, однак фактично не містить складу кримінального правопорушення ч. 3 ст. 255 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України, та не може вважатися обґрунтованою.

Захисник посилається і на те, що в діях ОСОБА_7 відсутній будь-який склад кримінального правопорушення. Так само, долучені документи до клопотання про застосування запобіжного заходу хоча і містять 5 томів, однак не містять доказів, що саме ОСОБА_7 скоїв злочин і привласнив кошти.

Склад кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 255 КК України взагалі не містить фактичних обставин, а є лише суб'єктивною думкою слідчого без посилання на докази. Таким чином, фактично оголошена підозра є необґрунтованою.

Таким чином, враховуючи сімейний стан підозрюваного (перебування на його утримані трьох малолітніх дітей і дружини) та майновий стан, навіть мінімальна застава здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Враховуючи викладене, сторона захисту вважає, що слідчим суддею, під час розгляду у судовому засіданні клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 були порушені вимоги ст. 194 КПК України, оскільки судом не встановлено наявність обґрунтованості підозри, а прокурором не доведено наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є незаконною, необґрунтованою і невмотивованою, а тому є підстави для її скасування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041730000805 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 4, 5 ст. 191 КК України.

11.06.2025 року (клопотання датоване 10.06.2025 року) слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в межах кримінального провадження № 12023041730000805 від 26.05.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування до 10.08.2025 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, щоУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введено воєнний стан. У подальшому відповідний строк введеного воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення злочинів, а саме з травня 2022 по травень 2023 року.

Досудовим розслідуванням установлено, що Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» - теплопостачальна організація у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, що здійснює постачання теплової енергії мешканцям Покровського, Інгулецького, Саксаганського та Довгинцівського адміністративних районів міста.

Товариство є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», що пов'язані зі зміною типу товариства у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI.

Публічне акціонерне товариство «Криворізька Теплоцентраль» було створено в процесі приватизації, шляхом перетворення Державного підприємства «Криворізька Теплоцентраль», на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 579-р «Деякі питання приватизації об'єктів паливно-енергетичного комплексу», від 30 листопада 2016 р. № 911 «Про затвердження плану приватизації об'єктів паливно-енергетичного комплексу», від 30.11.2016 р. № 1869 «Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» та від 12.12.2016 р. № 2230 «Про перетворення державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» у публічне акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про акціонерні товариства», Порядку утворення акціонерного товариства в процесі приватизації, випуску та розміщення акцій такого товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 року № 1099 (із змінами);

Засновником Товариства є держава в особі Фонду державного майна України (станом до 11.10.2022).

На підставі Договору № 90 від 05.10.2022 року між Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України та акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України») 11 жовтня 2022 року відбулась передача до статутного капіталу НАК «Нафтогаз України» пакетів акцій Товариства.

Установлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , ігноруючи вимоги ст. 68 Конституції України щодо зобов'язання кожного громадянина неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисних мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (таких як час, місце, спосіб тощо), однак не пізніше травня 2022 року, будучи посвідченими в основи економічної діяльності товариств, підприємств та організацій, враховуючи правовий режим воєнного стану в Україні, викликаний у тому числі повномасштабним вторгненням Російської Федерації, а також усвідомлюючи, що особисто в них, в силу займаних ними посад є можливість розпоряджатись майном підприємства, володіючи якостями лідерів та організаторськими здібностями, бажаючи мати стабільне джерело доходів від протиправної діяльності, вирішили об'єднатися в стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію і використати вказані обставини для систематичного вчинення злочинів, а саме розтрати майна Товариства, яке перебувало у віданні його службових осіб, шляхом демонтажу латунних труб з конструкцій водопідігрівачів.

Проаналізувавши, що на теплових розподільчих пунктах АТ «Криворізька теплоцентраль» знаходяться водопідігрівачі, які складаються з кольорових металів, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 встановили, що найкращим способом розтрати майна є переміщення водопідігрівачів в одне місце під виглядом уникнення крадіжок складових водопідігрівачів та тяжку соціально-економічну ситуацію у суспільстві, спричиненою воєнною агресією Російської Федерації та з подальшим демонтажем латунних труб з конструкцій водопідігрівачів.

При цьому, усвідомлюючи, що вчинення запланованих злочинів можливе лише при об'єднанні групи осіб, детальному плануванні їх дій, розподілі обов'язків, забезпеченні взаємозв'язку та координації поведінки, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною та маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, спланували досягнути поставленої мети шляхом створення і керування стійким ієрархічним об'єднанням - злочинною організацією.

Діючи умисно, з корисливих мотивів, відповідно до поставленої мети ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , не пізніше травня 2022 року, точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, з метою вчинення злочинів, спрямованих на заволодіння майном підприємства, створили злочинну організацію, контингент якої складався із постійних учасників, які працювали на підприємстві і непостійних учасників, які брали участь у вчиненні злочинів епізодично.

До складу створеної ОСОБА_11 та ОСОБА_7 злочинної організації у різний період часу увійшли встановлені та невстановлені досудовим розслідуванням особи, серед яких:

1. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

2. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

3. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

4. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

5. ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

6. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

7. ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,

8. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а також інші невстановлені в ході досудового розслідування особи.

Всього учасників такої злочинної організації становило більше п'яти і з часом їх кількість тільки збільшувалася.

Узявши на себе функції загального керівництва створеною ними злочинною організацією, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 визначили її склад, структуру, порядок підпорядкування в ній (ієрархію), загальні правила поведінки її учасників, розподіл між ними функцій (злочинних ролей) як під час вчинення окремих злочинів, так і функціонування цієї організації в цілому, заходи, спрямовані на прикриття та конспірацію її діяльності, забезпечення фінансування злочинної діяльності та порядок розподілу коштів, отриманих унаслідок вчинення злочинів.

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інші невстановлені учасники, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_11 та ОСОБА_7 щодо створення злочинної організації, погодилися увійти до її складу, виконувати покладені на них функції, підпорядковуватися її керівникам та брати участь у злочинах, вчинюваних цією організацією.

Таким чином, ОСОБА_11 , ОСОБА_7 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інші невстановлені учасники дійшли попередньої згоди та домовилися про скоєння злочинів у складі злочинної організації до початку їх вчинення.

Так, т.в.о. Голови Правління АТ «Криворізька Теплоцентраль» ОСОБА_11 та заступник голови правління по роботі зі споживачами ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисних мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше травня 2022 року, перебуваючи в невстановленому місці в межах міста Кривий Ріг, керуючи створеною злочинною організацією, до складу якої увійшли згідно визначених ролей заступник начальника відділу зі збуту теплової енергії ОСОБА_12 , начальник відділу закупівель ОСОБА_13 , начальник служби безпеки ОСОБА_16 , інженери-інспектори відділу збуту теплової енергії ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , інспектор з теплової інспекції ОСОБА_17 , завідувач центрального складу ОСОБА_14 та інші невстановлені учасники, отримавши за невстановлених у ході досудового розслідування обставин інформацію про знаходження ввіреного майна - водопідігрівачів на теплових розподільчих пунктах (далі - ТРП) АТ «КТЦ», у порожнині яких знаходяться елементи з кольорових металів - латуні, розробили план незаконної розтрати майна, який було доведено до відома всіх учасників.

Водопідігрівачі різних типів були задіяні у виробництві та транспортуванні гарячої води для споживачів м. Кривий Ріг. Належать на праві власності КПТМ «Криворіжтепломережа» та передані на балансовий облік АТ «Криворізька теплоцентраль» на підставі актів прийому-передачі протягом 09.2013р. за рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011р. «Про надання згоди на передачу окремих об»єктів теплопостачання від КПТМ «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль».

При цьому у 2022 році на підставі Наказу № 136 від 04.05.2022р. інвентаризаційними комісіями АТ «КТЦ» проведені інвентаризації матеріальних активів, які знаходяться на об»єктах теплопостачання (ТРП) Південного, Східного та Північного експлуатаційних районів, зокрема водопідігрівачів. У ході інвентаризації було підтверджено їх наявність та стан (протоколи засідань інвентаризаційної комісії від 17.05.2022р., 31.05.2022р., 18.05.2022р., та відповідні інвентаризаційні описи). Щодо наявності та комплектності водопідігрівачів зауважень не було.

Розуміючи неможливість розтрати майна, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисних мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше травня 2022 року, перебуваючи в невстановленому місці в межах міста Кривий Ріг, відповідно до розробленого плану, вирішили провести формальну нараду АТ «КТЦ», у тому числі за участі учасників злочинної організації ОСОБА_11 та ОСОБА_16 з метою прийняття рішення, щодо демонтажу обладнання для приготування гарячої води, водопідігрівачів на ТРП з подальшим перевезенням до складу відділу закупівель на території АТ «КТЦ», за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, під виглядом уникнення крадіжок складових водопідігрівачів та тяжку соціально-економічну ситуацію у суспільстві спричиненою воєнною агресією Російської Федерації.

У подальшому ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, відповідно розробленого ним та ОСОБА_20 , злочинного плану, 18.05.2022 знаходячись на території АТ «КТЦ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, прийняв рішення та підписав Протоколом № 1 «Наради щодо обладнання що задіяне у виробництві та транспортуванні гарячої води» від 18.05.2022р. з метою демонтажу на ТРП з подальшим перевезенням водопідігрівачів до складу відділу закупівель на території АТ «КТЦ».

При цьому ОСОБА_11 згідно розробленого ним та ОСОБА_7 злочинного плану, надав вказівку ОСОБА_13 , якій була відведене роль посібника у злочинній організації здійснити прийом та зберігання водопідігрівачів до складу відділу закупівель АТ «КТЦ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.

Також ОСОБА_7 відповідно до розробленого ним та ОСОБА_11 злочинного плану, зловживаючи своїм службовим становищем, надавав вказівку ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , яким була відведена роль виконавців у злочинній організації та іншим невстановленими на даний час у ході розслідуванням особам, здійснити демонтаж водопідігрівачів на ТРП з подальшим перевезенням до центрального складу АТ «КТЦ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.

На виконання злочинного плану ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та іншими невстановленими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисних мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, прибули до ТРП АТ «КТЦ», де ОСОБА_7 сказав працівникам, про те, що буде здійснюватися демонтаж водопідігрівачів та відповідальним буде ОСОБА_18 .

Так ОСОБА_7 , діючи на виконання злочинного плану з метою досягнення злочинної мети довів до відома ОСОБА_12 , якому була відведена роль посібника у злочинній організації, про необхідність забезпечення засобами, знаряддям, ресурсами ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та інших невстановлених осіб, для демонтажу водопідігрівачів.

Крім того ОСОБА_12 , відповідно розподілених ролей у виконанні злочинного плану, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, забезпечив ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та інших невстановлених осіб знаряддями злочину, а саме: інструментами, пристроєм для різання металу (болгаркою), кисневими балонами для різання металу та ін.

ОСОБА_11 , діючи на виконання злочинного плану, зловживаючи своїм службовим становищем для досягнення злочинної мети, забезпечив ОСОБА_15 службовим маніпулятором д.н.з. «5726» та паливом до нього, який на праві власності належав АТ «КТЦ».

Так ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та інші невстановлені співучасники, перебуваючи на ТРП АТ «КТЦ», за невстановлених слідством обставин, керуючись мотивом особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом та виконуючи відведенні їм ролі у злочинній організації створеної ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , використовуючи знаряддя злочину, яким їх забезпечив ОСОБА_12 здійснили демонтаж водопідігрівачів з метою подальшого переміщення їх на територію центрального складу відділу закупівель.

Надалі ОСОБА_15 , перебуваючи на території ТРП АТ «КТЦ за невстановлених обставин, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, використовуючи службовий маніпулятор АТ «КТЦ» д.н.з. « НОМЕР_1 », яким його забезпечив ОСОБА_11 , здійснив навантаження водопідігрівачів на маніпулятор та перевіз їх до центрального складу відділу закупівель АТ «КТЦ», за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.

Крім того ОСОБА_16 за невстановлених слідством обставин, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, з метою виконання спільного злочинного плану, отримав вказівку від ОСОБА_11 про забезпечення безперешкодного в'їзду на територію та виїзду з території АТ «КТЦ» особистого автомобільного транспорту ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інших невстановлених осіб; безперешкодного транспортування територією АТ «КТЦ» водопідігрівачів з місця зберігання центрального складу відділу закупівель до антикорозійного цеху, а також подальшого демонтажу водопідігрівачів та вирізання з них ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими учасниками, латунних труб. Отримавши зазначену вказівку ОСОБА_16 надав своїм підлеглим відповідне усне розпорядження, яке мало забезпечити виконання вказівки ОСОБА_11 .

У подальшому ОСОБА_14 та ОСОБА_19 будучи матеріально-відповідальними особами, відповідно відведеної йому ролі виконавця у злочинній організації, створеної ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , перебуваючи на території АТ «КТЦ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, отримали вказівки від ОСОБА_13 , про отримання водопідігрівачів до центрального складу відділу закупівель.

Надалі ОСОБА_14 , перебуваючи на території АТ «КТЦ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, за невстановлених розслідуванням обставин, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, отримали на зберігання водопідігрівачі в повній комплектності від ТРП АТ «КТЦ» та підписали Акти прийому-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання. Про виконання доповідали ОСОБА_13 .

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу та відведеної йому ролі, ОСОБА_15 , перебуваючи на території центрального складу АТ «КТЦ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, за невстановлених обставин, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, використовуючи службовий маніпулятор АТ «КТЦ» д.н.з « НОМЕР_1 », яким його забезпечив ОСОБА_11 , здійснив перевезення демонтованих водопідігрівачів із центрального складу до антикорозійного цеху на території АТ «КТЦ», з метою подальшого демонтажу водопідігрівачів та вирізання з порожнини, елементів кольорових металів - латуні.

У подальшому ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та інші невстановлені у ході досудового розслідуванням особи, перебуваючи в антикорозійному цеху АТ «КТЦ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, керуючись мотивом особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом та виконуючи відведенні їм ролі у злочинній організації створеної ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , використовуючи знаряддя злочину, яким їх забезпечив ОСОБА_12 , здійснили демонтаж водопідігрівачів, а саме вирізання з порожнини трубок кольорових металів - латуні.

Надалі на виконання злочинного плану злочинної організації, ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та інші невстановлені учасники, перебуваючи в приміщенні антикорозійного цеху АТ «КТЦ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою приховування слідів демонтажу водопідігрівачів, а саме вирізання з порожнини трубок кольорових металів - латуні, здійснили монтаж водопідігрівачів у попередній візуальний стан, шляхом поміщення до їх порожнини сторонніх предметів (одягу) з метою їх наповнення та, як наслідок, маскування слідів монтажу та демонтажу.

Так, ОСОБА_15 , перебуваючи в антикорозійному цеху АТ «КТЦ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, використовуючи службовий маніпулятор АТ «КТЦ» д.н.з. « НОМЕР_1 », яким його забезпечив ОСОБА_11 , здійснив перевезення демонтованих водопідігрівачів із антикорозійного цеху на місце зберігання до центрального складу відділу закупівель АТ «КТЦ».

На виконання злочинного плану, ОСОБА_7 як організатор злочинної організації, керуючись мотивом особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом здійснив підшукання транспортного засобу та пункту прийому металобрухту з метою подальшої реалізації демонтованих з порожнини водопідігрівачів трубок кольорових металів - латуні.

Крім того, у період з 20.06.2023р. до 26.06.2023р. на підставі Наказу № 87 від 15.05.2023р. інвентаризаційними комісіями Східного, Північного та Південного експлуатаційних районів АТ «КТЦ» проведено ідентифікацію (нанесення інвентаризаційних номерів на водопідігрівачі відповідно їх типів та даних бухгалтерського обліку) та перевірка комплектності водопідігрівачів.

Перевірка комплектності водопідігрівачів, які обліковуються на відповідальному зберіганні завідувача центральним складом за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1, на території Товариства проведена з використанням відеоендоскопу Mentor Visual iQ/MVIQAP6130/MVIQAHN (в-ва General Electric Inspection Technologies GmbH, зав. № 1813A5344 2018.13 AA_F), що належить АТ «Укртрансгаз» (Група Нафтогаз) залученим технічним експертом - начальником центральної лабораторії технічної діагностики Київського спеціалізованого пусконалагоджувального управління Філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» АТ «Укртрансгаз».

Відсутність всіх складових внутрішньої частини кожного з водопідігрівачів фіксацією інвентарного номера підтверджено відеозаписами відеоендоскопу Mentor Visual iQ/MVIQAP6130/MVIQAHN. За результатами, 27.06.2023р. складено перевірки комплектності водопідігрівачів/теплообмінників різних типів, які були задіяні у виробництві та транспортуванні гарячої води для споживачів м. Кривий Ріг.

У період часу з травня 2022 по травень 2023 року, злочинна організація під керівництвом ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , а також до складу якої входили ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, здійснили розтрату майна АТ «КТЦ» на загальну суму 25 303 131,8 гривень, що включає в себе вчинення 65 тяжких та особливо тяжких злочинів.

10.06.2025 року ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_11 у селі Надеждівка, Криворізького району Дніпропетровської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру:

- у створенні, керівництві та участі у злочинній організації, вчинене службовою особою з використанням службового становища, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України;

- в організації розтрати чужого майна, яке перебувало в його відданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, що заподіяло шкоду у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України;

- в організації розтрати чужого майна, яке перебувало в його відданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, що заподіяло шкоду у особливо великих розмірах, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України;

- в організації розтрати чужого майна, яке перебувало в його відданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України;

- в організації розтрати чужого майна, яке перебувало в його відданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України;

- в організації розтрати чужого майна, яке перебувало в його відданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України;

- в організації розтрати чужого майна, яке перебувало в його відданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене повторно в умовах воєнного стану, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий у клопотанні вказував на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження:

- повідомленням на лінію 102 від 26.05.2023 року, щодо вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_21 від 26.05.2023 року;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у розпорядженні посадових осіб виконавчого комітету Криворізької міської ради за результатами, якого вилучено документацію, щодо реєстраційних документів та права власності на майно КПТМ «Кривірожтепломережа» та АТ «Криворізька Теплоцентарль»;

- звітом про результати консультаційного завдання № 2023-012;

- протоколом обшуку за місцем знаходження AT «Криворізька Теплоцентраль»;

- відповіддю на запит від Головного сервісного центру МВС;

- протоколом огляду території AT «КТЦ»;

- протоколом огляду «робочого зошиту посту охорони № 2»;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №204/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №204/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №203/1-3/24 від 27.11.2024;

-висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №201/1-3/24 від 27.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №163/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №443/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №164/1-3/24 від 24.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №200/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №428/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №425/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №198/1-3/24 від 24.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №199/1-3/24 від 24.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №202/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №195/1-3/24 від 24.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №197/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №193/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №165/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №207/1-3/24 від 19.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №153/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №205/1-3/24 від 18.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №174/1-3/24 від 24.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №167/1-3/24 від 28.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №161/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №170/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №168/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №152/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №206/1-3/24 від 28.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №156/1-3/24 від 27.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №158/1-3/24 від 27.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №438/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №437/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №172/1-3/24 від 24.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №444/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №151/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №150/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №183/1-3/24 від 16.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №426/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №433/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №209/1-3/24 від 16.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №149/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №439/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №429/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №430/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №166/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №442/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №154/1-3/24 від 04.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №440/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №189/1-3/24 від 24.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №185/1-3/24 від 26.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №423/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №179/1-3/24 від 04.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №434/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №169/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №431/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №186/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №188/1-3/24 від 16.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №187/1-3/24 від 26.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №436/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №159/1-3/24 від 19.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №210/1-3/24 від 18.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №190/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №171/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №441/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №435/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №427/1-3/24 від 24.12.2024;

- висновком комісійної судово-почеркознавчої експертизи за №242/1/24 від 07.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №208/1-3/24 від 29.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №436/1-3/24 від 26.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №159/1-3/24 від 19.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №210/1-3/24 від 18.12.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №190/1-3/24 від 25.11.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №171/1-3/24 від 21.10.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №441/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №435/1-3/24 від 27.09.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №427/1-3/24 від 24.12.2024;

- висновком комісійної судово-почеркознавчої експертизи за №242/1/24 від 07.06.2024;

- висновком комплексної комісійної товарознавчої та економічної експертизи за №208/1-3/24 від 29.11.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_24 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_25 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_26 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_27 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_28 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_29 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_30 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_31 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_32 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_33 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_34 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_35 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_36 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_37 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_38 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_39 ;

- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками;

- протоколом огляду флеш-носія, виданого свідком ОСОБА_40 , відповідно до якого виявлено фотофіксацію підтвердження його показів та відомостей, зазначених в робочому зошиті під час чергування;

- іншими доказами у своїй сукупності.

Слідчий у клопотанні вказував, що відповідно до ст. 177 метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, суспільний інтерес, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_9 , поданого за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , в межах кримінального провадження № 12023041730000805 від 26.05.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 08.08.2025 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041730000805 від 26.05.2023 року.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України.

Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелік яких наведено у клопотанні слідчого та додано до нього.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України.

Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, доведені, з огляду на додані до клопотання докази.

На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними.

Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що оскільки ОСОБА_7 може вдатися до спроб уникнення покарання за інкриміновані злочини, так як характер правопорушень пов'язаний з корисливою спрямованістю та використанням особою можливостей свого становища як службової особи. Санкції відповідної частини статті відносять інкриміновані злочини до особливо тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від восьми до тринадцяти років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованих злочинів недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, необхідно врахувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_7 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.

У ході досудового розслідування встановлено наявність у підозрюваного паспортів громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (дійсний, відповідно відомостей особової картки ОСОБА_7 до 22.11.2033). Крім того, згідно даних бази даних «Аркан» ОСОБА_7 має дозвіл на безперешкодний перетин державного кордону України під час воєнного стану та за останні три роки здійснив 9 перетинів кордону України.

Під час досудового розслідування, слідчим неодноразово здійснювались виклики ОСОБА_7 на проведення слідчих дій за участі нього, але останній ігнорував повістки про виклик, про поважні причини не прибуття не повідомляв, а здійснив виїзд за межі державного кордону України.

Крім того, на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420221000000000575 від 10.11.2022 року, за фактом внесення в систему «Шлях» ОСОБА_7 на підставі листів ТОВ «Глобальні Технології та Ко», яке не здійснювало перевезення для потреб ЗСУ, що свідчить про незаконні перетини державного кордону України ОСОБА_7 .

Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) зумовлено тим, що частина оригіналів документів, які досліджуються та мають доказове значення у кримінальному провадженні, переховуються неустановленими на теперішній час органом досудового розслідування особами з метою приховання вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інших осіб, які були задіяні у злочинній схемі із розтратою майна АТ «КТЦ». Таким чином, наявний значний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, вчинить усі необхідні дії з метою знищення вказаних документів, а також будучи знайомим з невстановленими на теперішній час органом досудового розслідування особами надасть інформацію про наявну доказову базу у вказаному кримінальному провадженні з метою перешкоджання об'єктивного та всебічного розслідування кримінального провадження, а також подальшим уникненням кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні), вбачається із того, що будучи керівником злочинної організації, і будучи знайомим з учасниками злочинної організації та свідками, маючи серед них авторитет та значний вплив на них, буде примушувати їх до дачі завідомо неправдивих показів, або відмови від їх надання, а також надання виправдувальних показань, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому.

Досліджені під час розгляду клопотання показання свідків (відомості з протоколів допиту свідків) свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. При цьому необхідно брати до уваги ту обставину, що ОСОБА_7 має певне коло зв'язків із керівництвом та посадовими особами органів державної влади, службовими особами правоохоронних органів, здобутих в силу здійснення ним професійної діяльності, та може використовувати їх у своїх інтересах для впливу на свідків, які володіють інформацією щодо певних обставин у цьому провадженні.

Наявність ризиків, передбачених п.п. 4, 5ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення), є доведеними, оскільки у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з обмеженням свободи, неможливо буде запобігти контактам ОСОБА_7 з іншими співучасниками вчинення злочину, з якими останній, не будучи обмежений у свободі пересування, зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення.

Так, підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного.

Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам, так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом умовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи шляхом підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.

При цьому, підозрюваний зможе і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, в тому числі з метою приховування доказів у справі та уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги наявність у провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не вбачає.

На переконання колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи захисника про недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинів.

Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

З наведених підстав, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованих йому злочинів є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Твердження апелянта про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегією суддів не приймаються до уваги та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик у кримінальному провадженні має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК.

Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки докази наявності достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

Посилання апелянта на характеризуючі дані підозрюваного приймаються колегією суддів до уваги, проте не спростовують висновків слідчого судді щодо існування вищезазначених ризиків у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.

Також, всупереч тверджень захисника, слідчий суддя, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою врахував обставини, визначені ст. 178 КПК України, при цьому, належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою, слідчому судді надано не було, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність перешкод для утримування ОСОБА_7 під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.

Крім того, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, обгрунтовано не визначив підозрюваному ОСОБА_7 заставу, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, безпідставними є доводи захисника ОСОБА_6 про необґрунтованість мотивів слідчого судді щодо незастосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки згідно вимог кримінального процесуального закону слідчий суддя у даному випадку мав право не застосовувати до підозрюваного заставу, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано визначено судом, зважаючи на доведеність обґрунтованості підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України, доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та зважаючи на доведеність слідчим у клопотанні та прокурором у суді недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4