Справа № 274/7629/24 Провадження № 2/0274/297/25
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
09.09.25 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 ,
доОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_3 ,
провизнання заповіту недійсним,
ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просить визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , посвідчений 30.11.2019 р. приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Литвином Олександром Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 3949.
Ухвалою від 18.11.2024 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 23.04.2025 р. справу призначено до розгляду по суті та закрито підготовче провадження.
ОСОБА_1 подав письмову заяву від 09.09.2025 р., у якій просить прийняти його відмову від позову.
Судом як перед поданням, так і після подання ОСОБА_1 цієї заяви було роз'яснено наслідки її подання, а саме - що він не зможе подати позов про той самий предмет з тих самих підстав, на що ОСОБА_1 повідомив, що наслідки йому зрозумілі, свою заяву про відмову від позову він підтримує.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розгляді заяви поклалися на розсуд Суду.
Розглядаючи письмову заяву від 09.09.2025 р. ОСОБА_1 , Суд виходить з такого.
Пунктом 1 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Частиною третьою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
З цих норм Цивільного процесуального кодексу України випливає, що позивач має право відмовитись від позову на будь-якій стадії судового процесу, і що він розпоряджається цим правом на власний розсуд, реалізація цього права не залежить від позиції інших учасників справи, а Суд не наділений повноваженнями не приймати таку відмову, окрім випадку, передбаченому частиною п'ятою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє).
Враховуючи викладене, Суд приймає відмову ОСОБА_1 від позову та закриває провадження у справі.
Керуючись статтями 13, 49, 206, 255, 258 та 260 - 261 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Прийняти відмову від позову ОСОБА_1 .
2. Закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Корбут