09 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/27175/21
провадження № 2-іс/340/702/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, в якій просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, які полягають у не проведенні виплати одноразової грошової допомоги у сумі 401 400 грн. ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство фінансів України, Державну фіскальну службу України виплатити ОСОБА_1 призначену згідно висновку ДФС України від 12.11.2020 одноразову грошову допомогу у сумі 401 400 грн., відповідно до судового рішення по справі №640/18034/19 та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Також просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
12.10.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).
Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі дану адміністративну справу).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана адміністративна справа передана судді А.В. Сагуну, у зв'язку з чим суддя прийняв справу до свого провадження.
Ухвалою суду від 30 червня 2025 року замінено відповідача Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська 8, код ЄДРПОУ 39292197) її правонаступником Державною податковою службою України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393).
Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року вирішено у задоволенні клопотання представника Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити; залучити Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, 39292197) як співвідповідача по справі № 640/27175/21.
Ухвалою суду від 05 серпня 2025 року вирішено клопотання представника Державної податкової служби України щодо розгляду справи з викликом сторін - залишити без задоволення.
З 18.08.2025 по 07.09.2025 суддя перебував у плановій щорічній відпустці.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що він проходив службу в податковій міліції Державної фіскальної служби України та був звільнений зі служби у зв'язку з хворобою. На виконання судового рішення у справі №640/18034/19, 12.11.2020 ДФС України розглянуто матеріали про виплату одноразової грошової допомоги позивачу та прийнято рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у сумі 401 400 гривень, що підтверджується відповідним висновком. 18.08.2021, у зв'язку з невиплатою одноразової грошової допомоги позивач звернувся до Міністерства фінансів України про надання інформації щодо розгляду пропозицій ДФС України по перерозподілу видатків та виділення Державній фіскальній службі України коштів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у сумі 401 400 гривень. 09.09.2021 листом № 16010-04/С-2605/1995 Міністерство фінансів України повідомило позивача про те, що порушене ним питання про виплату одноразової грошової допомоги буде опрацьовано після здійснення всіх обов'язкових виплат працівникам ДФС відповідно до заходів щодо завершення реорганізації (ліквідації) Державної фіскальної служби України та відповідно до пропозицій ДФС щодо економії видатків на 2021 рік в частині збільшення кошторисних призначень для здійснення вищезазначених виплат за бюджетною програмою 3503010 «Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби». На підставі вказаних вище обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги та визнати протиправною бездіяльність уповноваженого органу щодо невиплати одноразової грошової допомоги.
Представником Міністерства фінансів України подано відзив на позовну заяву ( а.с.49-53), в якому просив відмовити в задоволенні вимог заначивши, що на Міністерство фінансів України не покладено обов'язку здійснювати перерахунок компенсаційних сум працівникам податкової міліції. На підставі викладених обставин представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представником Державної фіскальної служби України подано відзив на позовну заяву ( а.с.56-58), в якому просив відмовити в задоволенні вимог заначивши, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2020 у справі № 640/18034/19 ДФС розглянуто та затверджено висновок про виплату одноразової грошової допомоги позивачу. ДФС України листами від 09.03.2021 № 176/4/99-99-09-03-13, від 14.04.2021 № 265/4/99-99-09-03-13 звертається до Міністерства фінансів України для отримання згоди, щодо внесення змін до річного та помісячного розпису асигнувань в частині збільшення видатків за КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню», та було надано пропозиції щодо виплати одноразової грошової допомоги по визначеним особам, крім того і по позивачу. Враховуючи вище зазначене, ДФС постійно вчиняються дії, щодо отримання коштів для здійснення виплат населенню, однак отримання згоди від Міністерства фінансів України не залежить від волі або повноважень ДФС. Таким чином посилання Позивача на бездіяльність ДФС, щодо виділення та виплати коштів не відповідає дійсності, оскільки без згоди Міністерства фінансів України внести зміни до бюджетних асигнувань за КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» у ДФС відсутні повноваження виділення коштів з інших не передбачених на це асигнувань.
Представником Державної податкової служби України подано відзив на позовну заяву ( а.с.98-105), в якому просив відмовити в задоволенні вимог.
Позивачем подано відповіді на відзиви в якій підтримав викладені у позовній заяві аргументи та доводи та заперечував щодо доводів представників відповідачів ( а.с.61-63, 66-67, 84-85).
Представником Державної податкової служби України подано заперечення на відповідь на відзив ( а.с. 122-124).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
На виконання судового рішення у справі №640/18034/19 ( а.с.7-20), 12.11.2020 ДФС України розглянуто матеріали про виплату одноразової грошової допомоги позивачу та прийнято рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у сумі 401 400 гривень, що підтверджується відповідним висновком ( а.с.30).
18.08.2021, у зв'язку з невиплатою одноразової грошової допомоги позивач звернувся до Міністерства фінансів України про надання інформації щодо розгляду пропозицій ДФС України по перерозподілу видатків та виділення Державній фіскальній службі України коштів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у сумі 401 400 гривень ( а.с.33-34).
09.09.2021 листом № 16010-04/С-2605/1995 Міністерство фінансів України повідомило позивача про те, що порушене ним питання про виплату одноразової грошової допомоги буде опрацьовано після здійснення всіх обов'язкових виплат працівникам ДФС відповідно до заходів щодо завершення реорганізації (ліквідації) Державної фіскальної служби України та відповідно до пропозицій ДФС щодо економії видатків на 2021 рік в частині збільшення кошторисних призначень для здійснення вищезазначених виплат за бюджетною програмою 3503010 «Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби» ( а.с.35).
Не погоджуючись з вказаною вище діями та бездіяльністю суб'єктів владних повноважень, позивач звернувся до суду.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ -2 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 356 ПК України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
За змістом ст.23 Закону України «Про міліцію» порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби, визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п.п.2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
Таким чином, грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення.
Судом встановлено, що Державною фіскальною службою України 12.11.2020 складено та затверджено висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у сумі 401 400,00 грн.
Враховуючи, що 12.11.2020 Державною фіскальною службою України затверджено висновок про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у сумі 401 400,00 грн, однак у двомісячний строк з моменту прийняття вказаного рішення не було здійснено її виплату позивачу, бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги є протиправною.
Щодо доводів про відсутність передбачення в кошторисі на 2021 рік, затвердженому ДФС України за КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню», коштів для виплати одноразової грошової допомоги позивачу в сумі 401 400,00 грн, судом враховано правовий висновок Конституційного Суду України, відповідно до якого неможливо ставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007).
Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
З огляду на зміст ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні в справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, відсутність бюджетних асигнувань і призначень не є обґрунтованою підставою для невиконання згаданих вище норм законодавства.
Зважаючи на те, що на час розгляду справи представник Державної фіскальної служби України не надав належних, допустимих і достовірних доказів вчинення в межах власних повноважень уповноваженим органом дій щодо внесення змін до кошторису з метою виплати одноразової грошової допомоги позивачу, суд приходить до висновку про наявність бездіяльності з боку відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги та з метою повного та всебічного захисту прав позивача є необхідність зобов'язання Державної фіскальної служби України виплатити позивачу призначену згідно висновку Державної фіскальної служби України від 12.11.2020 одноразову грошову допомогу у сумі 401 400,00 гривень.
Даний висновок також узгоджується із позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.03.2018 по справі №464/5571/16-а.
Втім, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо Міністерства фінансів України, оскільки Міністерство фінансів України в даних правовідносинах не виступає суб'єктом щодо виплати одноразової грошової допомоги, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що таке клопотання жодним чином не обґрунтовано позивачем.
Крім того, суд звертає увагу, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду.
Беручи до уваги зміст встановлених обставин справи, які свідчать про допущення відповідачем бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд вважає, що підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі відсутні.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства фінансів України (вул. М.Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, ЄДРПОУ 00013480), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, 39292197), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не проведені виплати одноразової грошової допомоги у сумі 401 400 грн, ОСОБА_1 .
Зобов'язати Державну фіскальну службу України виплатити ОСОБА_2 призначену згідно висновку Державної фіскальної служби України від 12.11.2020 одноразову грошову допомогу у сумі 401 400,00 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У встановлені судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН