08 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3128/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді К.М. Притули, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43995486, 25005, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176262404 від 14.11.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 301 645,83 грн, а також нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 69 813,71 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176282404 від 14.11.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування у сумі 25 137,15 грн, а також нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 5 817,81 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176302404 від 14.11.2024 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 191 250,00 грн, а також нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 95 625,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176322404 форми «Н», від 14.11.2024 яким застосовано штраф у загальній сумі 13 400,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176382404 форми «Ш» від 14.11.2024, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 18 223,26 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_1 вказує, що висновки акту перевірки податкового органу, на підставі яких було прийнято оскаржувані рішення, є необґрунтованими та такими, що складені без врахування усіх обставин господарської діяльності позивача. На думку позивача, перевірка податковим органом проводилась поверхнево та без дослідження усіх показників господарської діяльності позивача.
15 травня 2025 року, ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 10 червня 2025 року.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 30 липня 2025 року, ухвалено подальший розгляд справи продовжувати в порядку письмового провадження.
На адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду від представника ГУ ДПС у Кіровоградській області надійшов відзив, в якому представник відповідача вимоги позову не визнає, зазначаючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у зв'язку з встановленими в ході проведення документальної планової виїзної перевірки порушеннями норм податкового законодавства.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ГУ ДПС у Кіровоградській області згідно наказу від 16.08.2024 року № 587-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » та наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 24.09.2024 № 683-п «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 », було проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2023.
За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 11.10.2024 №15217/11-28-24-04/ НОМЕР_1 (т.1 а.с. 20-74).
За висновками вказаного акту, документальною плановою виїзною перевіркою встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_1 :
- пункту 177.2, підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 ПК України, в частині заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 301645,83 грн, в тому числі за 2019 рік - 106227,12 грн, за 2020 рік - 76033,34 грн, за 2021 рік - 85985,08 грн, за 2022 рік - 21020,84 грн, за 2023 рік - 12379,45 грн;
- підпунктів 1.1 - 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України, в частині заниження суми податкового зобов'язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 25137,15 грн, в тому числі за 2019 рік - 8852,26 грн, за 2020 рік - 6336,11 грн, 2021 рік - 7165,42 грн, 2022 рік - 1751,74 грн, 2023 рік - 1031,62 грн;
- пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 «г» статті 198 ПК України, в частині заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 191250 грн, в т.ч. за грудень 2019 року на суму 94161 грн, грудень 2020 року на суму 84481 грн, квітень 2023 року на суму 513 грн, липень 2023 року на суму 1095 грн, серпень 2023 року на суму 33 грн, вересень 2023 року на суму 10967 грн;
- підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, в частині не надання на перевірку книги обліку доходів і витрат фізичної особи - підприємця;
- частини 2 пункту 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в частині заниження суми податкового зобов'язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 71531,06 грн за 2022 рік;
- пункту 63.3 статті 63 ПК України, в частині неподання відомостей про об'єкти оподаткування до контролюючого органу;
- пункту 31.1 статті 31, пункту 36.1 статті 36, пункту 57.1 статті 57 ПК України, несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, визначеного у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018 та 2023 рік;
- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201, пункту 89 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» та пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в частині відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 191250 грн, в т.ч. за грудень 2019 року на суму 94161 грн, грудень 2020 року на суму 84481 грн, квітень 2023 року на суму 513 грн, липень 2023 року на суму 1095 грн, серпень 2023 року на суму 33 грн, вересень 2023 року на суму 10967 грн.
Не погоджуючись із актом перевірки, ФОП ОСОБА_1 24.10.2024 подані заперечення вказаний акт (т.1 а.с.75-77).
Як зазначає позивач, після розгляду заперечень, на його адресу надійшла відповідь про розгляд заперечень та, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 14.11.2024:
- № 0000176262404 форми «Р», за порушення пункту 177.2 підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 ПК України, яким визначено (збільшено) грошове зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 371 459,54 грн, з яких 301 645,83 грн за податковим зобов'язанням та 69 813,72 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.78-79);
- № 0000176282404 форми «Р», яким за порушення підпункту 1.1 - 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України, визначено (збільшено) грошове зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується за результатами річного декларування на суму 30 954,96 грн, з яких 25 137,15 грн за податковим зобов'язанням та 5 817,81 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.80-81);
- № 0000176302404 форми «Р», яким за порушення пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 «г» статті 198 ПК України, визначено (збільшено) грошове зобов'язання за платежем з податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 286 875,00 грн, з яких 191 250,00 грн за податковим зобов'язанням та 95 625,00 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.82-83);
- № 0000176382404 форми «Ш», яким за порушення пункту 31.1 статті 31, пункту 36.1 статті 36, пункту 57.1 статті 57 ПК України, застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1822,33 грн (т.1 а.с. 84-85);
- № 0000176322404 форми «Н», яким за порушення, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, застосовано штраф у загальній сумі 13 104,00 грн (т.1 а.с.86-87);
Правомірність та законність винесення зазначених вище податкових повідомлень-рішень є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.11.2024 № 0000176262404 форми «Р», яким за порушення пункту 177.2 підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 ПК України, збільшено грошове зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 371 459,54 грн, з яких 301 645,83 грн за податковим зобов'язанням та 69 813,72 грн. за штрафними санкціями, суд зазначає наступне.
В акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог пп. 16.1.5 п.16 ст.16, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України інформацію стосовно розшифровки доходів зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2019-2023 роки (Додаток Ф2 до податкових декларацій про майновий стан і доходи - графа4) на перевірку не надано.
Перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, встановлено що згідно наданих на перевірку документів, а саме: виписок банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, видаткових накладних, податкових накладних, довідки про залишки товарно-матеріальних цінностей, інших первинних документів наданих платником до перевірки, перевіркою обраховано витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом та встановлено їх завищення на загальну суму 1556464,45 грн., за 2019 рік на суму 470804,96 грн., за 2020 рік на суму 422407,45 грн., за 2021 рік на суму 477694,87 грн., за 2022 рік на суму 116782,43 грн., за 2023 рік на суму 68774,74 грн., а саме:
1) Встановлено нестачу придбаних платником ТМЦ, які використані платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, і як наслідок завищення витрат за рахунок вартості товару, який фактично не реалізований та не рахується в залишках ТМЦ:
- 2019 рік - на загальну суму 470804,96 грн;
- 2020 рік - на загальну суму 422407,45 грн;
2) Встановлено завищення вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції (зведені дані в таблиці):
- 2021 рік - на загальну суму 477694,87 грн,
- 2022 рік - на загальну суму 116782,43 грн,
- 2023 рік - на загальну суму 68774,74 грн.
Також перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 встановлено заниження загального оподатковуваного доходу за 2019 рік на суму 119345,70 грн, за рахунок надходження коштів на розрахункові рахунки платника (погашення дебіторської заборгованості), які не були включені до доходу від провадження господарської діяльності (графа 4 додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи). Вказане позивачем не оскаржується, та відповідно не є предметом спору.
Таким чином, перевіркою правильності визначення суми чистого оподаткованого доходу відповідачем зроблено висновок, що в результаті допущених порушень в зв'язку із заниженням загального оподатковуваного доходу за 2019 рік та завищенням понесених витрат за 2019-2023 роки ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподаткований дохід на загальну суму 1675810,15 грн, в тому числі за 2019 рік на суму 590150,66 грн, за 2020 рік на суму 422407,45 грн, за 2021 рік на суму 477694,87 грн, за 2022 рік на суму 116782,43 грн, за 2023 рік на суму 68774,74 грн, чим порушено вимоги п.177.2, пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 ПК України та визначено до сплати податок на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності на загальну суму 301645,83 грн, в тому числі за 2019 рік - 106227,12 грн, за 2020 рік - 76033,34 грн, за 2001 рік - 85985,08 грн, за 2022 рік - 21020,84 грн, за 2023 рік - 12379,45 грн.
Не погоджуючись з висновками щодо завищення позивачем витрат за рахунок вартості товару, який фактично не реалізований та не рахується в залишках за 2019 рік на суму 470804,96 грн та за 2020 рік на суму 422407,45 грн, оскільки відповідачем при визначені даної нестачі не враховано, що фактично придбаний товар в подальшому позивачем для власних господарських потреб був переведений із статусу товару у основні засоби (обладнання та інструмент) який не підлягає реалізації, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення.
Також позивач не погоджується з висновком відповідача щодо донарахування суми чистого оподатковуваного доходу за 2022 рік у розмірі 116782,43 грн, оскільки відповідачем при здійсненні перевірки банківських виписок щодо документального підтвердження витрат, пов'язаних з господарською діяльністю позивача за 2022 рік не врахував усіх сум пов'язаних з придбанням таких ТМЦ.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Необхідною умовою для віднесення включення сум до витрат, які пов'язані з отриманням доходів, належать саме документально підтверджені такі витрати за конкретний період, перелік який визначений розділом III ПК України.
Відповідно ст. 174 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 174 цього Кодексу);
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (пп. 177.4.2 п. 177.4 ст. 174 цього Кодексу);
суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом (пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 174 цього Кодексу);
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 174 цього Кодексу).
Відповідно до пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 174 ПК України не включаються до складу витрат підприємця витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).
Згідно з пп. 14.1.138 ст. 14 ПКУ, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)
Отже, переведення товарів у склад основних засобів є звичайною господарською операцією, яка відповідає вимогам податкового законодавства.
Враховуючи наведене, висновок відповідача про «нестачу» товарів та завищення витрат суперечить наведеним нормам ПКУ, оскільки придбані товари фактично використані в господарській діяльності позивача та були переведені до складу основних засобів, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення.
Позивачем до матеріалів справи наступні накладні на внутрішнє переміщення:
- № АМ-0000155 від 31.05.2019 на загальну суму 13 089,61 грн без ПДВ;
- № АМ-0000154 від 31.12.2019 на загальну суму 105 912,62 грн без ПДВ;
- № АМ-0000149 від 30.06.2019 на загальну суму 10 567,80 грн без ПДВ;
- № АМ-0000156 від 24.04.2019 на загальну суму 10 928,52 грн без ПДВ;
- № АМ-0000153 від 30.04.2019 на загальну суму 55 727,34 грн без ПДВ;
- № АМ-0000105 від 30.04.2019 на загальну суму 27 280,19 грн без ПДВ;
- № АМ-0000152 від 30.06.2019 на загальну суму 46 880,56 грн без ПДВ;
- № АМ-0000104 від 30.03.2019 на загальну суму 30 779,41 грн без ПДВ;
- № АМ-0000144 від 30.03.2019 на загальну суму 21 505,74 грн без ПДВ;
- № АМ-0000151 від 27.04.2019 на загальну суму 24 782,59 грн без ПДВ;
- № АМ-0000148 від 30.04.2019 на загальну суму 7 542,41 грн без ПДВ;
- № АМ-0000146 від 30.06.2019 на загальну суму 2 949,40 грн без ПДВ;
- № АМ-0000147 від 30.07.2019 на загальну суму 10 696,63 грн без ПДВ;
- № АМ-0000107 від 30.12.2019 на загальну суму 55 682,23 грн без ПДВ;
- № АМ-0000145 від 30.09.2019 на загальну суму 10 763,41 грн без ПДВ;
- №АМ-0000106 від 30.09.2019 на загальну суму 32 967,92 грн без ПДВ,
що в загальному грошову еквіваленті за 2019 рік становить у розмірі 468 056,48 грн без ПДВ,
та за 2020 рік підтверджується наступними накладними на внутрішнє переміщення:
- № АМ-0000107 від 31.01.2020 на загальну суму 21 804,17 грн без ПДВ;
- № АМ-0000106 від 20.06.2020 на загальну суму 57 945,83 грн без ПДВ;
- № АМ-0000105 від 31.03.2020 на загальну суму 136 004,30 грн без ПДВ;
- № АМ-0000103 від 31.12.2020 на загальну суму 16 577,08 грн без ПДВ;
- № АМ-0000102 від 31.12.2020 на загальну суму 45 428,69 грн без ПДВ;
- № АМ-0000093 від 31.10.2020 на загальну суму 30 189,26 грн без ПДВ;
- № АМ-0000097 від 30.10.2020 на загальну суму 46 145,84 грн без ПДВ;
- № АМ-0000091 від 31.10.2020 на загальну суму 16 839,05 грн без ПДВ;
- № АМ-0000098 від 30.10.2020 на загальну суму 49 420,42 грн без ПДВ,
що в загальному грошову еквіваленті становить у розмірі 426 687,84 грн без ПДВ.
Таким чином позивачем занижено чистий оподаткований дохід, у зв'язку з «нестачею» товарів у 2019 році в сумі 2748,48 грн (470804,96 грн - 468056,48 грн) та у 2020 році у сумі 2052,94 грн (433407,45 грн - 420354,51 грн).
Враховуючи, що інших первинних документів позивачем не надано, судом зроблено висновок що позивачем у 2019 та 2020 роках занижено чистий оподатковуваний дохід у розмірі 124147,12 грн (119 345,70 грн + 2748,48 грн +2052,94 грн).
Також, суд погоджується з доводами позивача про те, що донарахування відповідачем суми чистого оподатковуваного доходу за 2022 рік у розмірі 116782,43 грн є неправомірним, з огляду на наступне.
Позивачем задекларовано вартість придбаних ТМЦ за 2022 рік в розмірі 1461533,23 грн, натомість відповідачем, при проведенні перевірки сум банківських виписок щодо документального підтвердження витрат, пов'язаних з господарською діяльністю позивача за 2022 рік зазначено, що позивач поніс витрати у розмірі 1344750,80 грн.
Вказаний висновок податкового органу не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки позивачем додано до матеріалів справи копії банківських виписок за 2022 рік, які пітверджують витрати позивача у 2022 році в розмірі 1457744,51 грн (без ПДВ), що відповідає задекларованою вартістю придбаних ТМЦ, а отже донарахування відповідачем позивачу чистого оподаткованого доходу в розмірі 116782,43 грн. за 2022 рік не відповідає фактичним обставинам та є протиправним.
Стосовно порушень завищення вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції в 2021 році - на загальну суму 477694,87 грн та в 2023 році - на загальну суму 68774,74 грн, платник податків не спростовує належними та допустимими доказами. Вказані порушення підтверджуються актом, тобто у даному випадку перевірка суті вказаних порушень судом не здійснюється, через відсутність таких підстав та обґрунтувань у позовній заяві.
Таким чином, висновки податкового органу про те, що у зв'язку із заниженням загального оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1 та завищенням складу задекларованих витрат встановлено заниження суми чистого оподаткованого доходу знайшли своє підтвердження частково, зокрема судом встановлено, що позивачем у 2019 занижено чистий оподатковуваний дохід у розмірі 122094,18 грн (119 345,70 грн + 2748,48 грн), у 2020 2052,94 грн, завищено вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції в 2021 році - на загальну суму 477694,87 грн та в 2023 році - на загальну суму 68774,74 грн, а всього - 667616,73 грн.
Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Таким чином, основне податкове зобов'язання, в даному випадку становить 120170,99 грн (667616,73х18%=120170,99 грн).
Щодо застосування штрафних санкцій, то за п. 123.3 ст.123 ПК України застосовується штраф 50 % від суми донарахованого податкового зобов'язання.
Разом з тим, необхідно зазначити, що 08 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533- IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533).
У зв'язку із набранням чинності Закону № 533 (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Водночас до завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу Російської Федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2118), який набрав чинності 07 березня 2022 року.
Законом № 2118 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
Надалі Верховна Рада України прийняла Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), яким передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку.
Закон № 2260 підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отож, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Таким чином, штрафні санкції за 2020 та 2021 рік за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування не застосовуються.
Враховуючи наведене, штрафні санкції в даному випадку становлять 17178,20 грн ( 122094,18 х 18% = 21976,95 та 68774,74 х 18% = 12379,45; 21976,95 + 12379,45 = 34356,40; 34356,40 х 50% = 17178,20).
З урахуванням встановлених судом обставин, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176262404 від 14.11.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення суми основного грошового зобов'язання в розмірі 181474,84 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 52635,51 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176282404 від 14.11.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування, суд зазначає наступне.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідно до вказаної норми ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Як зазначалось раніше, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в 2019 році занижено дохід в сумі 122 094,18 грн, в 2020 році в сумі 2 052,94 грн, в 2021 році в сумі 477694,87 грн. та в 2023 році в сумі 68774,74 грн.
Отже, основне податкове зобов'язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування, в даному випадку становить 10059,24 грн (122 094,18 х 1,5 % = 1 831,41 грн; 2 052,94 х 1,5 % = 30,79 грн; 477 694,87 х 1,5 % = 7 165,42 грн; 68 774,74 Ч 1,5 % = 1 031,62 грн).
Як зазначалось раніше, за п. 123.3 ст.123 ПК України застосовується штраф 50 % від суми донарахованого податкового зобов'язання.
Враховуючи, що штрафні санкції за 2020 та 2021 рік не застосовуються, то в даному випадку вони становлять 1431,52 грн (1 831,41 Ч 50 % = 915,71; 1 031,62 х 50=515,81 грн)
З урахуванням встановлених судом обставин, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176282404 від 14.11.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення суми основного грошового зобов'язання в розмірі 15077,91 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 4386,29 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000176302404 від 14.11.2024 форми «Р» яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 191 250,00 грн, а також нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 95 625,00 грн суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, згідно наданих на перевірку первинних бухгалтерських документів , даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), довідки платника про залишки ТМЦ, даних податкової звітності, встановлено нестачу придбаних товарно-матеріальних цінностей за 2019 та 2020 роки, відсутня їх реалізація та не рахуються в залишках ТМЦ, зокрема за 2019 рік на суму 470804,96 грн (сума ПДВ від виявленої нестачі ТМЦ становить 94160,99 грн), за 2020 рік на суму 422407,45 грн (сума ПДВ від виявленої нестачі ТМЦ становить 84481,49 грн).
Вказані висновки частково не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, як зазначалось вище, судом знайшло своє підтвердження нестачу придбаних товарно-матеріальних цінностей у 2019 році в сумі 2748,48 грн (сума ПДВ від виявленої нестачі ТМЦ становить 458,08 грн) та у 2020 році у сумі 2052,94 грн (сума ПДВ від виявленої нестачі ТМЦ становить 342,16 грн).
Крім того, в акті перевірки вказано, що згідно наданих на перевірку банківських виписок та даних Єдиного реєстру податкових накладних за перевіряємий період встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 12607,67 грн, у тому числі за звітні податкові періоди:
- квітень 2023 на суму 512,67 грн, за рахунок не включення до податкових зобов'язань сум коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок платника (платіжне доручення №240 від 03.04.2023) за реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів у розмірі 3076 грн. (у т.ч. ПДВ 512,67 грн.) від ТОВ «Агродар-Україна Плюс»;
- липень 2023 року на суму 1095 грн, за рахунок невключення до податкових зобов'язань сум коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок платника (платіжне доручення №142824 від 20.07.2023) за реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів у розмірі 6570 грн. (у т.ч. ПДВ 1095 грн.) від ТОВ «Вересень Плюс»;
- серпень 2023 року на суму 33,33 грн, за рахунок невключення до податкових зобов'язань сум коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок платника (платіжне доручення №81 від 24.08.2023) за реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів у розмірі 200 грн (у т.ч. ПДВ 33,33 грн) від ТОВ «Альянс-Трейдінг»;
- вересень 2023 року на суму 10966,67 грн, за рахунок невключення до податкових зобов'язань сум коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок платника (платіжне доручення №10 від 08.09.2023) за реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів у розмірі 65800 грн (у т.ч. ПДВ 10966,67 грн.) від ПП «Унтех».
Вказані порушення підтверджуються актом та у даному випадку перевірка суті вказаних порушень судом не здійснюється, через відсутність таких підстав та обґрунтувань у позовній заяві.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13408 грн, в тому числі за звітні податкові періоди:
- грудень 2019 року на суму 458 грн;
- грудень 2020 року на суму 342 грн;
- квітень 2023 року на суму 513 грн;
- липень 2023 року на суму 1095 грн;
- серпень 2023 року на суму 33 грн;
- вересень 2023 року на суму 10967 грн.
Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом п. 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 89 підрозділу 2 Розділу ХХ «Пререхідні положення» ПК України визначено, що Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого п.201.1, 201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних на постачання товарів/послуг на загальну суму 13408 грн.
Відповідно до п. 123.3 ст.123 ПК України застосовується штраф 50 % від суми донарахованого податкового зобов'язання, а отже штраф, в даному випадку становить 6704 грн.
Враховуючи встановлені судом обставини, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176302404 від 14.11.2024 форми «Р» яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення суми основного грошового зобов'язання в розмірі 177842 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 88921 грн.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176322404 форми «Н», від 14.11.2024 яким застосовано штраф у загальній сумі 13 400,00 грн, суд зазначає наступне.
Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем прийняте, оскільки перевіркою встановлені відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних протягом граничного строку визначеного ст.201 ПК України та на підставі абзаців 1 та 4 пункту 120-1.2 ст. 120-1 ПК України за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
За змістом абз. 1 пункту 120-1.2 ст. 120-1 ПК України за відсутність реєстрації податкових накладних у ЄРПН застосовуються штрафні санкції у розмірі 50% від суми ПДВ.
ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2023 занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13408 грн, в тому числі за звітні податкові періоди: квітень 2023 року на суму 513 грн; липень 2023 року на суму 1095 грн; серпень 2023 року на суму 33 грн; вересень 2023 року на суму 10967 грн.
Таким чином, сума штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних за перевіряємий період на підставі абз. 1 пункту 120-1.2 ст.120-1 ПК України складає 6 304 грн.
За змістом абз.4 пункту 120-1.2 ст. 120-1 ПК України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Як встановлено судом, заниження ПДВ у ФОП ОСОБА_1 внаслідок нестачі товарів виникло у грудні 2019 року на суму 458 грн та у грудні 2020 року на суму 342 грн, то на підставі абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПКУ штрафні санкції складають 201 грн (грудень 2019: сума заниженого ПДВ - 458 грн, обсяг постачання без ПДВ = 458 : 0,20 = 2290 грн, штраф (5% від обсягу) = 2290 Ч 5% = 114,5 грн ? 115 грн; грудень 2020 року: сума заниженого ПДВ - 342 грн, обсяг постачання без ПДВ = 342 : 0,20 = 1710 грн, штраф (5% від обсягу) = 1710 х 5% = 85,5 грн ? 86 грн).
Таким чином податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176322404 форми «Н», від 14.11.2024 яким застосовано штраф у загальній сумі 13 400,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафу в розмірі 6603 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000176382404 форми «Ш», яким за порушення пункту 31.1 статті 31, пункту 36.1 статті 36, пункту 57.1 статті 57 ПК України, застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1822,33 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Статтею 124 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Перевіркою своєчасності та повноти сплати податкових зобов'язань з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування встановлено, що ФОП ОСОБА_1 податкове зобов'язання, визначене у податкові декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік від 07.02.2019 №9309973765 в сумі 17038,81 грн, термін сплати - 21.02.2019, фактично сплачено - 26.04.2019 (64 дня прострочки), податкове зобов'язання, визначене у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік від 05.04.2024 №9385774502 в сумі 1368,45 грн при терміні сплати 31.07.2024, фактично сплачено 11.09.2024 (42 дня прострочки).
Враховуючи, що вказані порушення підтверджуються актом перевірки, відсутність жодних підстав та обґрунтувань у позовній заяві, перевірка суті вказаних порушень судом не здійснюється, а отже позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176382404 форми «Ш» від 14.11.2024 задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає частина сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4 529,70 грн.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 43995486, 25005, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176262404 від 14.11.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в частині збільшення суми основного грошового зобов'язання в розмірі 181474,84 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 52635,51 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176282404 від 14.11.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір за результатами річного в частині збільшення суми основного грошового зобов'язання в розмірі 15077,91 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 4386,29 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176302404 від 14.11.2024 форми «Р» яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в частині збільшення суми основного грошового зобов'язання в розмірі 177842 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 88921 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №0000176322404 форми «Н» від 14.11.2024 в частині застосування штрафу в розмірі 6603 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судовий збір у сумі 4 529,70 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА