08 вересня 2025 року Справа № 280/3555/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 при поданні рапортів та виданні наказів про виплату додаткової винагороди без урахування посад у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 з розрахунку 30 000 (тридцять тисяч) грн.;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 з урахуванням посади, що відноситься до командування військової частини НОМЕР_1 з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 29.02.2024 по цей час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника командира військової частини - начальника юридичної служби. Стверджує, що за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 позивачу нараховується та виплачується додаткова винагорода з розрахунку 30 000 (тридцять тисяч) грн. пропорційно дням участі, що суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, якими встановлено виплату додаткової винагороди в розмірі 50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі командування військової частини (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах). Зазначає, що додаткова винагорода за посадою, яку він обіймає в командуванні військової частини НОМЕР_1 , повинна нараховуватись та виплачуватись з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн., пропорційно дням участі. Але грошове забезпечення позивачу відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) про виплату додаткової винагороди від 05.02.2025 №323 за січень 2025, від 05.03.2025 №598 за лютий 2025, від 05.04.2025 №1001 виданих на підставі рапортів за січень 2025 року від 06.02.2025 №1787, за лютий 2025 року від 05.03.2025 №3342, за березень 2025 року від 05.04.2025 №5163 видно, що позивачу нараховується та виплачується додаткова винагорода з розрахунку 30 000 (тридцять тисяч) грн пропорційно дням участі, що суперечить Постанові КМУ №168 та Наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018. Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його майнові права. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.
Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві вх. № 34638 від 09.07.2025 вказує, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою №168 у розмірі 50 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Вказує, що безпосередня участь військовослужбовця у виконанні відповідних бойових (спеціальних) завдань має бути належним чином підтверджена, зокрема, бойовим наказом (бойовим розпорядженням), журналом бойових дій або журналом ведення оперативної обстановки або бойовим донесенням або постовою відомістю, рапортом (донесенням) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Зазначає, що юридична ситуація позивача вирішується в залежності від того чи виконувані ним бойові (спеціальні) завдання стосувалися управління підрозділами, що ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових завдань першого ешелону оборони або наступу. Проте сама назва посади «помічник командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи - начальник юридичної служби» виключає собою здійснення бойового управління підрозділами. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 25.07.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 додаткові докази.
Витребувані документи надійшли до суду 28.08.2025.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
ОСОБА_1 з 29.02.2024 призначений на посаду помічника командира ВЧ НОМЕР_1 з правової роботи-начальника юридичної служби (витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 03.03.2024 №67).
Посада помічника командира ВЧ НОМЕР_1 з правової роботи-начальника юридичної служби відповідно до штату №04/333 ВЧ НОМЕР_1 відноситься до командування військової частини.
Відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) про виплату додаткової винагороди від 05.02.2025 №323 за січень 2025, від 05.03.2025 №598 за лютий 2025, від 05.04.2025 №1001 виданих на підставі рапортів за січень 2025 року від 06.02.2025 №1787, за лютий 2025 року від 05.03.2025 №3342, за березень 2025 року від 05.04.2025 №5163, позивачу у період з січня по березень 2025 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, яка встановлена Постановою №168, у розмірі 30 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
Відповідно до витягів з бойових розпоряджень №15693дск від 31.12.2024, №1593дск від 31.01.2025, №3315дск від 28.02.2025, позивач, зокрема, здійснював забезпечення якісного та своєчасного виконання бойових (спеціальних) завдань для всебічного забезпечення участі у бойових діях та відсічі і стримування збройної агресії в тому числі у районах ведення воєнних (бойових) дій, заходів з безпеки застосування військ, несення оперативно-чергової служби, виконання завдань на пунктах управління бригади, надання дієвої допомоги в штабах підпорядкованих підрозділів, перевірки та підтримання МПС особового складу та його обліку, стану військової дисципліни, забезпеченні заходів з питань логістичного забезпечення, питань ППО, радіаційної, хімічної безпеки, забезпечення режиму секретності, протипожежної безпеки, супроводження комісій вищих штабів, питань інженерного забезпечення тощо.
Вважаючи, що з 01.01.2025 по 31.03.2025 має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 50 000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до вищезазначених бойових розпоряджень, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 стаття 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 року № 3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, якою запроваджено виплату військовослужбовцям та іншим особам додаткової винагороди на період воєнного стану.
Зокрема, відповідно до абзацу 3 пункту 1-1 Постанови №168 (у редакції, яка була чинною протягом всього періоду спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Пунктом 2-1 вказаної постанови передбачено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, крім іншого, особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, визначені Порядком №260, розділом XXXIV якого унормовано особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Згідно з пунктом 1 розділу XXXIV Порядку №260 (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) управління (штаб) угруповання військ (сил) - тимчасово утворений рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України орган військового управління, призначений для виконання функцій з управління військами (силами) в ході відсічі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі управління (штаб) оперативно-стратегічного, оперативного, оперативно-тактичного угруповання військ (сил), тактичної групи.
За змістом пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема:
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах);
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 3 розділу XXXIV Порядку № 260).
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункт 6 розділу XXXIV Порядку №260).
Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України (абзац перший пункту 7 розділу XXXIV Порядку №260).
Командувачами (командирами) угруповань військ (сил), тактичних груп, командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил), тактичної групи (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць. (абзац перший пункту 8 розділу XXXIV Порядку №260).
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункту 9 розділу XXXIV Порядку №260).
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою №168 у розмірі 50 000, 00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Проте, безпосередня участь військовослужбовця у виконанні відповідних бойових (спеціальних) завдань має бути належним чином підтверджена, зокрема, бойовим наказом (бойовим розпорядженням), журналом бойових дій або журналом ведення оперативної обстановки або бойовим донесенням або постовою відомістю, рапортом (донесенням) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з бойового розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 №15693дск від 31.12.2024, позивач виконував бойове завдання забезпечити якісне та своєчасне виконання бойових (спеціальних) завдань для всебічного забезпечення участі у бойових діях та відсічі і стримування збройної агресії в тому числі у районах ведення воєнних (бойових) дій, заходів з безпеки застосування військ, несення оперативно- чергової служби, виконання завдань на пунктах управління бригади, надання дієвої допомоги в штабах підпорядкованих підрозділів, перевірки та підтримання МПС особового складу та його обліку, стану військової дисципліни, забезпеченні заходів з питань логістичного забезпечення, питань ППО, радіаційної, хімічної безпеки, забезпечення режиму секретності, протипожежної безпеки, супроводження комісій вищих штабів, питань інженерного забезпечення; інформаційний супровід діяльності та задоволення інформаційних потреб особового складу; охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління ( у тому числі із забезпечення функціонування системи зв'язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення); бойове забезпечення (розвідка (аеророзвідка), інженерне забезпечення, радіоелектронна боротьба, радіаційний, хімічний, біологічний захист, топогеодезична та метеорологічне забезпечення); комендантська служба в тому числі на блок постах; збір, охорона та супровід військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх п полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених; охорона військових об'єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів; станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово медичних закладів); перевезення своїх військ і матеріальних засобів; безперебійне функціонування систем зв'язку, автоматизованого управління військами, електронної комунікаційної мережі, її масштабування, резервування та відновлення; вивчення та аналіз морально-психологічного стану особового складу підрозділів; транспортування тіл (останків) загиблих (померлих) військовослужбовців з районів ведення бойових (воєнних) дій до визначених медичних спеціалізованих установ (місць тимчасового зберігання) або до місць остаточного поховання; всебічне забезпечення ведення операцій, бойових (спеціальних) дій (перевезення (доставка)військ, озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів); переміщення та перевезення (транспортування) матеріально технічних засобів, озброєння, військової та спеціальної техніки; технічна розвідка, евакуація пошкоджених (трофейних) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, ремонт, технічне обслуговування озброєння військової, спеціальної техніки, військового майна; інтенсивна підготовка для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів). Час готовності до виконання завдань - з 08.00 01.01.2025. Термін виконання визначених завдань з 01.01.2025 по 31.01.2025.
Крім того, відповідно до витягу з бойового розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 №1593дск від 31.01.2025, позивач виконував бойове завдання забезпечити якісне та своєчасне виконання бойових (спеціальних) завдань для всебічного забезпечення участі у бойових діях та відсічі і стримування збройної агресії в тому числі у районах ведення воєнних (бойових) дій, заходів з безпеки застосування військ, несення оперативно- чергової служби, виконання завдань на пунктах управління бригади, надання дієвої допомоги в штабах підпорядкованих підрозділів, перевірки та підтримання МПС особового складу та його обліку, стану військової дисципліни, забезпеченні заходів з питань логістичного забезпечення, питань ППО, радіаційної, хімічної безпеки, забезпечення режиму секретності, протипожежної безпеки, супроводження комісій вищих штабів, питань інженерного забезпечення; інформаційний супровід діяльності та задоволення інформаційних потреб особового складу; охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління ( у тому числі із забезпечення функціонування системи зв'язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення); бойове забезпечення (розвідка (аеророзвідка), інженерне забезпечення, радіоелектронна боротьба, радіаційний, хімічний, біологічний захист, топогеодезична та метеорологічне забезпечення); комендантська служба в тому числі на блок постах; збір, охорона та супровід військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх п полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених; охорона військових об'єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів; станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово медичних закладів); перевезення своїх військ і матеріальних засобів; безперебійне функціонування систем зв'язку, автоматизованого управління військами, електронної комунікаційної мережі, її масштабування, резервування та відновлення; вивчення та аналіз морально-психологічного стану особового складу підрозділів; транспортування тіл (останків) загиблих (померлих) військовослужбовців з районів ведення бойових (воєнних) дій до визначених медичних спеціалізованих установ (місць тимчасового зберігання) або до місць остаточного поховання; всебічне забезпечення ведення операцій, бойових (спеціальних) дій (перевезення (доставка)військ, озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів); переміщення та перевезення (транспортування) матеріально технічних засобів, озброєння, військової та спеціальної техніки; технічна розвідка, евакуація пошкоджених (трофейних) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, ремонт, технічне обслуговування озброєння військової, спеціальної техніки, військового майна; інтенсивна підготовка для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів). Час готовності до виконання завдань - з 08.00 01.02.2025. Термін виконання визначених завдань з 01.02.2025 по 28.02.2025.
Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 №3315дск від 28.02.2025 позивач виконував бойове завдання забезпечити якісне та своєчасне виконання бойових (спеціальних) завдань для всебічного забезпечення участі у бойових діях та відсічі і стримування збройної агресії в тому числі у районах ведення воєнних (бойових) дій, заходів з безпеки застосування військ, несення оперативно- чергової служби, виконання завдань на пунктах управління бригади, надання дієвої допомоги в штабах підпорядкованих підрозділів, перевірки та підтримання МПС особового складу та його обліку, стану військової дисципліни, забезпеченні заходів з питань логістичного забезпечення, питань ППО, радіаційної, хімічної безпеки, забезпечення режиму секретності, протипожежної безпеки, супроводження комісій вищих штабів, питань інженерного забезпечення; інформаційний супровід діяльності та задоволення інформаційних потреб особового складу; охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління ( у тому числі із забезпечення функціонування системи зв'язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення); бойове забезпечення (розвідка (аеророзвідка), інженерне забезпечення, радіоелектронна боротьба, радіаційний, хімічний, біологічний захист, топогеодезична та метеорологічне забезпечення); комендантська служба в тому числі на блок постах; збір, охорона та супровід військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх п полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених; охорона військових об'єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів; станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово медичних закладів); перевезення своїх військ і матеріальних засобів; безперебійне функціонування систем зв'язку, автоматизованого управління військами, електронної комунікаційної мережі, її масштабування, резервування та відновлення; вивчення та аналіз морально-психологічного стану особового складу підрозділів; транспортування тіл (останків) загиблих (померлих) військовослужбовців з районів ведення бойових (воєнних) дій до визначених медичних спеціалізованих установ (місць тимчасового зберігання) або до місць остаточного поховання; всебічне забезпечення ведення операцій, бойових (спеціальних) дій (перевезення (доставка)військ, озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів); переміщення та перевезення (транспортування) матеріально технічних засобів, озброєння, військової та спеціальної техніки; технічна розвідка, евакуація пошкоджених (трофейних) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, ремонт, технічне обслуговування озброєння військової, спеціальної техніки, військового майна; інтенсивна підготовка для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів).
Згідно рапортів вх. за січень 2025 року від 06.02.2025 №1787, за лютий 2025 року від 05.03.2025 №3342, за березень 2025 року від 05.04.2025 №5163, позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, яка встановлена Постановою №168, у розмірі 30 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби, підставою для виплати додаткової винагороди вказано бойові розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 №15693дск від 31.12.2024, №1593дск від 31.01.2025 та №3315дск від 28.02.2025.
Водночас, з огляду на зміст бойових розпоряджень, вбачається, що позивач у січні - березні 2025 року виконував бойове завдання щодо всебічного забезпечення участі у бойових діях та відсічі і стримування збройної агресії в тому числі у районах ведення воєнних (бойових) дій, заходів з безпеки застосування військ, несення оперативно-чергової служби, виконання завдань на пунктах управління бригади, надання дієвої допомоги в штабах підпорядкованих підрозділів, перевірки та підтримання МПС особового складу та його обліку, стану військової дисципліни, забезпеченні заходів з питань логістичного забезпечення, питань ППО, радіаційної, хімічної безпеки, забезпечення режиму секретності, протипожежної безпеки, супроводження комісій вищих штабів, питань інженерного забезпечення, а тому, мав право на отримання у цей період додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у збільшеному до 50 000 гривень розмірі в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах.
Суд критично оцінює посилання відповідача на лист-роз'яснення Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Тетяни ТОКАРЧУК від №290/13/2643 від 14.11.2023 року, як на підставу для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у зменшеному розмірі, оскільки листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми, а мають лише інформаційний, рекомендаційний, роз'яснювальний характер та за своєю суттю є службовою кореспонденцією.
З урахуванням змісту пункту 2-1 Постанови №168, єдиним компетентним органом, уповноваженим визначати особливості виплати додаткової винагороди під час воєнного стану (особливого періоду) військовослужбовцям Збройних Сил України є відповідне міністерство - Міністерство оборони України.
Відтак, будь-які уточнення щодо особливостей виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди мають здійснюватись у спосіб внесення змін до Постанови №168 та Порядку №260.
Водночас, відповідач вимоги Постанови № 168 та Порядку № 260 не виконав та виплатив позивачу додаткову винагороду в січні-березні 2025 року у розмірі, що не відповідає чинному законодавству, чим допустив протиправні дії, які виразились в нарахуванні та невиплаті позивачу додаткової винагороди в неналежному розмірі.
При цьому, щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, суд зазначає, що в рамках адміністративного судочинства:
дія - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
За встановленими обставинами справи відповідач нарахував та виплатив позивачу додаткову винагороду відповідно до Постанови №168, однак у неналежному розмірі, що свідчить про вчинення ним активних дій, проте із порушенням чинного законодавства. Таким чином, в межах спірних правовідносин відповідачем допущено протиправні дії, а не бездіяльність, а тому в даному випадку позивачем помилково визначено зміст публічно-правового спору.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд виходить з того, що для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв'язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У даній справі судом встановлено, що відповідач нарахував позивачу додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 за січень, лютий та березень 2025 року в розмірі 30000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах щодо забезпечення якісного та своєчасного виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно, у той час як позивач мав право на отримання за цей період додаткової винагороди в розмірі до 50 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової винагороди в належному розмірі за січень, лютий та березень 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування на виплати ОСОБА_1 в період з 01.01.2025 по 31.03.2025 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у неналежному розмірі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»», за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі збільшеної до 50 000 (п'ятидесяти тисяч) грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах, з урахуванням раніше сплачених сум додаткової винагороди за вказаний період.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08 вересня 2025 року.
Суддя Л.Я. Максименко