Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 вересня 2025 року Справа№200/5194/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 9118,81 грн., на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, ОСОБА_1 , в розмірі 9118,81 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та провести виплату недоотриманих сум пенсії, без обмеження основного розміру пенсії максимальним розміром та з урахуванням верхньої межі розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн.
На обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач, протиправно не проводив перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення установлений Постановою КМУ №127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, установлений Постановою КМУ №118, починаючи з 01.03.2022, у розмірі 1,197, установлений Постановою КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024, установивши натомість доплату в розмірі 135 грн та по 100 грн відповідно, а на заяву позивача відмовився провести такий перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 21.07.2025 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог Відповідач надав відзив на позов, згідно змісту якого зазначив, що Постановами № 118, № 168, №185, №209 для таких осіб (яким не підвищуються пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 року, № 19, ст. 663) передбачена щомісячна доплата до пенсії: в 2022 році 135 грн, в 2023 році 100 грн, в 2024 році 100 грн. та в 2025 році 100 грн.
Індексація пенсій здійснюється таким чином: - показник середньої заробітної плати, який застосувався при обчисленні пенсій, збільшений на коефіцієнт індексації у 2022 році 1.14, у 2023 році 1.197; у 2024 році 1,0796, у 2025 році - 1,115.
Отже, у зв'язку із тим, що при обчисленні пенсії позивача враховувався розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, у розмірі 9118,81 гривень, відсутні підстави для перерахунку його пенсії із застосуванням коефіцієнту з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.01.2023 у розмірі 1,197, з 01.03.2024 у розмірі 1,0796 та з 01.03.2025 у розмірі 1,115.
Визначений показник множиться на індивідуальний показник заробітку особи та на коефіцієнт страхового стажу особи.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якому навів обґрунтування своєї позиції аналогічні обґрунтуванням викладеним в позовній заяві.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі - Відповідач або ГУ ПФУ у Донецькій області) та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV), починаючи з 13.04.2021 року.
Для обчислення розміру пенсії Позивача при її призначенні Відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 рр., в розмірі 9118,81 гривень.
Суд зазначає, що спірною у справі є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 04.11.2024 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105- ХIV.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
На підставі частини другої статті 19 Закону № 2017 державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Починаючи з 20.02.2019, відносини щодо проведення щорічної індексації пенсії регулюються наступними нормативно-правовими актами та нормами права: Закон № 1058-IV (частина друга статті 42); Закон «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (надалі Закон № 1282-XII) (стаття 2); Постанова КМУ № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV; постанови Кабінету Міністрів України на відповідний рік, якими установлюється коефіцієнт, на який збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при її перерахунку щороку з 01 березня.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Отже, положення вказаної статті передбачають для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати. При цьому, виключень, порядку та розміру вказана стаття не містить зазначаючи лише, що вказане питання визначається рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Закону № 1282-XII індексація це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з статтею 2 Закону № 1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, враховуючи положення частини п'ятої статті 2 Закону № 1282-XII та абзацу 4 частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
На виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України 20.02.2019 затвердив Порядок №124, яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Порядком №124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
В пункті 1 Порядку № 124 зазначено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно Закону № 1058-IV; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28.02.1991 № 796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).
З огляду на те, що Позивачу призначена пенсія, розмір якої визначений відповідно до положень Закону № 1058-IV, то відповідно до вказаного Порядку пенсія Позивача підлягає перерахунку при проведенні щорічної індексації пенсій.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Згідно зазначеного вище, пенсія Позивачу була призначена 13.04.2021, тому відповідно до пункту 3 Порядку № 124 її пенсія підлягає перерахунку з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.
У пункті 4 Порядку № 124 міститься формула та порядок, за якими визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.
Пунктом 7 Порядку передбачено що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується: під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону); під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Отже, вказаною нормою перебачено, що збільшений показник застосовується при подальших перерахунках. Він вказує на змінюваність об'єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку №124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме: станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку №124 суперечать статті 42 Закону № 1058-ІV з огляду на таке.
Як вже було зазначено вище, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Так, відповідно до статті 27 Закону України № 1058-ІУ розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
При цьому, частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
При цьому, під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн), до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.
Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією
Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
До аналогічних висновків дійшов Верховний суд в наступних справах: постанова від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, постанова від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, постанова від 13.01.2025 у справі 160/28752/23, постанова від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, постанова від 28.01.2024 у справі № 120/1483/24.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 124, підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251«Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 1 Постанови КМУ №118, пунктом 1 Постанови КМУ № 168, пунктом 1 Постанови КМУ №185 і пунктом 1 Постанови КМУ №209 установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно:
- з 1 березня 2019 року у розмірі 1,17;
- з 1 березня 2020 року у розмірі 1,11;
- з 1 березня 2021 року у розмірі 1,11;
- з 1 березня 2022 року у розмірі 1,14;
- з 1 березня 2023 року у розмірі 1,197;
- з 1 березня 2024 року у розмірі 1,0796;
- з 01 березня 2025 року у розмірі 1,115.
При перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV і Порядку № 124 органи Пенсійного фонду України, і в тому числі Відповідач, використовують такі показники середньої заробітної плати:
- з 1 березня 2019 року 4404,35 грн (3764,40 грн х 1,17 = 4405,35 грн);
- з 1 березня 2020 року 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 Х 1,11 = 4888,83 грн);
- з 1 березня 2021 року 5426,60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 Х 1,11 = 5426,60 грн);
- з 1 березня 2022 року 6186,32 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн);
- з 1 березня 2023 року 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн).
- з 1 березня 2024 року 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн).
- з 1 березня 2025 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн).
Як вже було зазначено вище, при обчисленні розміру пенсії Позивача відповідно до Закону № 1058-IV враховано показник середньої плати за три календарні роки, що передують року звернення Позивача за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, у розмірі 9118,81 гривень.
Оскільки зазначений показник вище ніж той, що застосовувався при перерахунку пенсії відповідно до Постанови №118 з 01.03.2022 (6186,32 грн), відповідно до Постанови КМУ № 168 з 01.03.2023 (7405,02 грн), відповідно до Постанови КМУ №185 з 01.03.2024 (7994,47 грн) та відповідно до Постанови КМУ №209 з 01.03.2025 (8913,83 грн), то Відповідач вважає недоцільним перерахунок пенсії Позивача з урахуванням зазначених показників, оскільки це призведе до зменшення розміру пенсії Позивача, та натомість установив відповідну доплату.
Таким чином, індексація пенсій у 2022-2025 роках повинна проводитись відповідно до постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, постанови КМУ №185, постанови КМУ №209, Порядку КМУ №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище доводів суд вважає, що ГУ ПФУ, здійснюючи в 2022-2025 роках перерахунок пенсії Позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії Позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
При проведенні перерахунку пенсії Позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 Відповідач повинен був застосувати наступні норми матеріального права: частину другу статті 42 Закону № 1058-ІV; Порядок № 124 (крім абзацу першого пункту 5 цього Порядку); Пункт 1 Постанови КМУ №118; Пункт 1 Постанови КМУ № 168; Пункт 1 Постанови КМУ № 185; Пункт 1 Постанови КМУ № 209.
Водночас підпункт 6 пункту 2 Постанови КМУ № 209, який застосовує до спірних правовідносин Відповідач при проведенні перерахунку призначеної в 2021 році пенсії Позивачу у зв'язку з індексацією пенсій у 2025 році, визначає коефіцієнт збільшення у меншому розмірі (коефіцієнт 1,0575), ніж той, що встановлений п. 1 Постанови №209 (коефіцієнт 1,115). Відтак положення підпункту 6 пункту 2 Постанови КМУ № 209 звужують зміст існуючого права Позивача на індексацію пенсії.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, положення підпункту 6 пункту 2 Постанови КМУ № 209 не відповідають нормам статті 22 Конституції України в частині звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, оскільки зменшують коефіцієнт, на який збільшується пенсія при перерахунку згідно з Порядком №124.
На підставі зазначених норм права Відповідач повинен був провести перерахунок пенсії Позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 Постанови №118, починаючи з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024, та на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 209, починаючи з 01.03.2025.
Відтак протиправність бездіяльності Відповідача полягає в тому, що він не здійснив індексацію пенсії Позивача у 2022, 2023, 2024, 2025 роках із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 відповідно.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч. 5,6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Висновки, аналогічні викладеному вище, визначені в постановах Верховного Суду № 620/7211/24, 200/422/24, № 160/28752/23, 400/4663/24.
Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 16.04.2025 за результатами розгляду касаційної скарги у справі №200/5836/24 не знайшов підстав для відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де висловлено аналогічний правовий висновок про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком №124 з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам частини другої статті 42 Закону №1058.
В постанові Верховного Суду від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24 та інших наступних постановах Верховного Суду вирішення спору зводиться саме до визнання за особою права на усі відповідні коефіцієнти збільшення, однак в межах шести місяців, що передують дню звернення до суду.
Суд враховує саме останнє правозастосування, здійснене Верховним Судом у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 9118,81 грн., на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) провести ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.01.2025 перерахунок пенсії у відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, ОСОБА_1 , в розмірі 9118,81 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 15.01.2025 року, без обмеження основного розміру пенсії максимальним розміром та з урахуванням верхньої межі розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.09.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв