09 вересня 2025 рокуСправа № 160/34636/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці, у якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000091/2 від 10.08.2023, № UA204020/2023/000092/2 від 15.08.2023, № UA204020/2023/000093/2 від 15.08.2023;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000677, № UA204020/2023/000679, № UA204020/2023/000680.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ « 100 ШИН ДНІПРО» під час митного оформленні ввезенних на територію України в режимі імпорту придбаних у компанії «Reifenwelt» (Німеччина) товарів, за митними деклараціями № 23UA204020032414U9 від 10.08.2023, № 23UA204020032853U7 від 14.08.2023 та № 23UA204020032833U8 від 14.08.2023 визначило їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Для підтвердження заявленої митної вартості товарів було надано митному органу всі наявні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України (далі також - МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору та не містили розбіжностей. Однак митний орган не визнав заявлену позивачем митну вартість товарів, пояснюючи це наявністю у поданих для підтвердження митної вартості товарів документах розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості. На повідомлення митниці декларантом було надано додаткові пояснення та документи. Рівненською митницею прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000091/2 від 10.08.2023, № UA204020/2023/000092/2 від 15.08.2023, № UA204020/2023/000093/2 від 15.08.2023, якими митну вартість товарів визначено за резервним методом, а також оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000677, № UA204020/2023/000679, № UA204020/2023/000680. Внаслідок коригування відповідачем митної вартості позивач сплатив донараховані суми ввізного мита та податку на додану вартість. Товар було випущено у вільний обіг за митними деклараціями № 23UA204020032569U4 від 10.08.2023, № 23UA204020033063U7 від 15.08.2023 та № 23UA204020033120U9 від 15.08.2023. Позивач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Зазначає, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви. Обов'язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 МК України не передбачено. Експортна митна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість. Крім того, покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється відповідно до законодавства країни відправлення, та за внесення до неї відповідної інформації. Довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. На підтвердження витрат на транспортування також було надано митниці додаткові документи, наявні на час митного оформлення. Інших витрат, пов'язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою не було. Відповідачем не проведено коригування та комерційні рівні, обсяг партії, що не дає підстав вважати оскаржувані рішення обґрунтованими та мотивованими. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Ненадання документів, які відсутні у декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці про надання додаткових документів та не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.
Ухвалою від 03.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
19.01.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості імпортованих ТОВ « 100 ШИН ДНІПРО» товарів було встановлено, що в документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів містяться не всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Митниця володіла інформацією щодо рівнів митної вартості товару, схожого за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронні повідомлення з вимогою надати додаткові документи. У зв'язку з ненаданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митну вартість оцінюваних товарів визначено на основі інформації про вартість подібних товарів. Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних згідно з інформацією, наявною у митниці з урахуванням обсягів товарів, відповідно до рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби.
19.01.2024 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 29.01.2024.
22.01.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. До відзиву відповідачем не надано копії митних декларацій, використаних відповідачем як джерела інформації про митну вартість. Відповідачем не надано суду доказів того, що товар за певною митною вартістю дійсно був ввезений до України та що митна вартість за відповідними митними деклараціями не була відкоригована. Виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають фактичним обставинам справи.
Заперечення до суду не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 23.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО», Україна (покупець) та компанією «Reifenwelt», Німеччина (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № DP-RF-2023, відповідно до умов якого (п. 1.1) продавець продає, а покупець купує товар: шини для вантажних автомобілів, що були у використанні, придатні для подальшого використання чи відновлення (шляхом накладання нового протектора).
Кількість товару, що буде поставлятись згідно з цим контрактом кожного календарного року, зазначено в Додатку до цього контракту (п. 1.3).
Товар поставляється партіями. Асортимент, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість партії товару визначається в інвойсі. Інвойс надається на кожну партію товару. Інвойс є невід'ємною частиною цього контракту (п. 1.4, п. 1.5).
Ціну на товар встановлено у Євро (п. 2.1).
Відповідно до п. 3.1 Контракту покупець оплачує придбані товари шляхом перерахування грошей на рахунок продавця. Оплата провадиться протягом 30 днів з дати отримання товару покупцем.
Згідно з п. 4.1 Контракту товари, зазначені в інвойсі, повинні бути відвантажені покупцю протягом одного тижня після розміщення замовлення. Базовими умовами поставки за цим контрактом є умови, зазначені в інвойсі. Умови постачання повинні відповідати правилам «Інкотермс 2010».
Додатком від 23.03.2023 до контракту № DP-RF-2023 від 23.03.2023 сторонами погоджено кількість товару, що буде поставлятися згідно з контрактом кожного календарного року, зокрема, у 2023 році - 10000 одиниць.
Інвойсом № 230089 від 07.08.2023 сторонами контракту № DP-RF-2023 від 23.03.2023 погоджено поставку товарів на загальну суму 7050,00 Євро на умовах FCA Zwickau; термін поставки не більше 90 днів.
Інвойсом № 230090 від 08.08.2023 сторонами контракту № DP-RF-2023 від 23.03.2023 погоджено поставку товарів на загальну суму 6675,00 Євро на умовах FCA Zwickau; термін поставки не більше 90 днів.
Інвойсом № 230091 від 08.08.2023 сторонами контракту № DP-RF-2023 від 23.03.2023 погоджено поставку товарів на загальну суму 5950,00 Євро на умовах FCA Zwickau; термін поставки не більше 90 днів.
10.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці було подано електронну митну декларацію № 23UA204020032414U9 для здійснення митного оформлення шин пневматичних, гумових, що вже використовувались, для вантажних автомобілів. Митну вартість товару визначено за ціною договору, умови поставки FCA Zwickau.
На підтвердження митної вартості товару було подано такі документи: пакувальний лист № 230089 від 07.08.2023; рахунок-фактуру (iнвойс) № 230089 від 07.08.2023; автотранспортну накладну № 391306 від 07.08.2023; декларацiю про походження товару № 230089 від 07.08.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 501 від 09.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 090823 від 09.08.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 07.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № DP-RF-2023 від 23.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 23.03.2023; договір (контракт) про перевезення № 279 від 04.08.2023; заяву декларанта № 13037/23 від 14.04.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23DE575612969181E4 від 08.08.2023.
10.08.2023 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000091/2, яку митну вартість товарів №№ 1-9 визначено на підставі інформації щодо визнаної митними органами товарів з подібними характеристиками за митними деклараціями: від 12.04.2023 № 23UA500500011919U0 (товар № 1), 22.05.2023 № 23UA100180507354U2 (товар № 2), від 22.05.2023 № 23UA100180507354U2 (товар № 3), від 10.07.2023 № 23UA100180510397U4 (товар № 4), від 22.05.2023 № 23UA100180507354U2 (товар № 5), від 22.05.2023 № 23UA100180507354U2 (товар № 6), від 22.05.2023 № 23UA100180507354U2 (товар № 7), від 19.06.2023 № 23UA100180509076U5 (товар № 8), від 10.07.2023 № 23UA100180510397U4 (товар № 9). У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованих товарів №№ 1-9 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, та відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України. Подані до митного оформлення документи містять неточності: 1) наданий документ, заявлений як «Прайс-лист» б/н від 07.08.2023, не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки містить інформацію лише щодо продажу товарів, зазначених в інвойсі № 230089 від 07.08.2023, що вказує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом; 2) не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення № 23DE575612969181E4 від 08.08.2023 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки документ не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості товарів. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 МК України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України.
У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів Рівненською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204020/2023/000677 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару № UA204020/2023/000091/2 від 10.08.2023.
Товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA204020032569U4 від 10.08.2023. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 121753,90 грн.
14.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці було подано електронну митну декларацію № 23UA204020032853U7 для здійснення митного оформлення шин пневматичних, гумових, що вже використовувались, для вантажних автомобілів. Митну вартість товару визначено за ціною договору, умови поставки FCA Zwickau.
На підтвердження митної вартості товару було подано такі документи: пакувальний лист № 230090 від 08.08.2023; рахунок-фактуру (iнвойс) № 230090 від 08.08.2023; автотранспортну накладну № 425779 від 08.08.2023; декларацiю про походження товару № 230090 від 08.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 08/08/23 від 08.08.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 08.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № DP-RF-2023 від 23.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 23.03.2023; договір (контракт) про перевезення № 04/08/23 від 04.08.2023; договір (контракт) про перевезення № 276 від 04.08.2023; заяву декларанта № 13037/23 від 14.04.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23DE575613020112E9 від 08.08.2023.
15.08.2023 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000092/2, яку митну вартість товарів №№ 1-10 визначено на підставі інформації щодо визнаної митними органами товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: від 01.08.2023 № UA500500/2023/026361 (товар № 1), від 02.08.2023 № UA100180/2023/511831 (товар № 2), від 10.07.2023 № UA100180/2023/510397 (товар № 3), від 12.06.2023 № UA100180/2023/508596 (товар № 4), від 12.06.2023 № UA100180/2023/508596 (товар № 5), від 19.06.2023 № UA100180/2023/509076 (товар № 6), від 19.07.2023 № UA100180/2023/510975 (товар № 7), від 19.06.2023 № UA100180/2023/509076 (товар № 8), від 10.07.2023 № UA100180/2023/510397 (товар № 9), від 19.06.2023 № UA100180/2023/509076 (товар № 10). У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованих товарів №№ 1-10 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, та відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України. Подані до митного оформлення документи містять неточності: 1) згідно з розділом ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно - експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. До митного оформлення не надано документів, що підтверджують вартість перевезення відповідно до вищезазначеного наказу; 2) наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» б/н від 08.08.2023, не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товару, асортимент якого повністю збігається з відомостями, зазначеними в інвойсі від 08.08.2023 № 230090, що вказує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом. У поданому прайс-листі відсутня конкретна назва товару (шини до вантажних автомобілів бувші у вжитку), що також не ідентифікує предмет пропозиції щодо товарів за інвойсом від 08.08.2023 № 230090; 3) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.08.2023 № 23DE575613020112E9 не зазначено вартісних характеристик товару, відомостей про умови поставки та пункт відправлення товару, а також відсутні відмітки митної адміністрації, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 4) системою АСУР сформовано ризики 105-2 та 106-2 контролю правильності визначення митної вартості товарів з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 МК України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України.
У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів Рівненською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204020/2023/000679 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару № UA204020/2023/000092/2 від 15.08.2023.
Товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA204020033063U7 від 15.08.2023. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 144827,22 грн.
14.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці було подано електронну митну декларацію № 23UA204020032833U8 для здійснення митного оформлення шин пневматичних, гумових, що вже використовувались, для вантажних автомобілів. Митну вартість товару визначено за ціною договору, умови поставки FCA Zwickau.
На підтвердження митної вартості товару було подано такі документи: пакувальний лист № 230091 від 08.08.2023; рахунок-фактуру (iнвойс) № 230091 від 08.08.2023; автотранспортну накладну № 425811 від 08.08.2023; декларацiю про походження товару № 230091 від 08.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 09/08/23 від 09.08.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 08.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № DP-RF-2023 від 23.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Б/Н від 23.03.2023; договір (контракт) про перевезення № 277 від 04.08.2023; заяву декларанта № 13037/23 від 14.04.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23DE575613068004E1 від 09.08.2023.
15.08.2023 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000093/2, яку митну вартість товарів №№ 1-10 визначено на підставі інформації щодо визнаної митними органами товарів з подібними характеристиками, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: від 01.08.2023 № UA500500/2023/026361 (товар № 1), від 02.08.2023 № UA100180/2023/511831 (товар № 2), від 10.07.2023 № UA100180/2023/510397 (товар № 3), від 12.06.2023 № UA100180/2023/508596 (товар № 4), від 12.06.2023 № UA100180/2023/508596 (товар № 5), від 19.06.2023 № UA100180/2023/509076 (товар № 6), від 19.07.2023 № UA100180/2023/510975 (товар № 7), від 19.06.2023 № UA100180/2023/509076 (товар № 8), від 10.07.2023 № UA100180/2023/510397 (товар № 9), від 19.06.2023 № UA100180/2023/509076 (товар № 10). У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованих товарів №№ 1-10 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, та відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України. Подані до митного оформлення документи містять неточності: 1) згідно з розділом ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно - експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. До митного оформлення не надано документів, що підтверджують вартість перевезення відповідно до вищезазначеного наказу; 2) наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» б/н від 08.08.2023, не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товару, асортимент якого повністю збігається з відомостями, зазначеними в інвойсі від 08.08.2023 № 230091, що вказує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом. У поданому прайс-листі відсутня конкретна назва товару (шини до вантажних автомобілів бувші у вжитку), що також не ідентифікує предмет пропозиції щодо товарів за інвойсом від 08.08.2023 № 230091; 3) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.08.2023 № 23DE575613068004E1 не зазначено вартісних характеристик товару, відомостей про умови поставки та пункт відправлення товару, а також відсутні відмітки митної адміністрації, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 4) системою АСУР сформовано ризики 105-2 та 106-2 контролю правильності визначення митної вартості товарів з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно числових значень складових митної вартості товарів. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 МК України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України.
У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів Рівненською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204020/2023/000680 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару № UA204020/2023/000093/2 від 15.08.2023.
Товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA204020033120U9 від 15.08.2023. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 118753,55 грн.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов такого висновку.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі також - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Відповідно до статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
За змістом статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно з ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Щодо доводів відповідача про недоліки наданих до митного оформлення прайс-листів від 07.08.2023 та 08.08.2023 суд зазначає таке.
Комерційна пропозиція не входить до обов'язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. Водночас конкретна його ціна визначається інвойсом. Чинним законодавством України не встановлено обов'язкових реквізитів для комерційної пропозиції, оскільки вона не є первинним документом чи правочином, а тому не є обов'язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару. Комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки в ній зазначена ціна, на підставі якої продавцем було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21 зазначив, що прайс-лист, по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Щодо зауважень відповідача до змісту митних декларацій країни відправлення № 23DE575612969181E4 від 08.08.2023, № 23DE575613020112E9 від 08.08.2023 та № 23DE575613068004E1 від 08.08.2023, такі документи відповідно положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зазначених експортних митних деклараціях міститься інформація про найменування товару - вантажні шини, що були у вжитку, кількість товару та його вагу, дані про постачальника («Reifenwelt») та покупця (ТОВ « 100 ШИН ДНІПРО»), посилання на інвойси.
Для підтвердження здійснення оплати ТОВ « 100 ШИН ДНІПРО» за товари відповідно до контракту № DP-RF-2023 від 23.03.2023 та інвойсів № 230089 від 07.08.2023, № 230090 від 08.08.2023, № 230091 від 08.08.2023 до позовної заяви додано копії банківських платіжних документів від 23.08.2023 на суму 5950 Євро, 24.08.2023 на суму 7050 Євро, 25.08.2023 на суму 6675 Євро.
Для підтвердження витрат на транспортування товарів декларантом було надано митниці у тому числі довідки ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати № 08/08/23 від 08.08.2023, № 09/08/23 від 09.08.2023 за маршрутом 08058 Zwickau (Німеччина) - м/п «Шегині».
Положеннями п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не передбачено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надана перевізником довідка про транспортно-експедиторські витрати є допустимим доказом розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 815/2501/18, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Рахунки на оплату послуг №№ 32, 33 від 16.08.2023, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 32, 33 від 16.08.2023, платіжні інструкції про оплату послуг перевезення №№ 864, 865 від 17.08.2023 згідно з вказаними рахунками були оформлені після завершення митного оформлення товарів.
Подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
У рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.
Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000677, № UA204020/2023/000679, № UA204020/2023/000680 оформлено відповідачем у зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000091/2 від 10.08.2023, № UA204020/2023/000092/2 від 15.08.2023, № UA204020/2023/000093/2 від 15.08.2023.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень та наявність підстав для їх скасування, оформлені на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягають скасуванню.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 9708,30 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 997 від 22.12.2023 (на суму 3266,70 грн), № 998 від 22.12.2023 (на суму 2147,20 грн), № 999 від 22.12.2023 (на суму 2147,20 грн), № 1000 від 22.12.2023 (на суму 2147,20 грн).
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000091/2 від 10.08.2023, № UA204020/2023/000092/2 від 15.08.2023, № UA204020/2023/000093/2 від 15.08.2023.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови Рівненської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000677, № UA204020/2023/000679, № UA204020/2023/000680.
Стягнути з Рівненської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9708,30 грн (дев'ять тисяч сімсот вісім гривень 30 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО», місцезнаходження: 49015, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 10Д, код ЄДРПОУ 41177050.
Відповідач: Рівненська митниця, місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43958370.
Повний текст рішення суду складено 09.09.2025.
Суддя В.В. Рянська