Справа № 583/3329/25
3/583/1364/25
Іменем України
09 вересня 2025 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого майстром ДП «Ліси України», проживаючого за адресою АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 23.07.2025 року в 00 год. 55 хв. в с. Рибальське вул. Молодіжна, 29 Охтирського району керував транспортним засобом автомобілем Renault Kengo НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
02.09.2025 р. від захисника ОСОБА_1 - адвоката Яценко А.О. надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження у справі, в якому просить провадження у справі про адміністративне правопорушення № 583/3329/25 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП ( у зв'язку з встановленою відсутністю події та складу адміністративного правопорушення). Своє клопотання мотивує тим, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 009758 від 23.07.2025 р. не відповідає вимогам національного законодавства. Зазначає, відеозапис проводився не безперервно, на відеозаписі зафіксованим часом руху водія ТЗ є 00.50 год., тоді як в протоколі зазначено 00.55 год., у протоколі не зазначений технічний засіб, за допомогою якого поліцейськими здійснювався відеозапис, а тому даний відеозапис є неналежним доказом у справі. Також зазначає, що працівник поліції не може вимагати у водія свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, якщо ним належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм Правил дорожнього руху, що узгоджується із Постановою Верховного Суду за справою № 686/11314/17. Оскільки працівником поліції не було належним чином задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР, яке слугувало підставою для зупинки його транспортного засобу, то всі наступні вимоги працівників поліції водій не зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП. Крім того, з досліджених відео файлів вбачається, що працівниками поліції не зафіксовано належними та допустимими доказами факту повно та правильного ознайомлення поліцейським водія ОСОБА_1 із необхідними статтями, а саме ст. 63, 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП в повному об'ємі, що призвело до порушення його права на захист. Працівниками поліції не складено акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Також в порушення Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, в матеріалах справи відсутні довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, про отримання (неотримання) посвідчення водія, про належність транспортного засобу.
ОСОБА_1 та його захисник Яценко А.О. в судовому засіданні просили провадження у справі про адміністративне правопорушення № 583/3329/25 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з встановленою відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Яценко А.О., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Згідно із ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідальність за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
ОСОБА_1 , будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався. Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема:
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 009758 від 23.07.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо його змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала, та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, протокол підписаний особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Роздрукованим результатом проведеного тесту газоаналізатора (Drager Alcotest) 6820 ARRK-0030, відповідно до якого результат тесту ОСОБА_1 становить 1,70 ‰.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результати огляду на стан сп'яніння: проба позитивна 1,70 ‰. Даний акт підписано ОСОБА_1 в графі «З результатами згоден».
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.07.2025 р. до Охтирської ЦРЛ, відповідно до якого огляд проводився поліцейським за допомогою приладу Драгнр 6820, ОСОБА_1 на огляд у заклад охорони здоровя не доставлявся.
Відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що 23.07.2025 р. близько 00.55 год. працівниками поліції за допомогою проблискових маячків був зупинений автомобіль Renault Kengo НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Працівник поліції представився, повідомив що нарізі комендантська година та попросив пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. ОСОБА_1 надав працівнику поліції вказані документи. Під час спілкування працівник поліції зазначив, що у ОСОБА_1 є явні ознаки алкогольного сп'яніння - почервоніння очей та запах алкоголю з порожнини рота та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі. Після цього працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 93 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер. Результат тесту склав 1,70 ‰. Працівник поліції, звертаючись до ОСОБА_1 , зазначив: «У Вас алкогольне сп'яніння», та на запитання останнього повідомив, що допустимий показник - 0,2 проміле. Незгоди з результатами огляду ОСОБА_1 не висловлював. Після цього поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП. В подальшому працівником поліції було складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, виписано направлення на огляд до медичного закладу. ОСОБА_1 підписав акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чек Драгера. Жодних заперечень щодо результату огляду не висловлював. Після цього працівник поліції зачитав протокол про адміністративне правопорушення, повторно роз'яснив ОСОБА_1 його права, виписав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом та вилучив посвідчення водія. ОСОБА_1 ознайомився з протоколом, відмовився надавати пояснення та отримувати тимчасовий дозвіл на права керування транспортним засобом, підписав протокол про адміністративне правопорушення. Працівником поліції подальший рух ОСОБА_1 було заборонено.
Зазначені докази, які були досліджені судом, є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, та у своїй сукупності доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що в порушення вимог ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" працівники поліції не задокументували та не довели належним чином причину зупинки транспортного засобу, а тому всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами, - є безпідставними.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Так, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин (п.2.9 ПДР).
Незалежно від причини зупинки транспортного засобу, поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння чи іншого хворобливого стану, який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Крім того, з матеріалів відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейський йому повідомив причину зупинки - керування транспортним засобом під час комендантської години, з не пристебнутим ременем безпеки, не увімкнення покажчику повороту при виїзді на проїжджу частину.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що доводи захисника про те, що незаконність дій працівників поліції, які не задокументували факт вчинення порушення, що стало причиною для зупинки, має наслідком те, що всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - є безпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, захисником не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу, яке мало місце 23.07.2025 року.
Також суд не бере до уваги доводи захисника про те, що працівник поліції при складенні протоколу не роз'яснив ОСОБА_1 в повній мірі його права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, користуватися юридичною допомогою адвоката. Дані доводи спростовуються відеозаписом, доданим до протоколу, з якого вбачається, що після пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України. Також під час зачитування протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції повторно було роз'яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.
При цьому суд констатує, що ОСОБА_1 у повній мірі використав своє процесуальне право на захист, оскільки особисто був присутній в суді, давав пояснення щодо обставин та власної версії подій, мав можливість надати суду докази і заявляти клопотання, а також був забезпечений участю професійного захисника під час розгляду справи, тобто використав увесь комплекс наданих йому прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Зауваження сторони захисту щодо неналежного доказу - відеозапису, суд також не бере до уваги.
З відеозапису вбачається, що відеозйомка працівниками поліції проводилась нагрудним відеореєстратором, на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». В свою чергу, порядок застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів регулює Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, який узгоджується з іншими доказами, дослідженими судом, та підтверджує винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи захисника про невідповідність зазначення часу на відеозаписі і у протоколі про адміністративне правопорушення та те, що наданий відеозапис не є безперервним, - не заслуговують на увагу, оскільки невідповідність часу - це є технічна помилка, яка не впливає на точність і повноту зафіксованого перебігу подій 23.07.2025 року. При цьому відсутність безперервності відеозапису не є безумовною підставою для визнання його недопустимим доказом. Ніким не спростовано того факту, що зафіксовані на наданих фрагментах відеозапису події відбувалися в дійсності, різниця в часі пояснюється неоднаковим налаштуванням часу в різних пристроях, які фіксують відео. Дані доводи не спростовують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всі інші зазначені захисником доводи, не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
За викладених обставинах суд не вбачає розумних підстав для обґрунтованого сумніву щодо наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Отже, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 130 ч. 1 КУпАП - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до довідки Територіального сервісного центру № 5943 регіонального сервісного центру МВС у Сумській області № 31/32/5943-15642-2025 від 02.08.2025 р. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане 13.12.2007 р., серед осіб позбавлених права керування не значиться.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. (населений пункт: СУМСЬКА ОБЛАСТЬ/М.СУМИ, отримувач: ГУК Сум.обл/Сумська обл/21081300, код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування податку: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави (населений пункт: м. Київ, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України), обов'язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5).
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду : Н.Б. Плотникова