Справа№592/12353/25
Провадження №2-а/592/211/25
08 вересня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Костенко В.Г., за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., в залі суду у відкритому судовому засіданні розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
з участю представника позивача Попович Ю.О.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 або ТЦК) від 24.06.2025 №Х 06/25-154 й закрити справу про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що зазначеною постановою його притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.. Підставою накладення стягнення зазначено те, що він 13.06.2025 о 18-25 год. перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ТЦК.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною, оскільки у нього при собі були відсутні медичні документи.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив у якому просив відмовити у задоволенні позову. Заперечення мотивував тим, що 13.06.2025 о 18-25 год. позивач відмовився пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби чим порушив вимоги з п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». У зв'язку з порушенням був складений протокол, копію якого вручений позивачу. Розгляд справи призначався на 16-00 год. 24.06.2025, однак позивач не з'явився, а тому була винесена оскаржувана постанова.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги. Окремо вказав, що 18.08.2025 позивач пройшов медичний огляд.
Представник відповідача до суду не з'явився та не повідомили про причини неявки.
Процесуальні рішення у справі
Ухвалою суду від 14.08.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження за позовом та призначено справу до розгляду о 15-30 год. 26.08.2025.
26.08.2025 судове засідання відкладено на 15-50 год. 08.09.2025 за клопотанням представника позивача.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 завів справу №Х 06/25-154 про адміністративне правопорушення за ознаками частини 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
Справа містить матеріали з яких вбачається наступне:
13.06.2025 стрілець 3-го відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 солдат ОСОБА_2 склав протокол №Х 06/25-154 відносно позивача. У протоколі зазначив судь адміністративного правопорушення наступного змісту. 13.06.2025 о 18 год. 25 хв. під час дії особливого періоду ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 13.06.2025 року № 3908470, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У протоколі також зазначено, що розгляд справи відбудеться о 16-00 год. 24.06.2025.
До протоколу додаються наступні документи. Заява позивача від 13.06.2025 у якій він письмово відмовився від проходження медичного огляду. Відмову пояснив тим, що не мав при собі медичних довідок. Картка обстеження та медичного огляду в якій зазначені письмові пояснення позивача про відмову у проходженні огляду. Повістка від 13.06.2026 у якій позивач викликаний на 13.06.2025 для проходження медичного огляду. Акт відмови від проходження медичного огляду з якого вбачається, що ОСОБА_1 13.06.2025 відмовився від проходження медичного огляду. Довідка ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.06.2025 з якої вбачається, що позивач доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Направлення керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.06.2025 №3908470 з якого вбачається, що позивач направлений для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
24.06.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_3 виніс постанову №Х 06/25-154.
Цією постановою накладено стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.
У постанові зазначено підстави для накладення стягнення наступного змісту. 13.06.2025 року о 18 год. 25 хв. під час дії особливого періоду ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 13.06.2025 року № 3908470. Своїми діями порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також установив, що з 18.06.2025 по 26.06.2025 та з 07.07.2025 по 13.07.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного хворого №236 та 307.
18.08.2025 позивач пройшов медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби №2025-0818-1443-2045-3 від 18.08.2025.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
З встановленого вбачається, що спірні правовідносини є публічними та врегульовані ст.ст. 7, 9, 210-1, 222, 245, 246, 251 КпАП України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Положеннями ч. 3 ст. 210-1 КпАП України встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закони України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зокрема згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв'язку з чим в Україні настав особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними указами затвердженими законами та триває на теперішній час. Таким чином в Україні триває особливий період.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно вимог абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Отже диспозицією ч. 3 ст. 210-1 КпАП України передбачена відповідальність за ухилення від медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За даними оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ухилення від медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки під час дії правового режиму воєнного стану.
З встановлених обставин та наведених положень нормативних актів вбачається, що позивач не виконав свій обов'язок пройти медичний оглядчим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
Позивач вважав, що мав право на відмову від проходження медичного огляду оскільки не мав при собі відповідних документів. Суд вважає, що такі обґрунтування позивача не спростовують встановленого порушення. Визначення стану здоров'я є предметом медичного огляду, а наявні медичні документи предметом дослідження. Проте позивач відмовився виконати свій обов'язок. Під час розгляду справи не встановлено, що під час проведення медичного огляду могли бути порушені права позивача. Позивач також не надав суду доказів існування медичних документів на час призначення медичного огляду. Позивач надав докази лікування, але після призначення медичного огляду. Окрім того положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачають поважних причин для відмови у проведенні медичного огляду.
У постанові зазначено, що позивач відмовився пройти медичний огляд чим порушив обов'язок встановлений абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Натомість цей обов'язок передбачений абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Конструкція ст. 22 зазначеного Закону викладена таким чином, що можна по різному визначати структуру частини 1 цієї статті. Проте аналіз зазначеної норми у сукупності не надає підстав тлумачити її іншим чином ніж зазначено судом чи у оскаржуваній постанові. Тобто з положень ч. 1 ст. 22 Закону України вбачається обов'язок громадянина пройти медичний огляд, який порушено позивачем. Виявлена помилка у оскаржуваній постанові не впливає на її правомірність та не виключає у діях позивача складу зазначеного правопорушення.
Проходження лікування та медичного огляду після відмови від медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби за рішенням керівника ТЦК не спростовує складу правопорушення за яке на позивача накладено стягнення.
Висновки суду
Аналізуючи доводи позивача, встановлені обставини, матеріали справи №Х 06/25-154 про адміністративне правопорушення за ознаками частини 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , вбачається, що останній відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач не надав розумних пояснень невиконання своїх обов'язків визначених Конституцією України, Законів України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відсутність при собі медичних документів не є поважною причиною для відмови від проходження огляду.
Узагальнюючи вбачається, що позивач навмисно ухилився від свого обов'язку пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, чим порушив Конституцією України, наведені положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідач виніс постанову у межах своїх повноважень та з підстав наявності порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Розбіжності про які зазначає позивач не спростовують наявність у його діях складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме відмову від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача при притягненні його до адміністративної відповідальності, постанова винесена за наявності підстав та у відповідності до зазначених нормативно-правових актів.
Ураховуючи зазначене суд вважає, що слід залишити рішення відповідача без змін, а позов без задоволення.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 139, 242-245, 250, 257- 258, 262-263, 286 КАС України, суд
Залишити без задоволення позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а постанову №Х 06/25-154 від 24.06.2025 про накладення адміністративного стягнення без змін.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Г. Костенко